EN|RU|UK
Блоги Юрій Поліщук
голова Спілки професійних журналістів м. Києва.
  755  2

До вимог справедливого суду по справі Сергія Скрипки долучилися телеканали і громадськість

В п’ятницю 15 березня представники військової прокуратури не з’явилися в Шевченківський суд представляти державне звинувачення у справі Сергія Скрипки, якого підозрюють у тероризмі. Чиновники військової прокуратури послалися на зайнятість. 33 прокурори, зазначені у справі, свій процессуальний обов’язок проігнорували. Журналісти, представники громадських організацій ветеранів АТО, народні депутати України висловили обурення перебігом подій, які вказують на упереджений і замовний характер справи проти Сергія Скрипки.



Представники Спілки професійних журналістів дослідили матеріали справи, результати моніторингу відкритих джерел і оприлюднили висновки:

"Протягом 8 місяців в інофрмпросторі однобоко і упереждено поширюється інформація стосовно Сергія Скрипки. Починаючи від "сенсаційного" захопленя підприємця і до останніх подій, коли за Сергія вступилися депутати і громадськість. Тексти, які підтримують дії прокуратури, руйнують репутацію Скрипки, зводять наклепи на родину та друзів Скрипок - розміщуються виключно на комерційних сайтах. В пресі відсутня будь-яка позиція державних органів з приводу цієї резонансної справи. Анатолій Матіос, Головний військових прокурор, жодного разу не висловився з приводу арешту і утримання в СІЗО, відмові в праві на апеляційних захист Сергія Скрипки, попри неодноразові депутатські, редакційні і адвокатські звернення".

І це при тому, що у справі Скрипки по-суті немає ні жертв, ні постраждалих. Усі "жертви" – ісценізовані, загримовані і начеб-то врятовані силовиками. Слідство формує докази вини Скрипки по статті "тероризм". В мережі з’явився фільм, знятий очевидно за завданням ГВП і напевне під режисурою Матіоса, щоб переконати суспільство в небезпечності дій багатодітного батька.

"Покажіть, що він з дититнства тероризував усе село", - наказали кіношникам в прокуратурі. І кіношники, кинулися знімати не дешеве (виїздні локації, з’йомки з повітря, актори, транспорт) - відео. На чиї гроші працює цей прокурорський голівуд – краще не починати.

"Спілберги в погонах" сіли в калюжу вже з першим "свідком". Вчителька математики, яка завзято оповідає про "молоді роки Франкенштейна" виявилася звичайною крадійкою. Зіна Матвєєвна Савченко отримала кілька років умовно ще у 1999 році за крадіжки цукру з комори господарства. Подвір’я лящинської математички розташоване просто напроти складу. Можливо така геолокація спонукала переселенку з Росії спільно з власним чоловіком поцупити близько 2 тон солодких запасів. А можливо спадковість. Математичку прихватив на гарячому Федір Скрипка. І пробачив. Тому жіночка не сиділа. А вона Скрипкам, як видно з "фільму" – не забула нічого.

Деталь. Усі ключові персонажі фільму (Рудик, Мартиненко, Карасовська, Галигін) раніше притягувалися до відповідальності за кримінальні злочини.

Кіно знімали прокурорські. Це видно і з побудови сцен. "Свідки" сидять біля батареї (дякувати, що не в кайданках) спиною до камери, в капюшонах і бубонять "так, це був терорризм. Скрипка усіх налякав. Тероризм. Нам було дуже страшно". Майже в кожному монолозі "свідків" слово "терор". Терроризм важко довести в суді. Але зовсім не складно художньо-технічними засобами на екрані.
Саме за такою "формулою" слідчі пишуть протокол. Редактують почуте. Записують тільки те, що підтверджує виновність. Коротоко і категорично.
Про ідеалізацію "жертв" у "хвільмі" також говорити не будемо. Залишимо це на совісті кінематографістів. Зрозуміло, що голова села, яка цькувала Скрипок, і фактично знищила краще господарство в області, в стрічці на замовлення " Матіос пікчерс" виступає духом одвічої стихії, пра-матір’ю Черкаської землі.


Гопник-домосєд, який бив і знущався над пенсіонером, за що згодом отримав строк, у стрічці став "волонтером АТО". А ментівський провокатор, метою якого було записати аудио "загрозливих" монологів Скрипки – у медійному просторі став "сознатєльним кіллєром". Саме його зненацька сполохане сумління (після отримання 15 тис доларів) і врятувало (за задумом режисерів з Різніцької) село Лящівку від повсталого з пекла Скрипки.
Коли люди дивляться відеозапис затримання Скрипки і "сознательного кіллєра" виникає питання: о, так він насправді когось таки хотів закопати?
Щоб відповісти на це питання запитайте себе – чи зміг би я жити як раніше після вбивства матері? Мирно жити з людьми, які знищили справу життя ваших батьків, а потім підняли руку на вашу родину?
Якщо поміркувати у цьому напрямку стане очевидним, якщо і судити Скрипку, то тільки з повним розслідуванням злочинів, які точилися в Лящівці протягом багатьох років. А це - розбійний напад на ферму СТОВ "Лящівка", нищення майна на сотні тисяч гривень, загарбання земель і майнових прав господарства Скрипок, зрештою, справжній терористичний акт зі справжніми жертвами і справжнім вибухом гранат. Хто знає, якби учасники перелічених кримінальних злочинів отримали вчасно покарання за скоєне, чи був би привід у Сергія Скрипки відчувати те, що він відчуває сьогодні?

Чому прокуратура так зацікавлена в ув’язненні і не залишає жодного шансу Сергію вийти з тюрми? Ми з радянських часів привчені вірити у непогрішимість держави в суді, мовляв, ГВП трохи перегинають палку, але ж в інтересах людей. Класифікація "терроризм" дозволяє утримувати в СІЗО скільки треба. Мовляв випусти Скрипку з-під замка тут він одразу ж і втіче за кордон. А там іщі-свічі. Проте, як відомо "благіє намєрєнія" (особливо прокуратури) ведуть одразу в пекло. І воно для українців ось у чому. За теперишнім порядком речей кожна подана до нацполіції заява про злочин автоматично перетворюється на кримінальне провадження. За такої процесуальної логіки, правовим і виправданим буде утримання під замком усіх, хто підозрюється. Тобто кожного з нас. Позаяк кордони з Європою і Росією відкриті. Позаяк кожен, хто має паспорт громадянина України може залишити зону відповідальності в будь який час в будь-якому напрямку. Для цього не обов’язково бути навіть заможним.

Отже на наших очах відкатується одразу декілька колій для подальших зловживань, тиску влади на суспільство. Перший – як вже зазначено: закривайте усіх, а там прокуратура і Господь покарають винних. Друга, з найважчими наслідками. Якщо стаття про "терроризм" застосується до Скрипки, потім вона вже зможе застосовуватися до будь-кого. Для цього "підозрюваним у терроризмі" зовсім не обов’язково буде когось вбивати чи щось підривати. Кілька слів на камеру, покази "свідків", публікації в стилі "Матіосфільм" та "МатіосІнфо", прес грошей під резинкою і Лук’янівське СІЗО перенаселиться. А там і до массових розстрілів рукою подати (не випускати ж террористів пачками на волю). Історія розвивається з повторами але на більш високому еволюційному рівні. І тут питання, хто вдосконалиться раніше: громадянске суспільство чи апарат насильства силової верхівки?

Давньоримський комедіограф Теренцій зазначив: "Що дозволено Юпітеру, не дозволено бику". Фразу відносять до іллюстрації "Викрадення Європи Юпітером", що прийняв образ бика. І тут напрошуються аналогії.

Позаяк мати успішний агробізнес і жити в Козині – це нормально. А бути військовим прокурором і винаймати "лувр" в Конча-Заспі під час війни – аморально. Мати спадок у кілька мільйонів і їздити на "Мазератті" – для підприємців престижно. Декларувати Шевроле Лачетті 2005 року і ховати статки за шлюбом з мільйонершою високопосадовцю – кумедно. Витрачатися на кваліфіваний юридичнай захист і прес-конференції, викривати недбалість суду і обвинувачення - Скрипкам необхідно. Фінансувати випуск фільмів, домовлятися з суддями і публікувати за гроші завідома "однобоку" продукцію прокуратурі – недопустимо і кримінально наказуємо. І тут варто нічого не плутати.

Ми мусимо приставати до фан-клубу Скрипки (як охрестили захисників Скрипок провладні автори). Слід захищати свої права, позаяк державні органи не відповідають визначенню "державні"в повній мірі. Прокуратура не повинна утворювати гурт любителів Матіоса.
Ми – суспільство. Вони – орган, який створили діяти " у межах і спосіб передбачений законодавством".
Наш обов’язок захищати заможні родини. Бо на таких родинах грунтується весь цивілізований світ. Європа – макромодель родини Скрипок, вона складається з успішних, заможних сімей. Вони не мають права бути засобом "розкуркулення" (під виглядом обшуку чи державного обвинувачення) бо це ознака розпаду державних інституцій, симптом гниття. Не плутайте.

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх