EN|RU|UK
Блоги Віктор Таран
Директор Центру "Ейдос," Голова Громадської ради Національного агенства з питань запобігання корупції
  215  0

Як перемогти у другому турі виборів? тактика і стратегія кандидатів

Поки Центральна виборча комісія підводить офіційні підсумки голосування, штаби кандидатів, які пройшли до другого туру, активно починають будувати свої стратегії, виходячи з результатів волевиявлення українського народу.

Цілком очевидно, що ні штаби Петра Порошенка, ні штаби Володимира Зеленського не очікували саме такого результату і готувалися до іншого сценарію. Порошенко був переконаний, що Зеленський не зможе мобілізувати свого виборця і діючий президент буде змагатися з Тимошенко у другому турі. У Зеленського теж не очікували таких результатів, а скоріше – сподівалися на третє-четверте місце, що теж було б непоганим стартом для парламентських виборів. А так, як результат є неочікуваним, штаби на ходу готують свою стратегію.

Давайте спробуємо спрогнозувати, якою може бути тактика і стратегія кандидатів.

Отже, Зеленський скоріше за все буде продовжувати свою тактику, яка полягає у створенні так званого «дзеркального» або «міфологічного» кандидата. Ключова особливість кампанії полягає в тому, що він намагається з одного боку бути максимально публічним, а з іншого боку - намагається максимально відскочити від всіх гострих тем, гострих запитань і уникнути будь-якої публічності. Таким чином виборець буде й надалі бачити у ньому відображення своїх сподівань. Окрім того, Зеленський буде уникати будь-яких публічних заяв. Цілком очевидно, що він не піде на дебати і далі буде грати свою роль «кандидата-невидимки». Головна проблема проведення телевізійних дебатів кандидатів у президенти полягає в тому, що діюче законодавство не передбачає їх обов’язкової участі. Тож бажання прихильників і опонентів Володимира Зеленського почути його думку з багатьох ключових питань, вірогідніше за все, залишиться нездійсненим. Зрозуміти "кандидата Зе" нескладно: після невдалої дискусії його рейтинг може зазнати суттєвих втрат. Більше того, всі заяви будуть робитися членами його штабу. Формат його кампанії не передбачає будь-які публічні виступи і заяви щодо актуальних і гострих питань. Це категорично заборонено: такий крок одразу знищить його імідж і поставить хрест на кампанії, яка розрахована до листопада. Тобто, до закінчення передвиборчої парламентської кампанії ми не побачимо жодних дебатів, виступів тощо і Зеленський зробить все, аби уникнути участі в дебатах, незважаючи на всі публічні заклики. Він чудово розуміє – на дебатах у нинішньому форматі, коли кандидати дискутують з опонентом і експертами, йому буде вкрай складно втриматись. Якби це були дебати віч-на-віч з діючим президентом, під час яких можна було б перейти на персональні звинувачення чи виклики, тоді він би погодився. Дебати потрібні, але їх не буде. Він не ризикне брати участь в таких дискусіях, бо для нього це – політична смерть. Саме з метою уникнення дебатів він записав родик, у якому запросив Презтдента до дебатів на стадіоні. Команда ЗЕ була більш ніж переконана, що Президент відмовиться і це дасть їм можливість уникнути дебатів на Суспільному телебаченні. Думаю згода Президента на дебати на Олімпійському стали для команди “Зе” не приємним сюрпризом.

У Порошенка задача набагато складніша. Розрив складає понад 2 млн голосів. Це означає, що йому необхідно кардинально міняти свою стратегію, тому що стратегія, яка побудована на протиставленні «Україна-Росія», абсолютно не працює проти Зеленського. За таких умов нова стратегія має базуватися на двох дискурсах:

1.  Він повинен починати працювати з тією аудиторією, яка розчарувалася і не бачить позитивної картинки майбутнього. Цієї картинки не ніс ні Порошенко, ні Тимошенко, ні Бойко. Він має розпочати активний комунікаційний діалог, який має містити меседж, на кшталт: «В той час, поки я займався війною, укріпленням кордонів і міжнародних зв’язків, я втратив багато підтримки всередині країни. Тож, давайте зараз поспілкуємось на рахунок того, як ми разом будемо будувати нашу країну». Тобто він має змінити риторику з “військово-мобілізаційної” на риторику “міцного господарника.” Саме на цей образ існує запит в першу чергу електорату південного-сходу і північного центру. В цій історії йому можуть допомогти особи, який мають високий рівень довіри на центральному та місцевому рівнях. Мова йде в першу чергу про Премєр-Міністр Володимира Гройсмана, який має досить великий рівень підтримки у суспільстві, а також про губернаторів, які плпулярні у своїх регіонах. До таких окрім очільників Львівщини і Тернопільщини Синютки з Барною  варто віднести губернаторів Дніпропетровщини та Харківщини Різніченка та Юлію Світличну. За таких обставин у Порошенка з’являються шанси перетягнути на свій бік електорат, який шукаючи кращого майбутнього, інтуїтивно потягнувся до Зеленського.

2.  Тези першого туру кампанії “Мова.Армія.Віра,” які заточувались під Юлію Тимошенко мають лишатися, але плавно відходити на другий план. Вони використовуватимуться виключно для мобілізації націонал-ліберального електорату – не більше.

Звісно, зважаючи на стислі строки кампанії та в умовах інформаційної війни, така тактика давала тільки шанс на перемогу – не більше.

В цій скрутній ситуації Порошенко не очікувано отримав шанс переламати достукатися до аудиторії каналів, які останні кілька років систематично вели проти нього інформаційну війну (мова іде в першу чергу про “1+1” та “Інтер”). Погодившись на три годинні публічні дебати на Олімпійському стадіоні, які за два дні до виборів транслюватимуть всі провідні телеканали країни, Порошенко отримав можливість по перше, донести ключові меседжі до виборців всієї України. І якщо він таким шансом скористається це дасть можливість докорінно змінити розклади у другому турі.

Водночас, Порошенко разом зі своєю командою розуміючи, що часу дуже мало і в умовах, коли канали контролюються олігархами, буде важко цей свій меседж донести, може піти на принципово інший сценарій, спрямований на збереження Держави. Це означає, що зараз можуть розпочатися переговори між представниками діючої еліти про перехід до чисто парламентської республіки. Зміни стосуватимуться обмеженню повноважень Президента, спрощення процедури імпічменту та розширення повноважень Парламенту.

Голоси в парламенті на зміну Конституції станом на сьогодні є. Підтягнуться голосувати БПП, «Народний Фронт», соратники Тимошенко, яка восени захоче взяти реванш, опозиція в обличчі Оппоблока.

Водночас це унікальний шанс, підготувати пакет змін до Конституції в частині реформ, які не можна відкладати «на завтра». Наприклад, завершити реформу децентралізації (ліквідація обласних та районних адміністрацій, тощо). Якщо Порошенко підготує і внесе цей “пакет законів”, парламент встигне проголосувати у першому читанні у травні, а в цілому на початку вересня.

Таким чином, перехід до парламентської республіки дозволить не допустити, щоб до президента прийшла асистемна, непідготовлена людина. В принципі, як не дивно, такий сценарій також дасть можливість «перезапустити» країну на нових правилах. В цій ситуації Зеленський підсвідомо стане таким собі «чорним лебедем», який призведе до того, що система буде замінена, хоча він не буде причетний до цього напряму. Він стане таким собі каталізатором і в цьому і буде його ключова роль та заслуга, за що ми йому і подякуємо. 


Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх