EN|RU|UK
Блоги Валерій Карпунцов
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.
  1147  0

Аналітична складова у діяльності правоохоронної системи як фундамент для захисту прав громадянина у глобалізованому світі

Доповідь під час Міжнародної конференції на тему: «Розвиток системи захисту економічних і фінансових інтересів держави», що відбулась за ініціативи Керівної Ради Світового Конгресу українських юристів, Всесвітнього юридичного альянсу та Європейської арбітражної палати.


Впровадження новітніх технологій в діяльність правоохоронних органів України є актуальним питанням. Зростання рівня злочинності, особливо її корупційної та економічної складової, вимагає від правоохоронних органів здійснення своєчасного, оперативного та достовірного аналізу злочинних проявів. В Європі, розуміючи потребу в здійснення кримінального аналізу, у боротьбі зі злочинністю використовується модель Intelligence-Led Policing (з англ. – «поліцейська діяльність керована аналітикою»), філософія якої полягає в аналізі відомостей, здобутих шляхом специфічної правоохоронної діяльності у сфері збирання інформації.

Правоохоронна діяльність, керована аналітикою, дійсно дозволяє нам бачити ширшу картину, визначаючи тенденції та зразки (почерк), шляхом пов’язування між собою злочинів, об’єктів, осіб, різних ознак, місця скоєння правопорушення через проведення кримінального аналізу. Варто згадати й про еволюцію інформаційних технологій, оскільки інформаційно-технологічний прогрес значно спростив та пришвидшив процес збору та опрацювання даних.

Державні, комунальні та приватні установи по всьому світу використовують можливості «штучного інтелекту» для зменшення проявів злочинності, для її запобігання та для швидкого розкриття вже вчинених злочинів. Головна ідея полягає в тому, що злочини відносно передбачувані та від аналітика вимагається лише правильно зрозуміти великий обсяг даних (Big Data) для визначення злочинних моделей та закономірностей. Такий аналіз був технологічно неможливий кілька десятиліть тому, але на сьогодні з кожним днем все дедалі ясніше стає той факт, що злочинність можливо контролювати та запобігати їй можливостями комп’ютерних обчислень.

Звісно оперативна робота залишиться дуже актуальною, але для високолатентних злочинів. Так звана «вулична злочинність» може взагалі зникнути, так як моніторингова система відеоспостереження, можливості контролю телекомунікацій з боку правоохоронних органів розвиваються дуже швидкими темпами. Теж можливо сказати і про злочини у сфері фінансів, так як вже накопичено достатньо великий обсяг даних (про фінансові транзакції, господарську діяльність підприємств, рух товарно-матеріальних цінностей тощо), правильний аналіз яких може визначити ризики та навіть розкрити конкретне кримінальне правопорушення.

Професор університету Пенсільванії Аарон Чалфін дослідив економічну вартість злочинності і дійшов до висновку про те, що приблизна вартість всіх скоєних злочинів на території США складає 2 % внутрішнього валового продукту (ВВП) даної країни.

Тому метою будь-якого суспільства повинно стати не просто притягнення винної особи до кримінальної відповідальності, а філософія запобігання та попередження злочинам, що можуть відбутися.

З розвитком електронних платіжних систем, блокчейн технологій і взагалі посиленням транснаціональних зв’язків організованих злочинних груп боротьба з фінансовими злочинами, у т.ч. відмиванням грошей, фінансовим шахрайством, стала більш складною, ніж це було раніше.

Переважно через неврегульовані законом віртуальні ринки здійснюється легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Відповідно до досліджень Міжнародного валютного фонду, в усьому світі неврегульовані законом віртуальні ринки надають можливість відмити гроші в розмірі від 2,17 до 3,61 трлн доларів США щорічно. Прикладом неконтрольованого віртуального ринку є Silk Road, обіг якого складав 1,2 млрд доларів США.

В даному контексті дуже цікавим є досвід банківської сфери у ідентифікацій ризикових транзакцій. За допомогою алгоритмів «штучного інтелекту» вони здатні швидко побудувати моделі та закономірності, які свідчать про те, що транзакція є підозрілою.

Наприклад, стартап Mimiro (раніше відомий як ComplyAdvantage), який займається розслідуванням економічних злочинів, нещодавно оголосив про те, що зібрав 30 млн. дол. інвестицій для фінансування другого етапу розвитку платформи штучного інтелекту. Своїм успіхом Mimiro зобов’язаний постійно зростаючому списку компаній-клієнтів, які звертаються за допомогою у виявленні та аналізі ризиків, пов’язаних з фінансовою діяльністю.

Платформа перевіряє транзакції і особистість учасників угоди, виявляє шахрайську діяльність і процеси, пов’язані з фінансуванням терористичних операцій.

Використання саме аналітичного підходу у боротьбі з фінансовими злочинами дозволить зекономити ресурси правоохоронних органів та забезпечити дотримання прав і свобод громадянина, так як за таких умов діяльності відпаде необхідність у правоохоронних органів здійснювати позапланові перевірки та фізично навідуватися до бізнесу. Це значно зменшить корупційні ризики та не буде відбуватися тиску на бізнес з боку правохоронних органів.

Слід відмітити, що Стратегією національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 26.05.2015 року № 287/2015, серед актуальних загроз національній безпеці України визначені економічна криза, виснаження фінансових ресурсів держави, зниження рівня життя населення. Однією з причин виникнення таких загроз є високий рівень «тінізації» та криміналізації національної економіки.

Ефективно протидіяти загрозам фінансовій безпеці держави можливо лише за умови сталого функціонування системи своєчасного виявлення та усунення системних загроз у сфері публічних фінансів, запобігання їх виникненню в майбутньому. На сьогодні найголовнішою проблемою є розгалуженість системи органів, що здійснюють протидію загрозам фінансовій безпеці (Національна поліція України, Служба безпеки України, податкова міліція, прокуратура, Національне антикорупційне бюро України, Державна служба фінансового моніторингу України, Державна аудиторська служба України, Рахункова палата).

Як результат кожна із вищеперерахованих структур володіє власною інформацією, базами даних. Відсутність одного центру боротьби з фінансовими загрозами не дозволяє запровадити ефективну аналітичну систему.

Як мінімум це пов’язано з тим, що не існує єдиної системи бази даних.

В Верховній Раді України розглядався законопроект, який передбачав зміну філософії кримінального переслідування осіб, які вчинили злочини у сфері фінансів.

Проект Закону № 8157 від 19.03.2018 «Про Національне бюро фінансової безпеки України» (автори НДУ Южаніна Ніна Петрівна, Курячий Максим Павлович, Герасимов Артур Володимирович, Лук'янчук Руслан Валерійович, Король Віктор Миколайович) передбачає створення організаційно-правових засад діяльності Національного бюро фінансової безпеки України, головним завданням якого є забезпечення фінансової безпеки держави шляхом побудови на основі використання нових ризик-орієнтованих методів кримінального аналізу системи своєчасного виявлення та усунення системних загроз у сфері публічних фінансів, запобігання їх виникненню в майбутньому.

Саме на основі кримінального аналізу та аналізу ризиків повинно будуватися підґрунтя для кримінального переслідування осіб, злочинна діяльність яких несе загрозу фінансовій безпеці держави.

Згідно з даним законопроектом з метою захисту бізнесу від необґрунтованого втручання у господарську діяльність, необґрунтованого кримінального переслідування та задля зниження корупційних ризиків змінюються підстави для початку кримінального провадження за статтями, що відносяться до підслідності Національного бюро фінансової безпеки України (узгодженість несплачених до бюджету грошових зобов’язань, наявність аналітичного висновку щодо вчинення відповідного кримінального правопорушення).

Відповідно до пояснювальної записки для впровадження дієвої реформи у сфері протидії кримінальним загрозам у сфері фінансової безпеки держави необхідно:

­– створити єдиний правоохоронний орган, завданням якого буде виявлення та усунення системних загроз у сфері публічних фінансів, запобігання їх виникненню в майбутньому;

– створити єдиний аналітичний центр концентрації та аналізу інформації про стан фінансової системи держави, що збирається держаними органами та органами самоврядування;

– запровадити нову модель організації правоохоронної  діяльності, керованої аналітикою, так звану модель ILP (Intelligence Led Policing), що застосовується аналогічними підрозділами правоохоронних органів країн Європейського союзу та ОБСЄ;

– створити підґрунтя для переходу державних контролюючих органів від наглядово-каральної до  профілактично-сервісної моделі роботи.


ВАЛЕРІЙ КАРПУНЦОВ

Народний депутат України, заслужений юрист України, доктор юридичних наук, державний радник юстиції 3 класу.


Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх