EN|RU|UK
Блоги Борис Бабін
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.
  2757  1

Загибель українського судна "Іван Голубець": знищення галузі у співпраці з ворогом

Упродовж розвитку ситуації з судном "Іван Голубець", яке затонуло в ніч з 21 на 22 липня 2019 року у берегів Мавританії, що серед іншого призвело як мінімум до двох загиблих. Станом на день 23 липня є непублічні але документальні підтвердження з боку державної компанії - власника судна, про те, що як мінімум член екіпажу, громадянин України, Олег Нікулеску, 1980 року народження, "наймовірніше, загинув внаслідок інциденту", водночас медіа також вже поширюють це прізвище та повідомляють що загиблий був з Білгород-Дністровського. Лише 23 липня вечором очікується прибуття "представників фрахтувальника" разом з "агентом компанії, в якій судно застраховане" в Мавританію, де почнеться розбір ситуації.

Публічно досі ані Держрибагенство ані власник судна "Сервіс" ситуацію не коментують, хоча звісно мають постійний контакт з цим "канадським" фрахтувальником. Додам, що згідно офіційних документів це державне українське судно з лютого 2016 року де-юре перебуває у бербоут-чартері канадської фірми "ЕВІАЛ-БІЗНЕС" (Evial Business Lp), зареєстрованій в Калгарі. Такий собі "канадський лижник" для київських посадовців. Таким чином уся поширювана інформація про фактичного оператора судна українського походження з Латвії свідчить про розходження між низкою компаній-прокладок щодо "Івана Голубця", або про передачу судна "канадською компанію" у чартер "прибалтам".

Саме Держрибагенство ще у березні 2016 році звітувало про передачу "Івана Голубця" через угоду з "новим фрахтувальником, провідним рибопромисловим оператором з Прибалтики (Латвія)", при чому на той момент бербоут-чартер з канадцями був вже підписаний. Втім Латвія тут все ж зіграла певну роль, про що надалі. Водночас згідно офіційних даних канадці досі щомісячно платили держпідприємству "Сервіс" фрахт за "Івана Голубця".

Чи виплатить хтось на цьому "святі прокладок" кошти родинам загиблих та постраждалим рибалкам, чи буде порушено кримінальне провадження через загибель українського громадянина на об`єкті державної власності та чи призведе воно до справедливого результату - питання суто риторичні на жаль. Але ці питання є ілюстрацією загальної картини трагічної долі знищення українського океанічного риболовного флоту. Адже наразі жодне з трьох рибальских суден вітчизняної державної власності (їх розпорядниками Держрибагенство називало підвідомчі йому держпідприємства "Фішінг компані С.А." та "Сервіс"), що залишилися після трагічної загибелі "Івана Голубця", не ходить під прапором України.

Судна "Професор Михайло Олександров" (PROFESOR MYKHAYLO ALEKSANDROV, ІМО 9121118) та "Олексій Слободчиков" (ALEKSEY SLOBODCHIKOV, IMO 8845640) користуються прапором Нової Зеландії, а "Капітан Русак" (KAPITAN RUSAK, 9121106) як й загиблий "Іван Голубець" - Грузії. І об`єднує ци три судна не тільки "турбота" Держрибагенства, але й піднаглядність … сумнозвісному Російському морському регістру судноплавства (РМРС). Як державній структурі РФ, яка повністю підпорядкована федеральним органам влади та у 2018 році отримала від України (на жаль, неповний та у наступному "полегшений") пакет санкцій саме за сприяння російській агресії.

Але й ця пряма співпраця наших посадовців з ворогом, про яку вже набридло писати - не найцікавіше у цій історії про знищення українського рибальства. Адже на офіційному сайті РМРС в якості власника "Професор Михайло Олександров" дійсно записано вказану державну компанію "Фішінг компані С.А.", при чому із українською севастопольською адресою, а для "Олексія Слободчикова" – держкомпанію "Сервіс"; водночас власником судна "Капітан Русак" росяне називають компанію ..."Limmat Inter S.A." що зареєстрована на Сейшелах. Брехатиме саме у цьому РМРС стане навряд чи, водночас ніде у відкритих джерелах, крім сайту РМРС та російськомовних рибальских сайтів, про цю компанію не йдеться. І, за дивним збігом обставин, абсолютна тезка цієї компанії є зареєстрованою у Латвії, в Лієпаї.

Нагадаю, що у темній історії з оператором "Івана Голубця" також згадували про саме латвійську компанію з українським корінням, і у 2016 році Держрибагенство також офіційно згадувало про якусь латвійську компанію, якій нібито передається у фрахт "Іван Голубець." Водночас про "Limmat Inter SA" яка "черпает в Калининграде и Крыму народ на условиях "контракт ждёт вас в Африке"" писала у 2016 році російська профспілка моряків. Крім того саме ця латвійська компанія паралельно з канадським фрахтувальником сумнозвісного "Івана Голубця", закупала канати у одній тій самій калінінградській фірми, чим власне й "засвітилася" у Інтернеті.

Так і уявляю себе цей дзвінок з Лієпаї (чи Сейшел) до канадського Калгарі "Хлопці а у кого ви там канати брали, підкажіть." Зрозуміло що таке насправді буває, коли всі ці фейкові структури насправді керуються з одного чиновницького кабінету. А в Севастополі він, у Києві чи Москві - це питання як то кажуть для слідчих.

Отже, схема виведення державної власності в офшор, порушення на цій власності законодавства України про працю, працевлаштування на неї як рибалок держави-агресора, так й кримчан (і звісно з порушенням порядку виїзду з Криму під час уходу та повернення в рейс), співпраці українських держструктур із підсанкційним РМРС – є наочною. Може на неї зараз не відреагують правоохоронці. Але рано чи пізно - відреагують.









Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх