EN|RU|UK
Блоги Катерина Одарченко
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.
  245  0

Чи понесуть відповідальність мародери, що торгують «на крові» або знову "назначать відповідального"?

Сьогодні прийняла участь у прес-конференції в інформаційному агенстві УНІАН на тему боротьби з корупцією в оборонній сфері, де підвели підсумок майже року з початку гучного скандалу, якому ЗМІ дали назву Свинурчук-gate, а також вибухів на артилерійських складах, та поставки неякісних бронежелетів до війська.   

Запрошені учасники конференції, зокрема, активісти «Стопкорупції», пролили світло на вкрай неприємні факти. Наразі антикорупційні органи намагаються зам’яти вину головних фігурантів справи, та змістити акценти на, так би мовити, «крайніх».

Однією з найбільш показових історій “пошуку крайнього” стала справа проти Павла Барбула - екс-керівника ДП «Спецтехноекспорт», який входить до концерну «Укроборонпром».
У 2009 році ДП «Спецтехноекспорт» уклав контракт з Індійським міністерством оборони на постачання комплектуючих та запчастин до АН-32 на 400 мільйонів доларів. Один з детективів НАБУ Литвиненко (не дивлячись на те, що його прізвище фігурує також у розслідуванні програми «Гроші», за іншими зловживаннями) зробив запити до Міністерства оборони Індії, де (не дивлячись на відсутність ще жодної офіційної підозри) свідомо писав про розпочату антикорупційну справу щодо посадовців «Спецтехноекспорту». Авжеж, це було достатнім приводом для індійської сторони, щоб припинити фінансування за контрактом, а індійським ЗМІ почати роздувати історію про корупційність України.
Цей халатний запит Литвиненка завдав Україні надзвичайні фінансові та репутаційні збитки. Індія заморозила контракт, та, очевидно, почала співпрацю з іншим постачальником комплектуючих (імовірно з Росією). Тобто через необхідність для справжніх фігурантів скандалу змістити акцент – Україна втратила важливий контракт, який скоріше за все перейшов в руки нашому безпосередньому ворогу. 

Як сказав під час конференції Юрій Гаврилечко: “корупція - це не крадіжки. Корупція - це реалізація власних інтересів, за рахунок коштів платників податків. Ринок торгівлі озброєнням та військовою технікою сам по собі дуже консервативний. Будь-які корупційні скандали впливають на відношення до нас. Поки Україна знаходиться в корупційних скандалах, ми втрачаємо партнерів.”

Я особисто вважаю, що у нас є чіткі проблеми з державним оборонним сектором. Лише частина підприємств є прибутковими. Решту під виглядом приватизації хочуть списати на металобрухт. Після ініціатив про незрозумілу модель ринку землі та заяв про необхідність приватизації “Укрзалізниці”, це вже не дивно. Але якщо є підприємство, яке здатне генерувати замовлення на 400 мільйонів доларів, то нащо його передавати в чужі руки? Цей сектор може розвиватися. Виробництво одних лише патронів може дати значний прибуток державі, якщо вони будуть вироблятися за стандартами НАТО, якщо вони будуть експортуватися, та якщо їх буде використовувати українська армія. 

Підсумовуючи, для мене ця справа справа - це лакмусовий папірець діяльності антикорупційних органів. До них з самого початку було скептичне відношення. У тій самій Німеччині немає подібних органів, але є громадянське суспільство та справедливі суди, і цього вистачає для відсутності корупційних скандалів. А у нас ситуація, що антикорупційні органи відкривають справи проти невинних людей, які, крім іншого, ще й чесно наповнюють валютною виручкою економіку країни, та дають великі замовлення національним оборонним підприємствам. У той же час халатні детективи, через діяльність яких потерпає економіка України, залишаються не покарані.

Я вважаю, що під свій особистий контроль цю справу мають взяти Зеленський, Богдан та Рябошапка. Наразі, це питання їхньої легітимності та їхньої честі, оскільки саме на обіцяннях посадити винуватих у мародерстві вони прийшли до влади.

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх