EN|RU|UK
Блоги Євген Карась
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.
  508  3

Окей. Знаєш що ти расист?

Це жабка Пепе. І це символ расизму. 

100%. Ой, вибачте, сто відсотків, це теж символ расистів.


Я не жартую. А ще цифри 12, 13, 14. 

Тому звісно моя організація "СІЧ" або "С14"(як ми писали "Січ", структуру засновану 14 жовтня 2010, щоб відрізнятися від десятків інших організацій "Січ") - МІСТИТЬ НЕОНАЦИСТСЬКУ СИМВОЛІКУ. 

Я коротко і весело про все це розповім на ВІДЕО.

Неонацистами тепер обов'язково мають визнати і африканську політичну структуру "С14" з Того:

Як і твої шкарпетки друже, якщо там не дай боже 100% бавовни.

Справа в тому, що існує дуже багато способів як сховатися від роботи. І боротьба з расизмом - один з кращих способів. Просто треба час від часу придумувати нову загрозу, а потім звитяжно її поборювати.

Ось тепер уже і "окей" це расизм:

Це не жарти. Це дуже поважний серед хворих на голову ліваків сайт.

В Україні є така структура "Громадське". Всі вважають, що це лівацьке медіа. Насправді по документах це ГО. Громадська організація. Сумнозвісне "громадське" це фактично і не журналісти. Це грантова політична організація. На 99% залежна від фінансів ззовні України. До речі, коли я минулого року звернув увагу на відкриті реєстри звітності, саме тоді "Громадське" їх і закрило. Але я ось зберіг за 2017-й рік:

Чи це ліва ГОшка? Безумовно. Почитайте, що пише лідер "Громадського" Наталія Гуменюк:

Це 20 травня 2014 року. Розпал війни. Україна втрачає місто за містом. А в цей час божевільна лівачка переживає, що на фронт їдуть добровольці, бо вони опонують її політичним ліворадикальним поглядам.

Це протистояння набуває трагікомічних форм, коли зараз зустрічаєш пости Наталії перед Майданом. Тоді переживала за лівака-сталініста-антифашиста з Донецька, який почубився з футбольними фанатами.

Фанати - майже всі - потім пішли воювати за Україну.

А ось товариш Наталії Гуменюк здохнув як собака в комуністичному сепарському батальйоні "Прізрак".

Тоді в 2013 році навіть колега Гуменюк Кутєпов не витримав і намагався грубо вправити їй мізки:

Звісно Наталію це не зупинило. Зрадивши лівим ідеям з капіталістичними фондами, товаришка Гуменюк досі страждає фантомними болями за субкультурною війною. Не реалізувавшись в політиці як ліва борчиня, вона вдягає маску журналістики для політичних ліворадикальних цілей.

Коли доходить до тверезої оцінки стається конфуз.

Наприклад на суді. Як медіа "Громадське" в суді назвало "неонацизм" нейтральним словом. Мовляв, нікого не хотіли образити. Це просто слова.

Але програвши суд відразу кажуть правду:

Тут фактично "Громадське" визнає, що мало на меті образити вживанням "неонацизм". І цим засвідчує правильність рішення суду. І водночас те, що представники "Громадського" на суді під камеру брехали про "нейтральність". 

Це дуже допоможе "Січі" в подальших судових справах. Незважаючи на те, що грантові структури почали тиснути на суд. Наприклад представники сліпих йолопів з ОБСЄ. Ті самі, що все ніяк не побачать російських офіцерів у керівництві усіх підрозділів ЛНР і ДНР, але побачили "утиски свободи слова" в очевидному для всіх рішенні суду.

Справді це принципова для України справа. Мерзотники, які ще вчора намагалися заборонити називати терористів терористами, бо це "емоційні слова", вже сьогодні підспівують Росії з її байками про нацистів. Завтра обов'язково почнуть розповідати що "українські мілітаристи одержимі кров'ю". 

Але ми зупинимо брехунів. Законно.

Насправді не лише проти "Громадського" іде судова справа.

Далі буде.

І багато.

...

Окрема подяка адвокатській агенції Віктора Мороза за бездоганну юридичну роботу по захисті честі та ділової репутації організації "СІЧ".

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх