EN|RU|UK
Блоги Павло Мороз
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.
  492  0

Нові послаблення від НБУ. Нові плюси для бізнесу

Чергові нововведення від НБУ.

Нацбанк нас прямо тішить цього року:валютна лібералізація, позитивні зміни на ринку фінансів, плюшки для бізнесу. І це ще не кінець, адже буквально на днях вони презентували нову концепцію, яка змінить сферу платежів та переказів.

Починає Нацбанк з фундаментального оновлення системи законодавчого регулювання відповідно до вимог Угоди про асоціацію з ЄС. Вони стартують із імплементації європейської директиви PSD2 (щодо Open Banking) у національному законодавстві.

Але перед тим, як говорити про зміни, для початку давайте розберемось у термінології. По-перше, PSD2 – це директива Європейського Союзу, яка була створена для врегулювання роботи банківських онлайн-операцій на території ЄС. Перша версія директиви була прийнята в 2007 році, друга з додатками та поправками – в 2013-му.

Далі варто зрозуміти, що ж таке API. Це інтерфейс прикладного програмування, на якому будується директива PSD2. Саме такі відкриті інтерфейси API дозволяють фінансовим установам бути ближче до клієнта без необхідності регулярної адаптації додатків. За допомогою такого підходу всі платіжні сервіси можливо інтегрувати в один. І якщо до реалізації цієї технології бажання відповідати ринковим умовам і бути лідерами були лише наміром банків, то тепер її впровадження стане обов'язковим.

В Україні, наприклад, свій API і тестові бази на сьогодні мають лише декілька банків. Мова іде про «ПриватБанк» та «ОТП Банк». Проте імплементація та перехід на нові правила згідно з PSD2 стане обов’язковою умовою для кожного.

Чому? Є багато аргументів «за»: по-перше, такий перехід має посилити конкуренцію на фінансовому ринку та посприяти інноваційному розвитку вітчизняного платіжного ринку, а по-друге, це, звісно, спростить життя громадянам та бізнесу.

Що саме планується?

1. Насамперед запровадити низку нових платіжних послуг. Замість однієї послуги з переказу коштів, що існує сьогодні, з’явиться вісім нових: шість фінансових (внесення коштів на платіжний рахунок, зняття/списання коштів з платіжного рахунку, переказ коштів з платіжного рахунку, переказ коштів з платіжного рахунку за рахунок кредиту, емісія/еквайринг, грошові перекази) та дві нефінансові (послуга ініціювання платежу та послуга надання консолідованої інформації за платіжним рахунком);

2. Також пропонують трансформувати суб'єктів переказу коштів та змінити ролі платіжних систем. Крім постачальників платіжних послуг, на ринку мають з’явитися нові постачальники інформаційних послуг – ініціювання платежу (PISP) та надання консолідованої інформації за платіжним рахунком (AISP);

3. Далі планують поділити постачальників платіжних послуг на категорії: зокрема, платіжні послуги зможуть надавати не тільки банки, а і платіжні установи, установи електронних грошей, поштові оператори, державні установи та інші. Також з’являться постачальники обмежених платіжних послуг, наприклад, телеком- та інтернет-оператори, соціальні проекти тощо;

4. Запровадити відкритий банкінг;

5. Створити нові правила ліцензування і реєстрації небанківських установ, які надаватимуть платіжні послуги, а також нагляду за ними. Статус фінансової установи надаватиметься одночасно із видачею ліцензії. Ліцензія на надання платіжних послуг видаватиметься у електронній формі;

6. Хочуть запровадити нове регулювання у сегменті електронних грошей щодо суб'єктності їхніх емітентів та забезпечення операцій з їхнього обігу, а також надання права небанківським фінансовим установам на емісію та еквайринг платіжних карток, випуск електронних грошей, відкриття платіжних рахунків;

7. Ну і, звісно, підвищити захист прав користувачів платіжних послуг через установлення чітких вимог до постачальників щодо їхніх обов’язків, запровадження лімітів відповідальності за неавторизованими операціями.

Це суттєвий прорив для української сфери банкінгу та фінансових послуг в цілому. Хочеться вірити, що так воно і буде! Коли? Точну дату у регулятора не повідомляють, кажуть кілька місяців. Хочеться сподіватись, що це не затягнеться на кілька років! Буду слідкувати за новинами, ну і, як завжди – на зв’язку!


Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх