EN|RU|UK
Блоги Борис Бабін
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.
  1533  6

Юридичний механізм російської агресії проти України

Мабуть ні для кого не є великою таємницею, що РФ активно використовує юридичні засоби власної агресії в універсальній та регіональних міжнародних юрисдикціях, в рамках правових систем РФ, третіх держав та й України. Узагальнення напрямів дій та задумів росіян в рамках публічних дискусій ще не здійснювалося. Тому важливим стало експертне обговорення 13 грудня 2019 р. "Правова війна: українсько-російський контекст" у парламентському Комітеті з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Упевнений, що за підсумками обговорення депутати, представники залучених органів влади, господарських структур та громадських об’єднань з досвідом юридичної протидії агресорові удосконалять взаємодію та ефективність роботи.

За підсумками заходу вбачаю за доцільне оприлюднити власне бачення основних напрямів юридичної роботи ворога проти Українського народу, надане для вказаного експертного обговорення. Вважаю, що до основних юридичних дій РФ в українській юрисдикції слід віднести активну участь, як дозволеними способами (найм адвокатів, представників, залучення консульських можливостей) так й через корупційні ризики й використання проросійських посадовців правоохоронних органів та суду у визначених категоріях судових проваджень.

По-перше, це провадження в адміністративних судах, що стосуються нібито неправомірності застосування санкцій проти господарських суб’єктів та фізичних осіб. Оскаржують акти про санкції, акти про застосування санкцій та управлінські рішення з цих питань. Прикладами стали справи "лже-Аксьонова", де двійник кримського гаутляйтера оскаржував указ Президента, блокування танкера "Механік Погодін" та кейс Російського морського регістру судноплавства, українській "доньці" якого на певний час вдалося скасувати санкції щодо себе.

По-друге, це "морські" кримінальні провадження, що стосуються спроб притягнення до відповідальності порушників на заборону торгівельного судноплавства в Крим, конфіскації відповідних торговельних та риболовних суден. Досі не завершені справи затриманих суден "Скай Мун" та "Норд" свідчать, що за бажанням росіянам доволі просто розвалити справу, адже достатньо знайти потрібний підхід до суддів та правоохоронців.

По-третє це кримінальні провадження щодо осіб за співпрацю з органами окупаційної влади РФ в Криму та на Сході, інші резонансні провадження пов’язані з конфліктом. Тут є й дуже широке зловживання рівнем запобіжних заходів (бо злочини за ст. 110 та 111 КК значна кількість суддів розглядає як щось незначне, звісно якщо державну зраду або посягання на територіальну цілісність вчинене на користь РФ). Окремо слід вказати на ситуацію у таких резонансних для РФ провадженнях як "справа Януковича" та "справа 2 травня".

Й по-четверте слід вказати на ініційовані підконтрольними РФ особами провадження щодо нібито неправомірності обмежень торгівлі з Кримом, обмежень постачання в Крим води та електроенергії, з подальшою перспективою "виходу" на глобальні та європейські правозахисні структури.

Окремим напрямом юридичної роботи росіян в Україні стало лобіювання, через громадські організації, народних депутатів та інших посадових осіб низки правових станів. Насамперед це схвалення законодавства, яке мінімізує рівень та практичні перспективи відповідальності для колаборантів в Криму та на Сході. Також для росіян важливе схвалення законодавства, яке фактично легалізує документи, що видаються органами влади РФ в Криму та на Сході. Звісно росіяни зацікавлені у подальшому збереженні досі чинного законодавства України, що легалізує господарську діяльність в тимчасово окупованому Криму, а також у подальшій неучасті України у Римському статуті та невнесення відповідних змін до кримінального законодавства України.

Особливу увагу росіяни приділяють консервації позиції нібито доцільності подальшої участі України у Договорі про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 р., в Угоді з питань рибальства в Азовському морі 1993 р., нібито чинності цих документів. Ну й звісно росіяни роблять все від них залежне щодо зниження якості підготовки уповноваженими органами матеріалів у міждержавних справах в Міжнародному суді ООН, Міжнародному кримінальному суді та ЄСПЛ, порушених Україною через російську агресію.

До спеціальних власне юридичних засобів, які РФ застосовує у власній юрисдикції, слід окремо віднести цілісне формування власної неправомірної нормативної системи в АРК та м. Севастополі. Але в рамках цього вкрай широкого явища слід вказати на низку особливо важливих для ворога заходів. По-перше це поступове винищення всіх українських організаційних та розпорядчих актів, як підстав реалізації прав людини (на громадянство, на проживання в Криму, на землю та іншу нерухомість тощо), із наступним порушенням таких прав.

По-друге це масове залучення громадян України, поза власне посадовців окупаційної влади, у порушення режиму окупованої території ("виборчі комісії", "призовні комісії", "суди присяжних"). До інших ключових юридичних заходів окупантів слід віднести заборону представницьких органів кримськотатарського народу; застосування в Криму законодавства РФ, що істотно обмежує політичні права людини та встановлює відповідальність за "екстремізм"; нормативну імітацію дотримання прав етнічних груп Криму з зовнішньополітичною метою; а також – ретроспективне застосування нормативних актів РФ на події в Криму 1991-2014 років.

Окремим напрямом стала підготовка РФ "правових" підстав для оголошення нібито належними Росії максимального обсягу морських просторів навколо Криму. Це проявилося у нормативному встановленні росіянами "меж заповідників" на морі, "межі морського пошуково-рятувального району", а також у документальному відображенні дій сил РФ на об’єктах "Чорноморнафтогазу" та проти українських рибалок на морських акваторіях.

Не слід забувати й про застосування каральними органами РФ "універсальної юрисдикції" проти українських військовослужбовців та інших посадових осіб за нібито вчинення ними "міжнародних злочинів" на території України, про схвалення в рамках правової системи РФ системи актів, спрямованих на "легалізацію" існування окупаційних органів влади РФ на Сході України як "державних утворень" (визнання "паспортів", "дипломів" тощо). Очевидним юридичним проявом агресії стало й схвалення нормативних актів РФ, що надають право на громадянство РФ значній частині мешканців Сходу та Півдня України.

У юрисдикціях третіх країн РФ також прагне як дозволеними способами (адвокатська, дипломатична, консульська діяльності) так й через корупційні ризики та використання проросійських посадовців здійснювати юридичну діяльність проти України.

Насамперед це формування організаційно-правової та прецедентної практики яка де-факто визнає спробу анексії Криму, шляхом сприяння укладанню контрактів з підконтрольними РФ кримськими структурами, перереєстрації майна резидентів третіх країн за законодавством РФ, схвалення рішень національними судами (справа "скіфського золота" тощо).

Також росіяни активно обіймаються формуванням організаційно-правової та прецедентної практики, яка не кваліфікує конфлікт на Сході як російську агресію та підтверджує вчинення посадовцями та військовими України "міжнародних злочинів", протидія винесенню у подібних справах справедливих рішень судами третіх країн ("справа Маркова", справа "М14" тощо). Не слід забувати й про активну протидію з боку РФ винесенню, набуття чинності та виконанню рішень ініційованих власниками майна в Криму міжнародних арбітражів за україно-російською угодою про захист інвестицій у відповідних національних юрисдикціях.

Цікавими та "креативними" юридичними заходами РФ за кордоном стало проведення фейкових "громадських міжнародних трибуналів" щодо резонансних подій конфлікту ("трибунал по боїнгу", "трибунал по керченській провокації"). Такими ж є активні спроби росіян передавати в рамках міжнародного поліцейського та правового співробітництва, зокрема через Інтерпол, для реалізації в третіх державах справ, порушених РФ проти українських активістів та військовослужбовців.

У міжнародній юрисдикції РФ основну увагу приділяє справам, порушеним Україною та українськими резидентами проти РФ в МС ООН, МКС та ЄСПЛ, комітетах ООН, арбітражах з морського права та захисту інвестицій. Але ця відносно легальна діяльність РФ супроводжується, зокрема, масовою фабрикацією, через підставні "правозахисні структури", заяв проти України від фізичних та юридичних осіб до ЄСПЛ у зв’язку з подіями в Криму та на Сході.

Також формально не порушує міжнародне право нинішнє самообмеження участі РФ у механізмах міжнародного гуманітарного права. Це й відзив підпису РФ з Римського статуту, й припинення визнання РФ повноважень Комісії з встановлення фактів за Женевськими конвенціями. Але очевидною є мета таких дій – унеможливлення притягнення російських посадовців за міжнародні злочини, як воєнні так й проти людяності.

Окремим фактором є зловживання РФ нормами міжнародного морського права з метою закріплення власного домінування на Чорному та Азовському морях. Росіянами маніпулятивне тлумачаться й застосовуються норми Конвенції ООН з морського права, Конвенції Монтре, Чорноморського меморандуму PSC, а також нібито чинних вищезгаданих "азовських угод" 1993 р. та 2003 р. Росіяни масово зловживають й встановленими морським правом інститутами, такими як мирний прохід, зони безпеки платформ, охорона трубопроводів, повідомлення мореплавцям про закриті райони тощо.

Характерним шляхом юридичної роботи РФ стали зловживання регламентами міжнародних організацій для забезпечення участі колаборантів з Криму як складових російських делегацій, та для масових презентацій фейкових позицій про події в Україні з боку підконтрольних РФ "громадянських та правозахисних структур", проведення фейкових конференцій та презентацій щодо "російського Криму".

Відсутність координованої правової політики протидії російській агресії за таких умов невідворотно призведене до невиправних та масштабних негативних юридичних наслідків.

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх