EN|RU|UK
Блоги Борис Бабін
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.
  307  0

Кримськотатарське питання в експертних механізмах ООН

Триває протидія тактиці брехні, перекручень та замовчування щодо прав людини та колективних прав в Криму на різних майданчиках ООН, де вона іноді носить хронічний характер. Прикладом вже декілька років вітчизняні дослідники безуспішно намагалися відобразити проблематику корінних народів України (Криму) у тематичних дослідженнях Експертного механізму ООН з прав корінних народів, де з питань корінних народів Східної Європи та Азії традиційно тотальне панує російське лобі, зокрема й експертне. Звісно що РФ це питання у власній зовнішній політиці "м’якого впливу" та захисту власних інтересів визначає пріоритетним та ніколи не пускала самотоком.

У 2019-му на Експертному збирали від дослідників та громадськості матеріали, а влітку обговорили їх на женевській сесії Механізму з двох цьогорічних тем – "Права корінних народів в контексті кордонів, міграції та переміщення" та "Визнання, відшкодування та примирення". Зрозуміло, що ці питання у вітчизняній ситуації прав корінних народів є найгарячішими, зокрема й через спробу анексії Криму. Саме на червневій сесії разом з Ескендером Барієвим довелося, і публічно і не дуже, висловлювати глибоке обурення черговим ігноруванням з боку Експертного механізму отриманих тематичних звітів про ситуацію в Україні, зокрема в Криму, які були громадськими структурами вчасно надані до Механізму, але у проекти обох доповідей не потрапили.

Жодної згадки про Крим, Україну, кримських татар проекти документів, що були запропоновані влітку на сесії Механізму для обговорення, не містили.
Втім, у результаті відповідних зусиль наразі маємо оприлюднені фінальні версії обох цьогорічних доповідей Експертного механізму, в одній з яких все ж увійшла, доволі стисла та, на жаль, максимально "компромісна" згадка про кримських татар як про корінний народ Криму. Як був змушений нарешті визнати очевидне Механізм у документі A/HRC/EMRIP/2019/2/Rev.1 від 18 вересня 2019 р. (п. 23 питання "Невизнання та висилка", цитую з англійської), "окремі держави відмовляють у визнанні корінним народам, що призводить до неадекватного рівня правової захищеності для них та їх земель, що стає разом причиною та наслідком переміщення.

Навіть в окремих державах, що прагнуть йменувати корінні народи іншими назвами, включаючи … … "нечисельні народи" в Російській Федерації, відсутність визнання корінних народів затьмарює та послаблює їх права, сприяючі міграції. В інших державах, як історично так й наразі, корінних народів переміщують як через політичні причини, так й через те, що некорінні народи хочуть зайняти їх землі… В 1940-х татари були депортовані з Криму, їх батьківщини, в якості колективного покарання, санкціонованого радянським урядом за нібито "співпрацю з нацистською Німеччиною" та досі, попре зусилля з відновлення, кримські татари переживають травму міжпокоління та наслідки їх насильницької міграції, включаючи втрату їх домівок, земель та культурних прав".

Насправді на рівні структур самого ООН про депортацію кримських татар згадують не так часто, отже пряме офіційне визнання цієї трагедії саме в офіційному дослідженні про права корінних народів, навіть у такому скромному вигляді, є доволі позитивним та перспективним розвитком подій. Зокрема це буде важливим для подальшої реалізації міжнародної кампанії парламентського визнання депортації геноцидом, яку проводить Кримськотатарський ресурсний центр.

Додам, що за підсумками цьогорічного дослідження Експертний механізм надав для Ради з прав людини ООН власні чергові тематичні Поради № 12, на цей раз – про причини та наслідки міграції та переміщення корінних народів у контексті зобов’язань держав у сфері прав людини, де є багато цікавих тез, зокрема й щодо потреб захисту корінних народів, розділених кордонами, та в умовах конфлікту.

На 2020 рік Експертний механізм вже розпочав підготовку нового важливого дослідження, щодо реалізації права корінних народів на землі, але – у кооперації із одним південноафриканським університетом. Поважаючі академічні свободи та розуміючі геополітичну реальність, будемо й надалі грюкати в ці засипані сибірським снігом двері, які підпирають й заморські партнери держави-агресора, адже інших варіантів тут немає.

І так, держава Україна не надала жодного інформування, жодного аркушу тексту про стан справ з нашими корінними народами для тематичних досліджень Експертного механізму ООН з корінних народів, за усі роки його існування.

І так, усі вже наявні у вільному доступі дванадцять Порад щодо прав корінних народів Експертного механізму ООН та вже мабуть загальновідомі "доленосні" законопроекти про права корінних народів України є, за обсягом та запропонованими механізмами захисту прав, на жаль, речами з різних юридичних всесвітів. Тому для вирішення практичних завдань протидії агресорові доводиться обирати більш ефективне знаряддя, і вибір тут, на жаль, дуже нескладний.

Не думаю, що ситуація зміниться й надалі, але зупинятися не збираємося; посилання на Дослідження A/HRC/EMRIP/2019/2/Rev.1

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх