EN|RU|UK
Блоги Борис Бабін
професор, науковий консультант адвокатського об'єднання "Barristers", колишній постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим
  909  1

Внутрішньо переміщені виборці та цифри президентських виборів

Справжня кількість переселенців, гості з Криму, кримськотатарське питання та можливі фальсифікації на Сході

Оприлюднення Державним реєстром кількості виборців, що тимчасово змінили на обидва тури президентських виборів місце голосування у регіональному вимірі, дозволяє зробити низку цікавих висновків високої достовірності – про динаміку, електоральні настрої та стан внутрішнього переміщення мешканців окупованих територій.

Я вже писав про те, що кількість зареєстрованих навесні 2019 р. до першого голосування виборців Криму (та з певною кореляцією Донецької та Луганської областей) вже свідчить про справжню кількість переселенців, які більш-менш стало проживають на підконтрольній території. Для Криму (АРК та Севастополь) це орієнтовно 15 тисяч, для ОРДЛО – аж ніяк не більше 400000 тисяч (а скоріш за усе 250-300 тисяч) громадян на підконтрольній. Решта людей з довідкою ВПО перебуває на окупованій території чи за кордоном – тому мільйонні цифри переселенців, періодично озвучувані чиновниками, є гарантованим фейком.

Наразі, коли ми маємо вже не одну, а по дві цифри (реєстрація на перший та другий тури) щодо кожного регіону підконтрольної території, моя теза підтвердилася. Адже кореляція між цими двома цифрами є невеликою та означає, що у переважній більшості випадків це одні ті самі люди, які двічі змінили місце голосування. Прикладом на підконтрольній Луганщині (де крім ВПО звісно було й локальне пересування виборців) на перший тур змінили місце голосування 6508 осіб, а на другий – 6631 особа, у Києві луганчан (звісно насамперед ВПО) в першому турі було 5690, а у другому – 6000 громадян. Загалом переміщених виборців-луганчан в країні на другий тур зареєструвалося більше ніж на перший (28834 та 29784 громадян відповідно, тобто зростання приблизно на 3,3%). Таке зростання чітко корелюється із загальним зростанням кількості змін місця голосування на другий тур в Україні (315725 та 325604 виборців відповідно, тобто зростання приблизно на 3,1 %) та пояснюється насамперед певним підвищенням інтересу до голосування в умовах вкрай напруженої та гострої виборної ситуації. Пізніш я повернуся до цього важливого факту щодо луганчан.

Так само, виборців з Севастополю в першому турі країною зареєструвалося 1109 осіб, а на другий тур – 1141 особа (зростання приблизно на 2,9 %). Регіональний розподіл реєстрацій свідчить що це на обох турах були одні ті й самі люди (відповідно 35 та 40 севастопольців у Дніпропетровській, 161 та 176 у Київській, 95 та 113 у Львівській, 124 та 129 в Одеській, 72 та 66 в Херсонській областях, 333 та 330 осіб у Києві), та що ці переміщені люди здебільшого мешкають у відповідних регіонах. Вкрай невелика кількість севастопольців, які зареєструвалися до голосування на Херсонщині, свідчить, що населення окупованого міста не змогло використати процедури зміни місця реєстрації. Та що скоріш за усе декілька наполегливих виборців все ж приїхали з півострова на перший тур та не змогли потрапити на другий.

Водночас зростання кількості виборців з АРК на другий тур (4884 громадянина) стало більшим ніж для першого туру (4419 осіб) на 10,5 %, що істотно вище від рівня загального зростання кількості виборців в країні. Аналіз регіонального розподілу реєстрації кримчан для голосування свідчить, що таке підвищене зростання активності відбулося у багатьох регіонах, насамперед там, де кількість осіб вимірюється сотнями (з 255 до 292 осіб, тобто на 14,5 % у Дніпропетровській, з 535 до 581, тобто на 8,6 % у Київській, з 363 до 316 осіб, тобто на 14,9 % у Львівській, з 143 до 158 осіб, тобто на 10,5 % у Миколаївській, з 214 на 232, тобто на 8,4 % в Одеській, з 240 на 262 особи у Харківській області та з 1493 на 1645 осіб, тобто на 9,2% у Києві). У решті регіонів кримчан менше, але там кількість зареєстрованих на другий тур осіб зростала, була сталою чи зменшувалася неістотно.

Отже, можна стверджувати, що в усіх регіонах підконтрольної території (крім Херсонщини про яку надалі окремо) проголосували кримчани, які постійно мешкають в них, та що їх мотивація явки на другий тур стала дещо вищою, ніж середня по країні. Це можна спробувати пояснити високою загостреністю кримськотатарського питання, яке активно використовувалося у передвиборчій агітації на користь одного з кандидатів, зокрема й після першого туру, та тим, що значна кількість ВПО з Криму належить саме до представників кримськотатарського народу.

Окрему ситуацію складає Херсонщина, де зростання кримчан щодо участі у другому турі порівняно з першим зросло на рекордні 38,8 % (з 340 до 472 осіб). Це загалом не можна пояснити тільки локальною мобілізацію кримських ВПО, що мешкають в регіоні, тому скоріш за усе для голосування на другий тур зареєструвалася певна кількість кримчан, які мешкають на півострові, це може бути приблизно 100-150 осіб.

Ну й дуже цікаву ситуацію становить динаміка реєстрації мешканців Донецької області, бо у першому турі змінили місце голосування 63860 донеччан, а у другому – тільки 58968, тобто менше на 8,2% або на цілих 4832 особи. При цьому така динаміка для переміщених осіб Донеччини є вкрай неоднорідною. У п’ятнадцяті регіонах України вона подібна загальнодержавній – із певним, на декілька відсотків, зростанням до другого туру (з областей значного розміщення ВПО слід вказати на Львівську (зростання з 1221 до 1327 виборців), Полтавську (зростання з 1537 до 1568 осіб), Одеську (з 2186 до 2394 осіб) та місто Київ (з 11688 до 12245 осіб). Більш того, у Київській (з 5104 до 5715 осіб) та Харківській (з 4137 до 4735 осіб) областях зростання реєстрації донеччан до другого туру було відносно вищим, ніж загальнодержавне. Решта регіонів надала дуже невеликий спад реєстрації донеччан (менше по області на декілька чи пару десятків виборців). Й лише у двох областях реєстрація зміни місця голосування істотно зменшилася, що власне й вплинуло на загальнодержавний результат – власне у Донецькій (з 23273 до 15837 осіб) та Дніпропетровський (з 12431 до 9579 осіб). Це можна було б спробувати пояснити вибуттям з перегонів до другого туру явно проросійських кандидатів та відповідно небажанням частини донеччан приймати участь у другому турі, без цікавого їм кандидата. Це добре ілюструє, прикладом, стагнацію кількості донецьких виборців у вісьмох регіонах – але тоді незрозумілою виглядає концентрація проросійських ВПО саме у Січеславщині а не у Харкові чи Запоріжжі.

Друге пояснення – можливість певних махінацій з голосами донеччан в першому турі саме в цих двох регіонах, які надали "провал" за несправжніми донецькими виборцями, яких через певні обставини вже не реєстрували до другого туру. На користь цього каже й той факт, що у Дніпропетровській області, попре загально державну тенденцію, на другий тур "просіла" й явка луганчан (з 2292 осіб їх кількість зменшилася до 1771 особи); на підконтрольній Донеччині луганчан також зареєструвалося на другий тур менше ніж на перший.

Втім це лише гіпотеза та для її додаткового підтвердження варто було б дослідити кількість осіб з Донецьку та Луганську, які змінили місце голосування у вказаних двох регіонах у вимірі округів та дільниць. Якщо такі реєстрації носили концентрований в окрузі (на ділянках) характер – то це вже питання для правоохоронців. Дисперсний розподіл зменшення явки переміщених осіб в цих двох регіонах буде мати інші пояснення (специфіка агітації, переміщення військовослужбоців, особливості роботи підрозділів Держреєстру, неприбуття на другий тур справжніх виборців з окупованої території тощо). Але це виключення лише підтверджує загальне правило, доведене цифрами Держреєстру – на підконтрольній території Україні насправді мешкає до 300 тисяч ВПО зі Сходу, з яких приблизно третину складають луганчани, та решту – донеччане

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх