EN|RU|UK
Блоги Арсеній Яценюк
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.
  2221  13

Україна і Захід не повинні допустити фатальних помилок

Упродовж останніх п’яти років я вів діалог з керівництвом усіх держав-членів Групи Семи та Європейського Союзу.

На посаді глави уряду і після цього я мав честь підтримувати постійний контакт з нашими партнерами. Вважав обов’язком зміцнювати найважливіше - міжнародну коаліцію на захист і підтримку України та єдність нашої спільної позиції проти агресії Росії.

Напередодні саміту Групи Семи у Франції звертаюся до наших партнерів і водночас до нового керівництва України. Ми всі хочемо миру. Те, що переговори з Росією знаходяться у мертвій точці, - це не вина України чи Заходу. Це - вина і відповідальність Росії. Нове керівництво України дало зрозуміти, що вірить у шанс змінити позицію Кремля. П’ять останніх років нас добре навчили, що задля миру замало доброї волі України і Заходу.

Кремль розраховує використати цю добру волю, щоб завести нас у пастку фатальних помилок. Перша потенційна помилка – це відмова від твердої політики колективного тиску. Мовляв, вам, лідери Росії, ніхто не загрожує, вгамуйтеся. Кремль буде вдячний за такий підхід: бачите, тиск не працює. А якщо тиск не працює, то й відповідальності за злочини немає. Друга потенційна помилка - покласти все на одну шахівницю, тобто ув’язати стратегічні питання, які мають на меті стримати агресора, з його локальними і тактичними поступками. Кремль не грає у шахи. І він не визнає ані правил, ані одного формату гри. Для війни він приберіг багато площадок.

Росія атакувала не лише Україну. Кремль уже давно здійснив свідомий замах на цивілізовані принципи міжнародних відносин. Про це свідчать трагедії Молдови, Грузії, Сирії. Послаблення санкцій та міжнародної ізоляції Кремля має залежати не від його кількох вимушених "добрих" жестів, а від припинення злочинів і понесення за них відповідальності. З точки зору України, це означає повернення окупованих територій, відшкодування наших великих втрат і збитків, поваги до нашого національного суверенітету та кордонів. Натомість Росії дають зрозуміти - ви поступіться хоч у чомусь, і вам багато зарахується. Кремль буде вдячний – політика агресії, міжнародного тероризму та викрадення людей приносить непогані результати і залишається безкарною. Цей сигнал, до речі, добре помітять не лише у Москві. Його запам’ятають всюди, де міжнародне право захочуть підмінити силою.

І, нарешті, є третя пастка, яка значною мірою стосується самої України. Жодні політико-дипломатичні домовленості не повинні паралізувати міжнародну активність Києва і змусити мовчати. Після провалу Будапештського меморандуму і за відсутності будь-яких реальних гарантій безпеки Україна має лише кілька засобів боротьби з агресором. Це насамперед наша армія. Це - наша активна дипломатична робота і єдність із стратегічними партнерами на основі спільної відданості міжнародному праву. Це - внутрішня єдність національних політичних і громадських сил. І, найважливіше, це – правда, яку вголос кажемо світові.

Торг "мовчазних поступок" навколо відновлення формату G8 без звільнення українських територій – це сигнал, що тактика умиротворення агресора може взяти гору над стратегією довгострокового миру у Європі. Таких помилок не можна допускати. Росії не місце в Групі Семи. Агресивному Кремлю не місце в Раді Безпеки ООН. Нинішньому режиму в Росії не місце у цивілізованому міжнародному співтоваристві аж доти, доки не відновляться порушені ними права і суверенітет інших народів. Бажання досягти "швидких результатів" за будь-яку ціну можуть призвести до катастрофи. Лише єдність України і Заходу проти великої спільної загрози та послідовні дії з притягнення агресора до відповідальності були і залишаються безальтернативним шляхом до справжнього миру.

___________________________________

DON’T GIVE A CHANCE FOR FATAL MISTAKES

Message to the G7 leaders and the leadership of Ukraine

In the past five years, I have maintained a dialogue with the leadership of all the G7 members and the European Union. As the Head of Ukraine’s Government and thereafter, I have had the privilege of maintaining ongoing contact with our partners, considering it a duty to strengthen the most important thing — the international coalition for the protection and support of Ukraine and the unity of our common stance against Russia’s aggression.

On the eve of the G7 Summit in France, once again I address our partners and I also appeal to the new leadership of Ukraine.

We all want peace.

The fact that negotiations with Russia are at a dead end is not the fault of Ukraine or the West. It is Russia’s fault and responsibility.

The new leadership of Ukraine has made it clear that it believes in a possibility of changing the Kremlin’s position.

The last five years have taught us well that the goodwill of Ukraine and the West is not enough for peace.

Though the Kremlin counts on using this goodwill to lead us into a trap of fatal mistakes.

The first potential mistake is the rejection of a firm policy of collective pressure.

The Kremlin will be sincerely grateful for this approach: you see, they say, the pressure is not working. And if the pressure is not working, then there is also no responsibility for the crimes.

The second potential mistake is to pile up everything on one “chessboard”, that is, to link the strategic issues that are intended to deter the aggressor with his local and tactical concessions.

The Kremlin recognizes neither the rules nor the format of the game. For the war, the Kremlin has saved many different “chessboards” and ensured numerous ways out to avoid responsibility.

Russia has attacked not only Ukraine. The Kremlin has long launched an attack on civilized principles of international relations. This is evidenced by the tragedies in Moldova, Georgia and Syria.

The weakening of sanctions and international isolation of the Kremlin should depend not on the several forced “good” gestures from Russia, but on the final resolution of its crimes and bringing their perpetrators to justice.

For Ukraine, it means the return of the occupied territories, compensation for our great losses and damages, respect for our national sovereignty and borders.

Instead, it looks like Russia’s being told: look, compromise at least in something and you will be rewarded greatly. The Kremlin will be grateful again — the policies of aggression, international terrorism and kidnapping bring good results and go unpunished.

This signal, by the way, would be well noticed not only in Moscow. It will be remembered wherever anyone tries to undermine the international law by force.

And finally, there is the third trap, which is largely about Ukraine itself.

No political and diplomatic agreements must paralyze Kyiv's international activity and our position of truth.

Following the failure of the Budapest Memorandum, and in the absence of any real security guarantees, Ukraine has only a few means of combating the aggressor.

First and foremost, it is our army.

Second, it is our diplomatic activities and strong unity with our strategic partners based on shared commitment to international law.

Then, it is the unity of all our national political forces and civil society.

And, most importantly, it is a position of truth that we say out loud to the world.

Bidding for “tacit concessions” around restoring the G8 format without freeing the Ukrainian territories is a wrong signal.

It means that the tactics, aimed at appeasing the aggressor, may take over the strategy of bringing the long-term peace to Europe.

Such fatal errors cannot be tolerated.

There is no place for Russia in the G7.

There is no place for the aggressive Kremlin in the UN Security Council.

There is no place for the incumbent Russia’s political regime among the civilized international community. Until the rights and sovereignty of those nations who suffer from their crimes are restored.

Quick solutions are capable of causing disaster.

Only the unity of Ukraine and the West against the great common threat and our joint consistent actions to hold the aggressor accountable have been, and remain, a real path to true peace.

 Топ комментарии
Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх