EN|RU|UK
Блоги Анатолій Кравчук
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.
  426  1

Пропонуйте позитив, адже прес-служба ЗСУ – не поминальна організація

В ЗМІ знов з’явилось, таке вже знайоме – в ЗСУ розгорівся новий скандал.

На цей раз, через вказівку заступника начальника Управління зав’язків з громадськістю ЗС України Юзефа Венсковича щодо фактичної заборони військовим частинам та органам військового управління висвітлювати на своїх сторінках в Facebook інформацію про загиблих.

І знову, ми повертаємось до теми, яка неймовірно болюча і завжди викликає не аби який резонанс в суспільстві, а все тому, що дурно попахує приховуванням втрат, як таких.

Причина цього скандалу, як на мене, все теж сама – кричуща непрофесійність більшості з того керівного складу, який зараз залишився в ЗСУ і я зараз наголошую виключно за інформаційній складовій, не беручи інші сфери життєдіяльності ЗСУ, хоча повірте, там ситуація не на багато краща, якщо й не гірша.

Так от, об'єктивності раді, зазначу, що Венскович в своїй вимозі до підлеглих, не таки вже й не правий, бо насправді, він вірно зазначає, що тенденція "масового поширення поминальних інформацій про загиблих військовослужбовців на офіційних сторінках ВЧ і ОВУ" негативно впливає на морально-психологічний стан військових.

Це факт і ніхто з цим не спорить. Ще не одна армія в світі не раділа від того, що має втрати і то постійні, не зважаючи на довгі роки ведення позиційної оборонної на тій же самій дільниці фронту, яка не змінюється.

То постає питання від чого ж ті втрати???

Але це питання ставиться саме командирам і тому воно таке й не зручне і, саме тому, Венскович й починає вчити своїх підлеглих, як "правильно жити", аби не псувати життя – ні, не бійцям, це насправді, нікого не турбує в сучасній армії, розбудованій, як відомо – з нулі, чи навіть з мінусу, а, не псувати – командирам, в яких все доволі таки добре, от би ще тих підлеглих хто забрав куди подалі і тоді взагалі б – служба стала би як мед!!!

І саме тому, й за весь час війни командири й намагались приховати ті втрати і саме тому й на шостому році ми досі маємо такі "циркуляри Венсковича".

Насправді, все як завжди – зроблено не так і не звідти, але ж – через оте саме місце.

Чому, пояснюю.

Таке враження, що то не заступник начальника Управління зав’язків з громадськістю ЗС України пише, а якийсь замполіт, ротного, чи максимум батальйонного рівня і то часів Ватутіна-Жукова.

"Невже немає інших новин?" – питає Венскович.

На що дуже влучно йому відповідає волонтер Катруся Бережная: "Хомячкам нужны хорошие новости, а не это ваше про войну и погибших. Они от этого расстраиваются и плохо кушают".

Іншими словами, це є звичайна маніпуляція свідомістю, як мінімум, а якщо йти далі, то й – свідоме введення суспільства в оману, шляхом приховування та маніпуляції інформацією для направлення свідомості громадян в потрібне русло, щодо дійсного стану речей на фронті.

А це недопустимо для роботи будь-якої прес-служби, особливо, якщо ми дійсно намагаємось працювати за стандартами НАТО, а не виконувати роль пропагандистського органу, як то досі працює в Росії.

Ото ж, цим самим, Венскович як мінімум розписався у власній профнепридатності, а якщо копнути глибше і піти по букві закону, то тут потрібне серйозне службове розслідування, із подальшими, витікаючими рішеннями.

Для простого пересічного громадянина за цифрами наших загиблих стоїть лише сумна картина яку він бачить кожен день і до якої він звик.

Для ворожої розвідки, це вже – безцінний матеріал, по дуже багатьом напрямкам, хоча б тому, що за цими смертями дуже часто стоїть – нерадивість і навіть злочинна бездіяльність командирів, а саме цього найбільше й бояться оті самі командири, бо людські життя для них, на превеликий жаль, нічого не вартують.

Згадайте хоча б, як на мене, вже "крилату фразу" генерала Назарова, який, взнавши, що з трьох посланих ним в ЛАП Іл-76 – один сів, одного збили, а третій повернувся так і не спробувавши сісти заявив – 30% відсотків втрат це нормально.

От і все!!!

Але ж, люди доюрі, коли від одного пострілу на небу відходять пів сотні десантників, екіпаж здоровенного літака і купа дорогостоячої техніки та обладнання, а для генерала це є нормальним, то насправді, це геть не нормально, це капець, як не нормально, гірше просто вже не може бути так ненормально як воно є!!!

А щодо Венсковича, який повчає своїх підлеглих: "Робіть новини правильно – обговорюйте з командирами теми, які заслуговують уваги суспільства, пропонуйте позитив, адже прес-служба – не поминальна організація", то декілька ремарок.

"Робити правильно" – це насправді брехати суспільству, розказуючи солоденькі історії, як то робилось останні 5 років, коли насправді ситуація могла бути майже катастрофічною, а нас кормили казочками.

"Теми, які заслуговують уваги суспільства", це теж та сама брехня, бо нічого не заслуговує більшої уваги, чим життя людини. Ну от просто – нічого, хоч вбий і, якщо б той Венскович, який тут розказує про морально-психологічний стан, насправді хоч трохи розумів, що то таке, а не просто патякав завченими в академії, чи почутими в курилці фразами, то тоді б він зрозумів, що ми живемо не в часи Брежнєва чи "Хрущовської оттєпєлі", а в епоху інформаційних технологій де інформацію скрити майже не можливо і замість того, аби навчати підлеглих розказувати казочки, а відверто просто – брехати, не висвітлюючи при цьому негативні сторони війни, він би краще піднімав насправді оті болючі питання, яких хоч гатку гати в наших ЗСУ, куди не ткни і не просто піднімав, а доводив би їх до командирів, аби ті їх намагались змінити.

Доводив, навіть й через підлеглі прес-служби і це все можливо, але ж це важка а головне чесна робота, а кому вона потрібна, коли всі навколо брешуть і приховують правду, до чого по суті й закликає Венскович.

Звісно, таке б нікому з начальників не сподобалось, бо ж більшість з них думають точнісінько так само як і Венскович – головне, аби то лайно не виплило на зовні, а там, в середині, ми вже якось самі розберемось – кого треба покараємо навіть жорстоко, а як же ж без цього, це армія, чи пансіон благородних дєвіц, кому треба пельку закриєм, а самих незговорчивих, тих в якусь чергову дурнувату операцію пошлемо, після якої від них залишиться лише коротка замітка від прес-служби – сьогодні, сумні новини з передової, маємо 2-200 і 3-300, Герої не вмирають, Слава Україні!!!

Насправді, за цими коротенькими строками Венскович, для толкового аналітика ворожого розвідувального органу криється багато важливої інформації, головним з якого є один короткий, але дуже об’ємний висновок – бардак!!!

То ж нічого дивуватись, що з на шостому році війни ми маємо найбільш відтік військовослужбовців. З такої армії просто всі тікають і це не зважаючи на доволі суттєве підвищення у грошовому забезпеченні, що, знов таки, для аналітика дуже показово, бо навіть коли такими "непоганими грошима" у Збройних Силах не можуть втримати людей, то можна собі уявити, які ж то не людські і навіть скотські умови створені в цій самій "реформованій" армії.

Висновок:

Якщо, новопризначений начальник Генерального штабу й на далі буде так кволо, повільно розкачуючись впроваджувати політику Президента Зеленського в життя, то ми – народ України, а також, Президент Зеленській і можливо навіть – новопризначений начальник Генерального штабу, ризикуємо невдовзі залишитись без армії.

Мається на увазі, боєздатної, вмотивованої і головне, спроможної виконувати завдання в умовах ведення гібридної війни противником, де інформаційна складова є однією із домінантних, а не тієї "піднятої з нуля" армії, що й досі здебільшого по глибоким тилам воює на картах, постійно перемагаючи сама себе в суцільному маразмі, а ООС то для неї щось таке – взагалі окреме і мало зрозуміле, що тої армії навіть й не дуже то стосується, принаймні величезної купи офіцерів, що сидить в штабах різних рівнів, бо ж для цього є – Об’єднаний оперативний штаб, то хай і тарахкотить собі з своїм ООСом…

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх