EN|RU|UK
Блоги Павло Мороз
Адвокат, правник, екс-заступник Міністра юстиції
  638  7

Як неосвіченість вбиває країни

Ви, певно, вже засумували за блогами Тодако, але не турбуйтесь, він знову на зв’язку. І сьогодні він розповість свої думки на досить цікаву тему. Поговоримо про неосвіченість націй та як це впливає на суспільство, розколює соціум та руйнує цілі держави.

Давайте без прикладів із Середньовіччя – там і так зрозуміло, що кожен другий взагалі не розумівся, як функціонують елементарні речі, що є певний бюджет, економіка країни, що є зовнішні зобов’язання, міжнародна дипломатія тощо.

Поговоримо про сучасний світ. Незважаючи на те, що ми живемо в начебто розвиненому суспільстві, де вищу освіту мають як мінімум 79% українців, ми чомусь не можемо похизуватись розвиненою економікою, рівнем нашої держави у світових рейтингах та високим рівнем життя наших громадян.

Чому так? Справа в тому, що всі ті 79% (принаймні половина з них) – це недоосвіта. Можливо, всі ці люди мають дипломи, можливо, вони кваліфіковані кадри у своїй професії, але вони не знають основних понять, на яких будується економічно розвинена держава – законів та ключових правил щодо того, як працюють гроші. І їх в цьому немає чого винити, бо це держава повинна була навчити, ще зі шкільних років пояснити елементарні речі, пов’язані з фінансовою грамотністю.

Потім, коли фінансово та політично неграмотна людина виростає, в неї в голові стереотип привитий з дитинства – грошей можна надрукувати стільки, скільки потрібно, щоб усім вистачило. До зростання цін це не повинно призвести, так як самі по собі ціни в цьому випадку можна і потрібно регулювати – державна машина зобов'язана впоратися з цією нехитрою задачею.

Під ринковими такі люди розуміють ціни, які держава може регулювати. Наприклад, ціни на газ. Вони щиро вважають, що тим, кому не вистачає на оплату і таких низьких цін (через відсутність стимулів споживати менше або працювати більше), треба грошей просто дати.

Роздавати їх можна в різний спосіб. Можна всім прописати субсидії – хто ж, як не держава, має подбати про пересічного громадянина. Можна зобов'язати роботодавців постійно підвищувати зарплати (змушуючи не піднімати ціни на свою продукцію). При цьому, звичайно, ніяких податків підвищувати не треба – краще знижувати.

А всі зароблені гроші витрачаються, люди не знають ключових правил поводження з грошима, тому вони не контролюють видатки, живуть невідповідно до своїх достатків і часто витрачають навіть запозичені гроші. Часто живуть в борг, при цьому часто навіть не усвідомлюючи загальний розмір своїх боргів, а потім вдаються до нових запозичень, щоб повернути старі.

І вони не хочуть нічого вирішувати! Бо нехай держава про них подбає. Потім приходить етап виборів, не важливо яких, і люди вірять фразам, обіцянкам з екранів їх смартфонів, коротким відео, які запам’ятовуються. І це цілком нормально, бо роблячи вибір, завжди є емоції, дискусії, якість уподобання, але є ще один компонент – критичне мислення. Саме критичне мислення дозволяє раціонально оцінювати різні погляди та уподобання інших, дає можливість вірно та раціонально розставляти пріоритети.

Незважаючи на те, що грамотність в цьому випадку безпосередньо не пов'язана з фінансовими і економічними рішеннями, вона все одно призводить до необхідності приймати рішення, результатом яких є зміна добробуту і ВВП, хоча і не всі відразу знаходять такий зв'язок, але так воно і є.

І реально зацікавлені у майбутньому громадяни засуджують інших і виходять на мітинги, адже розуміють, що передвиборчі перегони – це одна справа, а те, що буде далі, – зовсім інша. Тому перш ніж зробити вибір і загітувати інших зробити такий саме, ці люди беруть участь в робочих зустрічах з депутатами сільради або міськради з питань функціонування свого населеного пункту, розподілу бюджету громади і контролю таких витрат.

І тільки тоді, коли він політично і фінансово підкований, громадянин не буде звинувачувати державу, не буде вимагати соціального забезпечення і виплати його боргів, зниження цін і податків. Цей громадянин вже обізнано і з розумінням буде ставитись до усіх державних процесів, буде робити виважений та критичний вибір. Попереду у наших громадян та у нашої країни ще багато разів буде можливість обирати. Хочеться вірити, що до кожних наступних виборів наше суспільство віднесеться відповідально.

І ще одне: потрібно нам ще зі шкільних років вводити предмети фінансової, економічної та політичної грамотності, а також критичного мислення, бо вміти писати та рахувати – це добре, але без цих знань вони нічого не вартують. Далі буде.


Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх