EN|RU|UK
Блоги Павло Мороз
Адвокат, правник, екс-заступник Міністра юстиції
  276  0

Нативна реклама у політиці. Таке буває?

Сьогодні в ефірі знову Тодако. І у нього досить цікаві новини, але спочатку – історія. Чули про паперовий стаканчик від Starbucks в серіалі «Гра Престолів»? Про це писали майже всі ЗМІ світу, кричали соцмережі, транслювали деякі ТВ. Але чи знали ви, що вартість такого стакану обійшлась у $2,3 мільярда?

Чого так? Давайте розберемось. Новина: «В останній серії «Гри престолів» «засвітився» стаканчик з мережі кав'ярень Starbucks». Сам, чесно кажучи, в шоці від речей, які насправді цікавлять суспільство.

Користувачі соцмереж активно підхопили «факап» режисерів і він вмить став вірусним, охопивши весь світ. Творці серіалу зробили вигляд, що це прикра випадковість. Але багато хто розуміє, що поява стаканчика в кадрі – геніально спланована рекламна кампанія, яку обговорює весь світ. Hollywood Branded вже навіть оцінила вартість рекламного шуму навколо стаканчика в епізоді серіалу в $2,3 млрд доларів.

Вірите в такі випадковості? Я – ні. І сьогодні ми обговоримо технології і рекламу, про які говорить світ. Дехто називає цю рекламу нативною. Це – «природна» реклама, вона набуває форм і характеристик тієї платформи, на якій розміщується. Вона не схожа на звичайну рекламу, тому, по ідеї, не повинна викликати почуття відторгнення в аудиторії; до того ж така реклама допомагає уникнути явища банерної сліпоти.

Зараз вона переходить усі межі бо деякі рекламні компанії занадто втручаються у наш особистий простір і деколи переходять всі межі. Наприклад, компанія Atlantic робила рекламу для IBM. Вони у статті «Кров, піт і дані» аналізували інновації в спортивній медицині. Стаття включає доступну інфографіку і статистику на прикладі спортсменів, а також (увага!)- пропозицію безкоштовно зробити аналіз по одному показнику. Справа в тому, що інші послуги були платні. І компанія не просто заробила гроші, а і зібрала базу даних з тисяч потенційних користувачів, які не до кінця розуміли, що поділилися з компанією персональною інформацією.

І це лише крапля в морі, бо часто ми навіть не розуміємо, під який вплив потрапляємо. Так от, якщо повернутись до прикладу зі стаканчиком, такі колаборації та моменти для нас видаються смішними та непомітними, так само як і статті, які намагаються завуальовано проштовхнути свої ідеї, рекламу, сервіси, продукти та людей.

Особливо це стосується людей (я про нативну рекламу у будь-яких політичних кампаніях).

У більшості читачів та користувачів давно розвинулася банерна сліпота, через яку вони вже на автоматі не помічають будь-які рекламні оголошення. Особливо це стосується тих, котрі пов’язані з політикою, бо вибори за виборами вже остогидли навіть найбайдужішій аудиторії, яка намагається бути максимально аполітичною. При цьому ми щодня поглинаємо величезний масив контенту – читаємо пости в соцмережах, статті, новини, дивимося відеоролики. І це та сама лазівка, де політична нативна реклама може спрацювати. Політики все частіше пробують достукатися до аудиторії через якісний і цікавий контент, але зробити політичну рекламу насправді нативною мало кому вдається.

І найдієвіший поки що інструмент – це сторітеллінг. Для того, аби нативна реклама була переконливою, маркетологи використовують зрозумілі історії, наводять як приклад реальні факти з життя середньостатистичних людей, змушуючи таким чином читачів пірнати в тексти з головою, долучатися до дискусії, співпереживати героям.

Але така нативна реклама повинна бути написана бездоганно і відповідати редакційним канонам. На носі парламентські вибори, тож читайте уважно, які статті вам пропонують, хто їх пише, хто «герой» цих невеликих шедеврів трагікомічного мистецтва.

Ну і, як завжди, не забувайте бути максимально уважними та мислити критично.


Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх