EN|RU|UK
Блоги Марія Томак
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.
  1065  8

Чи варто переймати досвід Мексики?

У наших соцмережах із успіхом пройшла новина про те, як у Мексиці невдоволений народ одного з південних містечок прив’язав мера до авто та протягнув дорогами, ремонт яких, попри передвиборчі обіцянки, чиновник не забезпечив. Новина лягла нам на душу, і станом на вчора на фб-сторінці Громадського вона зібрала кілька тисяч лайків і сотні коментарів про "давайте переймати досвід". У зв’язку із цим, сьогодні хочу познайомити вас із Хав’єром, моїм однокласником із Мексики, який трохи розширить наше уявлення про те, що відбувається в цій країні та чи варто цей досвід переймати.

Хав’єр – інтелектуал, юрист, носить манікюр. Працює у системи охорони здоров’я Мексики, ще у перший день навчання у нас відбулася дуже цікава розмова про ситуацію з безкарністю в Мексиці, і популярність згаданої новини підштовхнула мене до цієї розмови повернутися.

І тут я зрозуміла, що саме мала на увазі Alisa Muzergues, коли говорила про наші спільні проблеми з Латинською Америкою.

Отже, інцидент із новин трапився у південній частині Мексики. Центральна та південна частини – мають найбільшу частку населення, що живе за межею бідності. Плюс - велика кількість сільського населення, що не володіє іспанською і до останнього часу навіть не мала доступу до законодавства, просто тому що не могла його прочитати (зараз нормативна база вже перекладена мовами меншин). Плюс – поширена в усій країні проблема корупції (до речі, в усіляких рейтингах та індексах рівня корупції ми з Мексикою - сусіди) і політиків-популістів. "Людям набридли політики-популісти. Вони говорять те, що народ хоче почути, а коли їх обирають, просто забивають на свої обіцянки. Так триває сотні років," - розповідає Хав’єр, змушуючи моє серце йокнути.

Але саме насильницькі атаки на політиків, в тому числі, летальні, стали системними протягом попередніх кількох років. Великою мірою через те, як каже Хав'єр, що протестувальники "більше не бояться поліції".

Останніми роками уряд перекинув армію, а також елітні, найбільш підготовлені сили поліції на боротьбу із наркокартелями (а це окрема тема). На те, що в нас називається забезпеченням громадського порядку під час протестів кидають "молодняк" без підготовки. І така цікава деталь: аби сутички з поліцією не перетворювалися на криваві бої, уряд запровадив таксу за кожен використаний набій. Тобто самих поліцейських змушують платити за використані ними кулі. Зарплата правоохоронця – близько 250 доларів, кожен використаний набій – близько 5 доларів (станом на кілька років тому). Поліція не стріляє - народу не страшно.

Загалом, довіри до правоохоронної системи та системи правосуддя – нуль, ефективності правоохоронної системи та правосуддя – не набагато більше. Тобто система не працює на якомусь навіть базовому рівні притягнення до відповідальності за вбивства, насильство, викрадення і т.п. А тому процвітає самосуд.

Наприклад, коли в одному з південних штатів (в якому, до речі, живе родина Хав’єра) нещодавно було згвалтовано дівчинку і ніхто не був за це притягнений до відповідальності – то взявся за справу "суд Лінча", і ймовірного гвалтівника просто спалили живцем.

Часом проти імовірних гвалтівників та вбивць, які залишаються безкарними, народні месники застосовують дещо, що англійською називають "стоунінг" - тобто забивають камінням.

А ще в проблеми викрадень і вбивств у Мексиці (а там іде лік на сотні) є свої, як каже Хав’єр, сезони. Попередній "сезон" був про викрадення та вбивства журналістів, зараз у небезпеці – жінки. "Бути жінкою – це ризик", - каже він. Тільки в Мехіко-Сіті щодня, за його словами, вбивають в середньому 9 жінок. "Це наркокартелі роблять?" - запитую. "Не тільки, це роблять всі".

Ну бо немає ніякої монополії на насильство в держави. А тому насильство – всюди.

Але Хав’єр каже що не може говорити про ситуацію в своїй країні як юрист (бо розуміло, що це взагалі не rule of law), а розповідає про все це як громадянин, без засудження своїх співгромадн, які вдаються до самосудів ("люди намагаються захистити себе та свої родини"), із дуже сумним виразом обличчя, тоном зневіри та фаталізмом.

Його старший брат давно живе в ЄС і мені здалося, що Хав'єр у Мексику повертатися не збирається. Хоча прямо я його про це не запитувала. Але він взагалі не розуміє, як все це можна полагодити і чи можна полагодити взагалі. Хоча, як і кожен із нас, дуже непокоїться, що про його країну можуть подумати погано.

Тому не думайте погано про Мексику. Тим більше, що серед моїх друзів точно є ті, хто там бував, випробував туристичні принади і має позитивний досвід.

Але від переймання досвіду в сфері підзвітності урядових структур в форматі стоунінгу я б утрималася. Ну і палкий привіт і застереження тим, завдяки кому в Україні - десятки впадків безкарності.

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх