EN|RU|UK
Блоги Іван Апаршин
військовий експерт, колишній директор Департаменту воєнної політики Міноборони та головний інспектор Міноборони, у минулому начальник Управління оборонної та безпекової політики Секретаріату Кабінету міністрів
  212  2

Резерв постійної готовності

Основними підходами розвитку ЗС України в передвиборчій програмі Гриценка А.С. визначено: “Не буде примусового призову – буде професійна контрактна армія, посилена резервом постійної готовності та системою територіальної оборони”.

Що ж передбачається під резервом постійної готовності?

Військовий резерв – компонент у Збройних Силах України або інших військових формуваннях, що складається з резервістів і є запасом людських ресурсів. На особливий період до складу військового резерву, в обов`язковому порядку, зараховують усіх військовослужбовців звільнених зі строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації.

Діюча, на початок 2017 року, структура військового резерву затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року № 607 “Про затвердження структури військового резерву людських ресурсів" (початково містила окремі категорії територіального резерву (оперативний) та резерву посилення, у редакції від 05.08.2016 резерв посилення було об'єднано з територіальним у категорію “мобілізаційний резерв”). Видана на заміну постанови КМУ від 18 жовтня 2006 року № 1426, яка передбачала наявність двох видів резерву – активного та допоміжного.

По суті створення резерву постійної готовності є послідовним продовженням рішень, прийнятих під керівництвом Міністра оборони України Гриценка А.С. у 2005-2007 роках, та відповідає актуальним воєнним загрозам для України сьогодні.

Правильність прийнятих в ті роки рішень підтвердилась з початку кризової ситуації на Сході країни. Саме резервісти були завчасно викликані до бойових військових частин на навчальні збори, з наступним їх призовом під час мобілізації, та направлені у складі своїх штатних підрозділів у райони бойового призначення.

За оцінками командирів саме такі добровольці ставали основою підрозділів, швидко опановували військову техніку.

Основна нормативно-правова база резерву постійної готовності була закладена ще у 2006 році. Законом України “Про військовий обов'язок і військову службу” (від 4 квітня 2006 року) були визначені основні положення про проходження військової служби в резерві.

Постановою Кабміну “Про структуру військового резерву людських ресурсів” (від 18 жовтня 2006 року № 1426) було визначено склад військового резерву людських ресурсів та його поділ за призначенням, а Постановою Кабміну (від 23 листопада 2006 року № 1644) були встановлені розміри та порядок виплати грошового забезпечення резервістів.

Міністром оборони (А.С.Гриценко) був визначений перелік органів військового управління, з'єднань, військових частин та підрозділів, в яких у 2007 році було розпочато експеримент з комплектування резервістами. У межах експерименту було підготовлено 1200 резервістів, у тому числі – 180 офіцерів для 11 військових частин. Термін щорічної підготовки резервістів у військових частинах у 2007 році складав 35 днів - по два дні щомісячно та два збори по 5-6 діб.

Суть добровільної служби у військовому резерві полягає у тому, що резервісти незалежно від місць перебування на військовому обліку укладають з командирами військових частин бойового складу ЗС України контракти на проходження служби у військовому резерві у добровільному порядку.

Зазначене передбачатиме суміщення цивільними особами основної роботи з виконанням обов'язків служби в резерві Збройних Сил за грошову винагороду та надання певних пільг, зокрема пріоритетне право вступу до навчальних закладів, безкоштовна освіта, медичне забезпечення тощо.

На сьогодні військовий резерв поділяється на:

Оперативний резерв у складі:

Оперативного резерву І черги – резерв органів управління, військових частин, підрозділів ЗСУ, інших військових формувань (правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку), що включає резервістів та військовозобов'язаних (переважно з досвідом участі в антитерористичній операції), призначених для комплектування збройних сил та інших військових формувань, які прибувають для виконання обов'язків служби за викликом їх командирів (начальників) як в мирний час, так і в особливий період.

Оперативного резерву ІІ черги – включає резервістів та військовозобов'язаних, призначених для комплектування військових частин збройних сил, які формуються в особливий період (стратегічних резервів), нових формувань інших військових формувань, посад командного складу та тих, що визначають боєздатність військових частин, підрозділів територіальної оборони, які призиваються в особливий період військовими комісаріатами, Центральним управлінням або регіональними органами Служби безпеки.

Мобілізаційний резерв

Мобілізаційний резерв – включає військовозобов'язаних, які призначені для комплектування військових частин, підрозділів територіальної оборони (посади, які не визначають боєздатність), а також військовозобов'язаних, які можуть бути залучені для комплектування навчальних центрів з метою поповнення некомплекту в особовому складі військових частин збройних сил, інших військових формувань, після відповідної підготовки (отримання відповідної військово-облікової спеціальності).

Громадський резерв

Громадський резерв – включає громадян, які не мають вікових та фізичних обмежень щодо призову на військову службу та можуть бути залучені для комплектування збройних сил та інших військових формувань в особливий період.

Станом на листопад 2018 року загальна чисельність військового резерву складала понад 200 тис осіб: ОР1 – 178 тис, ОР2 – 30 тис осіб.

В особливий період до військового оперативного резерву в обов’язковому порядку зараховуються військовослужбовці, які звільнені з військової служби за призовом під час мобілізації, строкової служби, військової служби за контрактом, які за своїми професійно-психологічними характеристиками придатні до служби у військовому резерві. Це дозволяє не допустити втрати для Збройних Сил підготовлених військовослужбовців, які звільняються з військової служби і брали безпосередню участь у бойових діях, зберегти накопичений бойовий потенціал підрозділів, після їх звільнення.

Резервістами військового оперативного резерву в першу чергу здійснюється комплектування військових частин (установ), які входять до бойового складу. Резервісти призначаються на свої або ж вищі посади, переважно в тих частинах, підрозділах, де вони проходили службу.

В останні два роки в Збройних Силах України впроваджено систему щорічної підготовки резервістів в складі бойових бригад, за якою вже підготовлено понад 30 тис. резервістів. Особливістю навчальних зборів резервістів є те, що вони проводяться в складі бойових бригад лише під час активних практичних дій в ході їх бойового злагодження, з залученням на доукомплектування кожної бригади 500 – 1 000 резервістів.

Призов резервістів військового оперативного резерву на військову службу здійснюється з оголошенням загальної мобілізації або за окремим рішенням Президента України в ході часткової мобілізації. Час на прибуття резервіста до військової частини (підрозділу) з моменту його оповіщення визначається – одна доба. Це дозволить у випадку відкритої агресії противника сформувати підрозділи з вже підготовлених, маючих бойовий досвід, військовослужбовців. Військові частини, за рахунок доукомплектування резервістами, будуть готові у стислі терміни до виконання завдань без додаткового проведення бойового злагодження.

Ще одним із пріоритетних напрямів розвитку служби в резерві стало комплектування резервістами організаційного ядра військових частин територіальної оборони. Крім участі у навчальних зборах, резервісти територіальної оборони здійснюють підготовку у добровільному безоплатному порядку, в тому числі у вихідні дні, вечірні часи.

Призначення до військового оперативного резерву не є перепоною щодо залучення резервістів до проходження військової служби за контрактом. Навпаки, Генеральний штаб розглядає цю категорію військовослужбовців, як пріоритетну для укладання з ними контрактів та комплектування ними військових частин, установ Збройних Сил України.

Починаючи з 2017 року резервістам оперативного резерву пропонується укладати за спрощеним порядком контракти на подальше проходження служби в резерві з командиром бойової бригади, до якої він зарахований.

Крім цього, укласти контракт на проходження служби в резерві може кожен громадянин України, віком від 18 до 60 років, не залежно від статі. Для чоловіків та жінок, які не мають досвіду військової служби, пропонується спочатку укласти контракт в територіальної обороні, де пройти загальновійськову підготовку. В подальшому ви можете бути залучені на навчальні збори резервістів до бойової бригади з послідуючим укладанням відповідного контракту.

Резервіст, якій уклав контракт на проходження служби в резерві, може бути призваний на навчальні збори, за мобілізацією лише до своєї частини, на свою посаду.

Резервістам, які уклали контракт, надається переважне право отримати вищу посаду, чергові військові звання.

Вивчення кандидатів у резервісти здійснюється шляхом:

вивчення особистих якостей, установлення рівня їх освіти та професійної придатності;

організації медичного огляду;

перевірки фізичної підготовки;

проведення заходів професійно-психологічного тестування та відбору.

Резервіст проходить службу у військовому резерві на підставі контракту, який укладає з державою в особі командира військової частини.

Перший контракт з резервістами укладається строком на 3-5 років.

Після закінчення строку дії першого контракту строк служби у військовому резерві може бути щоразу продовжений на 3-5 років до досягнення громадянином граничного віку перебування у військовому резерві.

Військова форма одягу, предмети особистої екіпіровки резервістів аналогічні передбаченим для військовослужбовців.

Резервіст проходить підготовку у своєму підрозділі на посаді згідно з контрактом та залучається до участі в усіх найбільш значущих заходах бойової підготовки (бойові стрільби, тактичні навчання і т. ін.).

Резервістам щорічно виплачується грошова винагорода у відповідності із військовим званням за результатами виконання програми підготовки. Також резервістам відшкодовують компенсацію за проїзд до місця проходження зборів та у зворотному напрямку і здійснюють виплату добових (відповідно до військових звань).

Під час проходження служби резервісту гарантується відповідні соціальні гарантії, можливість кар’єрного зростання по службі і отримання чергових військових звань. Законом України “Про військовий обов’язок і військову службу”, впорядковано грошові виплати резервістам за період виконання служби у військовому резерві (із розрахунку до двох мінімальних прожиткових мінімумів на місяць).

Служба в резерві це майже єдина можливість одночасно будувати цивільну та військову кар’єру.

Кандидатом в Президенти України Гриценко А.С. пропонується удосконалити структуру військового резерву та створити резерв постійної готовності чисельністю 25 тис осіб, який буде призначений для доукомплектування існуючих бойових частин, не комплектування нових. 

Для збереження в Збройних Силах максимальної кількості підготовлених резервістів передбачається провести заходи щодо збільшення привабливість служби, запровадження соціального пакету, аналогічного тому, який мають військовослужбовці за контрактом, у тому числі, удосконалення грошового забезпечення, надання безкоштовного медичного забезпечення резервістів у військово-медичних установах, пільгове отримання ними вищої освіти, врахування служби в резерві при обчисленні пенсії тощо.


Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх