EN|RU|UK
Блоги Владимир Липкан
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.
  299  0

ПРАВО НА САМОСТІЙНЕ ПЕНСІЙНЕ НАКОПИЧЕННЯ

В Україні тривають спроби наближення до здійснення пенсійної реформи. 

Причому, тривалий час у нас відбувається саме імітація процесу реформування. На практиці ж, люди дедалі більше зубожіють, а механізми наповнення державного бюджету лишаються переважно в площині ускладнення та обтяження податкових тягарів для тих, хто і так справно і вчасно сплачує податки.

На жаль доводиться констатувати, що поки реформа відбувається лише заради реформи, а не для того, щоб удосконалити суспільні відносини та створити найбільш сприятливі умови для реалізації громадянами своїх прав щодо диверсифікації джерел формування пенсійних накопичень. Адже прискіпливий фаховий аналіз даної "реформи" уможливлює констатувати про відсутність науково-обґрунтованої методології, стратегії, підходів до визначення прогнозно-індикативних показників, якісних перетворень та результатів від впровадження даної реформи у стратегічній перспективі. 

Дефіцит пенсійного фонду перевищує 150 млрд. грн. На думку фахівців, і на мою особисту думку, сьогодні відсутні чітко виражені та сформовані умови для реалізації даної реформи в анонсованому форматі. Відтак, збереження ставлення нової влади як до даного питання, так і до формування альтернативних механізмів щодо його вирішення призведе до поглиблення кризи на унеможливлення формування у стратегічній перспективі середнього класу. Невирішення питання щодо альтернативних пенсійних накопичень унеможливить становлення заможної та процвітаючої української нації.

Здебільшого буд-які політичні заяви щодо підвищення пенсій, які знову лунатимуть під час виборів до Верховної Ради України – є популістськими, і через брак юридичних механізмів притягнення до юридичної відповідальності за обіцянку політиками заздалегідь невиконуваних та невирішуваних завдань, будуть і надалі лунати зі ЗМІ. 

Утім національні інтереси в пенсійній сфері – лишатимуться без реальних та дієвих механізмів реалізації. Проблему також ускладнюють наступні чинники:

1) фінансова безграмотність населення, 

2) патерналістські настрої щодо формування пенсії, 

3) відсутність реальної здатності та знань щодо стратегічного та фінансового мислення, 

4) споживацьке ставлення до життя,

5) відсутність знань щодо планування власного благополуччя та заможності.

Нині більшість людей, доживаючи до пенсійного віку стикаються зі значним зниженням власного рівня життя через неможливість залишення на звичному рівні можливостей щодо задоволення власних потреб.

Отже де-факто, проблема дуже кричуща і нагальна для свого вирішення, причому абсолютно для кожної людини і для держави в цілому. Однак на офіційному рівні, здебільшого обмеження відбувається в рамках чергових дискусій щодо рівня надбавок і збільшення трудового стажу. Саме це і формує усі підстави для маніпуляцій політиками різного штибу щодо наявних у них "ефективних" та навіть просто "магічних" механізмів її розв’язання.

Певні зрушення на законодавчому рівні відбуваються. Так, Верховна Рада України прийняла Закон Україна "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення пенсій". Особливістю даного проекту є те, що в ньому: визначено прожитковий мінімум, а також етапи його підвищення; гарантії для інвалідів дитинства, дітей-інвалідів, пенсіонерів, які не мають повного стажу, і осіб, які не мають права на пенсію; задекларовано про уведення нового механізму підвищення пенсій — осучаснення, який звужено до кількісних показників по тих чи інших таргетованих аудиторій, здебільшого соціально незахищених; уведено індексацію пенсій.

Окрім цього існує законопроект №6677 «Про загальнообов’язкову державну накопичувальну систему», який навіть не пройшов перше читання в профільному комітеті, незважаючи на те, що його передали 2 березня 2018 року. Тим не менш, по суті цього законопроекту відзначу: через неврахування національних інтересів, відсутність стратегічного бачення розвитку України, маніпуляцію оперативними потребами вирішення окремих фрагментарних завдань політичною групою, яка керує державою на тому чи іншому етапі розвитку, а також незалучення фахівців із провідних лайфових страхових компаній (Метлайф, Княжа, PZU Украина, Уніка, ТАС тощо) та страхових брокерів (наприклад: лідера серед страхових брокерів: Старлайф)  — даний законопроект за своєю суттю не має потенції для реалізації права громадянина на самостійне пенсійне накопичення.

Певним чином дана думка озвучена і міністром соціальної політики А.Ревою, який зауважив, що загальнообов'язкова накопичувальна пенсійна система повинна бути недержавною, а внески до неї мають платити працівники, а не роботодавці».

Зберігаючи логіку: критикуючи – пропонуй, подаю свої конкретні пропозиції:

1.  Створити правові механізми для реалізації громадянами України свого права на самостійне пенсійне накопичення.

2.  Науково розробити концепцію права на самостійне пенсійне накопичення.

3.  Передбачити альтернативні, окрім державних, види пенсійного накопичення, а також чітко розробити методику ліцензування тих чи інших фінансових установ, які займатимуться управлінням коштами недержавних пенсійних фондів.

4.  Удосконалити методику правового моніторингу діяльності лайфових накопичувальних компаній, в тому числі й міжнародних.

5.  Розробити ефективно законодавство, яке відповідатиме національним інтересам у пенсійній сфері та законодавчо врегулювати питання щодо обов’язкового накопичувального страхування. Причому одразу ж я наголошу: саме тут має йтися не про державну накопичувальну систему, а саме про обов’язкове накопичувальне страхування. А в які вже саме компанії, фонди або інші фінансові установи захоче вкладати громадянин України – то є його власним правом - правом вибору, правом вільної людини – природним правом українця.

6.  Визначити критерії ліцензування лайфових страховий компаній на фінансовому ринку України, які в стратегічній перспективі сформують засади для будови заможного суспільства і процвітаючої нації.

7.  Розробити Стратегію накопичувального пенсійного страхування, затвердивши Указом Президента України, як дороговказ до будови в Україні заможного і процвітаючого суспільства щастя.

Реалізація даних завдань сформує умови для:

- формування середнього класу,

- сталого розвитку процвітаючої держави,

- повного розкриття потенціалу особи і держави як гармонійної системи

- зменшення впливу невигідних зовнішніх запозичень на фінансовому ринку.

Це і є суттю мого бачення пенсійної реформи:

шлях до фінансової свободи окремої людини лежить через реалізацію нею свого права на самостійне пенсійне накопичення. Через фінансову свободу окремої людини – до фінансової незалежності держави.


Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх