EN|RU|UK
Блоги Тамара Мазур
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.
  280  1

Лавра та Софія: що будемо робити з рішенням ЮНЕСКО?

Комітет Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО (КВС) знову заявляє про довготривалі загрози Лаврі та Софії та просить Україну доопрацювати, схвалити та доправити Генеральний план Києва (с. 199 і далі).

Але погодьтесь: загроза їх включення в список об`єктів ЮНЕСКО під загрозою триває не перший рік. Цьогоріч своєрідне нагадування КВС цієї організації про таку можливість є радше стимулом не сходити з «правильної дороги».

Від сесії до сесії механізми захисту всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Україні стають сильнішими. Так, з минулої сесії її механізми з’явилися в Законі про охорону культурної спадщини, і Мінкультури легалізувало порядок інформування ЦВС ЮНЕСКО про заплановані містобудівні перетворення. Також модифіковано межі буферної зони об’єкта, практично завершене оновлення режимів буферних зон, на фінальній стадії план управління об’єктом.

Комусь це може видатися незначним, але повірте, що це результат щоденної кропіткої роботи цілої групи фахівців протягом трьох років.

У 2009-му році КВС вперше поставив вимогу до України розробити та затвердити план управління об’єктом. А вже у 2012-му нас попередили про можливість потрапляння в список під загрозою. Тоді українська делегація добилася, щоб рішення було змінене, і цей пункт був виключений. Але, на жаль, нічого не було зроблено, щоб виконати всі рекомендації ЮНЕСКО.

Тому з 2016-го ми вперше, працюючи на сесії, не вимагали зняти пункт про список під загрозою. Ми просили дати реальні рекомендації, що саме зробити, щоб ту загрозу мінімізувати.

2017-2018 роки - період нескінченних консультацій, приїзду місій, експертів ІКОМОС в Україну та наших спеціалістів - закордон. А паралельно з цим тривала зміна законодавства, реставраційні роботи на об’єктах, щоденна робота з містом та інколи мало не фізичне «протистояння агресивному містобудівному розвитку» в буферній зоні. Мали місце жваві дискусії з експертами щодо меж буферної зони й режимів її використання.

Як результат, сьогодні маємо уточнену (об’єднану) буферну зону, яку схвалив ІКОМОС, та нові охоронні режими (з деталізаціє в межах підзон). І це не просто режими: кожен з них є об’єктивним та обґрунтований до останньої літери.

Маємо план управління об’єктом, який після незначних доповнень (потрібно інтегрувати нові межі та режими буферної зони) вже до наступної сесії КВС плануємо направити до розгляду ЮНЕСКО. Цей документ описує всі особливості управління об’єктом, у тому числі способи протистояння містобудівному тиску, що зростає, та план проведення реставраційних робіт тощо.

Однак є питання, які, на жаль, нам не вдалося зрушити з місця: не фіналізований Генеральний план Києва та плани зонування центральної частини міста. Відсутній історико-архітектурний опорний план Києва. Не зрушили, бо не маємо компетенції. А ще не впливаємо на київську владу. А можливо і ми, і ЮНЕСКО не були достатньо переконливими у своїх проханнях до столичних керівників.

Поза всім, міністерство зробило все, щоб навіть відсутність основної містобудівної документації в Києві не дала можливості спотворити його новою забудовою. Жодна нова будівля на панорамі Лаври з 2016 року не з’явилася, і є всі передумови говорити, що і не з`явиться.

Чи задовольняє Україну рішення? Воно точно не є комфортним для нас та навіть дещо неприємним, але однозначно воно є справедливим.

Воно не дає розслабитися та спонукає багато працювати в ім‘я збереження всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в столиці України.

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх