EN|RU|UK
Блоги Павло Петренко
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.
  402  2

ЧОМУ УБИВАЮТЬ НАШИХ ДІТЕЙ?

Від цих фактів мороз по шкірі. Але вони про наше життя. Про українських дітей. Про переживання кожної матері і батька, про трагедії родин і страх у суспільстві.

Мушу перерахувати факти, бо не маємо права ховатися від реальності. Вони трапилися лише за останній місяць у нашій країні. Стали шоком, викликали бажання помсти мерзотникам, які підняли руку на найсвятіше, що ми маємо, - на життя дитини.

-  страшне вбивство 9-річного хлопчика у Києві

-  убивство дівчинки під Одесою

-  зґвалтування 15-річної дівчинки з Умані, яка й досі перебуває в комі

Загалом, з початку року в Україні вбито 50 дітей…

Ці цифри страшно писати. Страшно читати. Сума цих трагедій – ядерний вибух у свідомості людини.

Що трапилося з нами? Невже ми звернули з шляху еволюції? Чи може цій агресії є цілком конкретні пояснення?

Ми спрямовуємо свій гнів на убивць і ґвалтівників, мріючи про те, щоб їх віддали рідним жертв для самосуду, думаючи, що лише так вони можуть понести заслужену кару. Проте,  куди б ми не глянули, в усьому світі, навіть в найбільш успішних країнах, є люди, котрі схильні вчиняти жорсткі злочини.  І саме держава зобов’язана вчасно ізолювати злочинців, оберігаючи від них спокійне життя громадян.

Це записано в нашій Конституції. Її третя стаття каже, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. А далі, в цій самій статті, ми читаємо: «Держава відповідає перед людиною за свою діяльність».

На жаль, мені, як міністру юстиції, і просто як людині, громадянину,  важко сказати, чим саме керувалася Надія Савченко, вносячи на розгляд парламенту свій сумнозвісний закон, яким з в’язниць дочасно було випущено величезну кількість злочинців. Про конкретні цифри напишу нижче. Поки хочу нагадати, що це було зроблено у той час, коли саму Савченко судили у Росії. Багато українців носили футболки з написом «Наді – волю!» і ніхто навіть не підозрював, що повернення Савченко приведена нас до багатьох несподіваних переоцінок. 

Політики прагнуть визнання, прагнуть популярності і підтримки. Для цього ті, хто має право законодавчої ініціативи, часто намагаються вносити популістичні законопроекти.  Не вірю, що «кремлівській бранці», яку підтримувала вся Україна і мріяла про її звільнення, був потрібен піар. Піару вистачало. Мусять бути інші пояснення, чому Савченко внесла закон, який у воюючій країні відкрив кримінальний «ящик Пандорри», ставши елементом дестабілізації України та послаблюючи її можливості на фоні агресії Росії.

Піару вистачало настільки, що український парламент проголосував за закон Савченко, вірогідно, демонструючи у такий спосіб підтримку «українській героїні».

Жодні застереження про можливі наслідки тоді не були почуті.

І вже за рік ми постали перед страшною реальністю, коли з місць позбавлення волі вийшли тисячі злочинців, які вчинили найтяжчі злочини. Ось лише кілька цифр:

-  1019 осіб, звільнених достроково за «законом Савченко» були ув’язнені за умисне вбивство.

-  Понад 2,5 тисячі – за розбій і грабіж, і ще майже стільки ж за крадіжки.

-  617 – за нанесення тяжких тілесних ушкоджень.

-  26 – проти основ національної безпеки і 22 вчинили військові злочини. Їх також відпустили у країні, яка протистоїть російській військовій агресії.

Загалом під дію закону підпадало понад 63 тисячі осіб. Тому не треба дивуватися тій кількості злочинів, які ми спостерігаємо останніми роками. Жодна правоохоронна система не зможе зупинити таку масовану атаку криміналітету.

Закон Савченко було скасовано. Зробив це нинішній уряд, подавши на розгляд парламенту новий закон. Ми це зупинили. Проте, процедури дали достатньо часу для того, щоб сили пекла вийшли на волю. Адже закон не має зворотної дії, тож всі, хто підпадав під звільнення, можуть скористатися цим правом, який би тяжкий злочин вони не вчинили.

Упевнений, трагедії з убивством дітей, які сталися, вони у більшій чи меншій мірі пов’язані з цим законом. Навіть, якщо їх скоїли інші злочинці, не ті, хто вийшов з ув’язнення завдяки Савченко.

Ви точно чули про  теорію розбитих вікон, яку майже сорок років тому сформулювали Джеймс Квінн Вілсон і Джордж Келлінґ.

Згідно з цієї теорією, якщо хтось розбив скло в будинку і ніхто не вставив нове, то незабаром у цьому будинку будуть розбиті всі вікна. А потім почнеться мародерство. Доводиться констатувати, що кримінальна ін’єкція  «закону Савченко» отруїла і, на жаль, продовжує отруювати суспільний організм в Україні. Вікна продовжують розбивати на друзки ті, хто, можливо, ніколи б цього не зробив, якби не бачив прикладів…

Що має стати нашою відповіддю? Коли йдеться про трагедії, люди плачуть. Коли йдеться про запобігання злочинам, люди мають мати ясний розум і чіткий розрахунок. Проти нас занадто сильний ворог. Він багатокомпонентний, складається з маси вражаючих елементів. Про деякі ми навіть не підозрюємо. Оскільки самі їх породжуємо своїми ілюзіями, саообманом, даючи зелене світло руйнівникам нашого життя.

Робота із посилення безпеки і захисту не лише дітей, а всіх громадян України – має бути продовжена і доведена до абсолюту. Це завдання влади, теперішньої і майбутньої. Влади без підлості і цинізму щодо майбутнього своєї держави.



Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх