EN|RU|UK
Блоги Олександр Чебаненко
експерт програми реформування правоохоронної та судової систем "Українського інституту майбутнього" (UIF)
  688  1

Щодо деолігархації ЗМІ

Інформація - це влада. Тому великі гроші і ЗМІ завжди йшли пліч-о-пліч. В таких країнах, як, наприклад, Велика Британія та США, ця зв'язка особливо показова. В США майже 1,5 тисячі газет, 6 тисяч журналів, 10 тисяч радіостанцій та 3 тисячі телевізійних каналів належать всього п'яти міжнародним корпораціям - гігантам. В Великій Британії відбір більшості кандидатур майбутніх прем'єр-міністрів, вступ в Першу світову війну та у війну в Іраці напряму пов'язують з фігурами двох медіабаронів - власників абсолютної більшості засобів медіа (Норткліфа та Мердока відповідно).

Аналогічна ситуація, звичайно, в значно менших масштабах, існує і в Україні. Тільки в нас вона значно погіршена неринковими стосунками між ЗМІ та їх власниками.

Підконтрольність ЗМІ тому чи іншому грошовому мішку протирічить базовим принципам їх існування - незалежності та об'єктивності. В ідеалі - позбутися цього в максимально можливому ступеню. Це - надважке завдання, враховуючи, що ринок ЗМІ в Україні фактично відсутній, а більшість з медіа існують лише завдяки вливанням фінансово-промислових груп в обмін на обслуговування їх інтересів.

Спроби встановлення хоча б відносної незалежності ЗМІ в країнах, що орієнтуються (чи які про це заявляють) на ідеали демократії, проводяться постійно. І Україна - не виняток.
І ось, спочатку команда нового президента, а потім вже і представники однієї з політичних сил заявили про бажання розробити законопроекти про деолігархацію ЗМІ. Головна, спільна для них, озвучена теза - власник не повинен мати можливості впливати на редакційну політику ЗМІ.

Можна запропонувати розглянути основні можливі кроки з боку держави для проведення реальної деолігархації ЗМІ.

  1. Корпоративні:

- забезпечення прозорості структури власності, включаючи розкриття кінцевих бенефіціарів;
- обмеження монополізації та перехресного володіння (заборона одному власнику чи групі зв'язаних осіб водночас володіти корпоративною часткою більше ніж певний розмір (наприклад, 20%) в ЗМІ у більш як одному секторі національних ЗМІ);
- забезпечення прозорості структури управління та фінансування;
- обов'язковість наявності колективних органів управління в ЗМІ, представництво журналістів та редакторів в них на рівні не менше ніж, наприклад, 75%.

  1. Прозорість та доступність до інформації щодо ЗМІ:

- реформування чинного законодавства щодо доступу до інформації;
- обов'язковість публічної звітності ЗМІ про структуру власності, управління та фінансування - щорічно та напередодні виборів.

  1. Трудові:

- обов'язковість підписання в ЗМІ колективних трудових угод (з обов'язковим умовами про заборону керівництву ЗМІ на необґрунтовані звільнення журналістів та редакторів, погіршення оплати праці та соціального забезпечення тощо).

  1. Фінансові:

- введення на законодавчому рівні обмеження щодо розміру відшкодування з боку ЗМІ - для запобігання їх ліквідації на замовлення;
- фінансова підтримка (при наявності) з боку держави - виключно на підставі однакових та твердих і об’єктивних критеріїв.

  1. Обов'язковість укладання угод про невтручання в редакційну політику з власниками.

  2. Обмеження прав держави (органам місцевого самоврядування) на втручання у роботу ЗМІ.

  3. Запровадження різних видів реальної відповідальності за виконання вказаних вище умов.
    Головне застереження - не плутати деолігархацію з експропріацією, тобто незаконним "звільненням" олігархів від будь-яких прав власності, включаючи ЗМІ. Це приведе лише до посилення протистояння в суспільстві та втрати чи не останньої можливості для України приєднатися до клубу цивілізованих країн.

І наостаннє - необхідно якомога швидше прийняття повноцінного законодавства щодо лобіювання - для забезпечення більшої прозорості та професійності стосунків, в тому числі, в цій галузі.

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх