EN|RU|UK
Блоги Олександр Подвишенний
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.
  268  1

Перетнути червону лінію

Від зустрічі в Нормандії, що відбудеться 9 грудня, рівним чином мало що залежить. Усі червоні лінії Росією, а відтак окупаційною владою в окремих регіонах України, були порушені з першим пострілом у бік громадян України. Політика капітуляції, читай перемовин з агресором, приречена на невдачу, позаяк варвари розуміють виключно мову сили, а українська дипломатія ґрунтується не на багнетах, а на блазнюванні й вишкіреній посмішці гарно вишколеного актора. Очікувати, що президент Зеленський у політичному партері здолає Путіна — це означає вдягнути рожеві окуляри, і ой як боляче буде, коли їх розіб’ють на нашому обличчі важким армійським чоботом. На міжнародній арені наша закордонна місія зобов’язана відстоювати примноження санкцій, агресивний тиск на країну-спонсора тероризму РФ, а також збройно в середині країни ширити українську владу на захоплені терени. Заклики до миру в час війни — це державна зрада, яка має бути відповідним чином оцінена й покарана.

Люди, які креслять червоні лінії — це популісти й маловіри, які, не вірячи у свою силу та силу власної нації, воліють імітувати боротьбу, базікати й займатися образотворчим мистецтвом замість того, щоб продемонструвати міць і волю до перемоги. Заклики виходити на Майдан лунають від "нових облич", та чи нові вони? Як і шість років назад, трійка опозиціонерів запрошує громадян плескати в долоні під музику й партійні прапори. Українська нація має один державний прапор — синьо-жовтий — та один революційний — червоно-чорний. На відміну від вигаданих ліній, останній политий кров’ю сотень тисяч найкращих українців, які за всю історію виборювання нашої державності загинули за Ідею, ім’я якій — ВОЛЯ, САМОСТІЙНІСТЬ, ВІРА, ЧЕСТЬ. Розбазарювати сили на танці і співанки в час, коли треба вишколюватися й готуватися до війни — це злочин, який також не має бути пробаченим.

Зараз існує чимало рухів та об’єднань, які намагаються згуртувати протестний електорат, але разом із тим вони зеленого уявлення не мають про те, що таке революція та війна. Вони не ховали побратимів, не чули свист куль над головами, не жертвували заради своєї країни. Часто до таких збіговиськ приєднуються націоналісти, які дезорієнтовані або мають надто слабку ідеологічну платформу. Не так давно було допущено фатальну помилку: після повалення тиранії до влади прийшли люди, які були змовниками, вони не хотіли й не знали, що робити з Державою, це призвело до контрреволюції та послаблення українських позицій ззовні. Сьогодні права на таку помилку немає. Якщо істинні націоналісти хочуть здобути Українську Соборну Самостійну Державу в усіх її виявах, вони повинні йти власним шляхом. Він буде сповнений крові, трагізму та болю, але він буде правдивий, а наприкінці буде земля обітована. Якщо ж знову праві сили дозволять узурпувати протестний рух квазіпатріотам, то найближчі десятиліття, або ж століття — громадяни України отримають цілковиту пацифікацію та руйнування національної ідентичності. Ганьбу нації. Кому національної ідеї.

Для відстоювання державних інтересів потрібна консолідація всіх можливих сил, але на засадах жорсткої, безкомпромісної боротьби, а не нікчемного загравання з ворогом. Жодних партійних прапорів, жодних пустослівних гасел. Лише дія та результат!

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх