EN|RU|UK
Блоги Владислав Власюк
Адвокат, експерт Громадської організації “LEAD office”
  398  0

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА БУЛІНГ У ШКОЛІ: ЧОГО ОЧІКУВАТИ ВІД НОВОГО ЗАКОНУ

18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)". 228 народних депутатів проголосували за проект Закону №8584, яким вдалося закріпити поняття булінгу (цькування) та відповідальність за його вчинення. Чим зумовлені такі законодавчі кроки, та чого очікувати від нововведень закону? Як працюватиме новий інструмент захисту прав дитини?

Трохи статистики

Треба відзначити, що ситуація з булінгом в Україні невтішна. Опитування U-Report Україна, яке проводилось у травні 2016 року, показало, що з 2000 респондентів 89% підтверджують існування проблеми булінгу в Україні. Поза тим, U-репортери вважають, що найчастіше знущання та образи відбуваються у школі, при зустрічі (76%) та у соцмережах (33%), а цькування по телефону (3%) є найменш поширеним в Україні. Разом з тим, 17 % опитаних просто не знали, кому сказати про те, що вони постраждали, а ще 26% U-репортерів здавалося, що у цьому немає нічого дивного.

За даними дослідження UNICEF Ukraine у 2017 році, 67% дітей стикалися з булінгом в тих чи інших проявах (були жертвою чи свідком), а 40% постраждалих від цькування ні з ким не ділиться проблемою і не зверталися за допомогою.

Отже, прийняття Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)" є одним із прикладів, коли політика держави формується з огляду на потреби населення.

Закон вперше дає визначення поняття "булінг"

По-перше, новий закон доповнює Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 173-4, в якій визначено поняття "булінгу". Так, закон визначає булінг (цькування) як

"діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого".

У визначенні також виокремлюються види булінгу (цькування) – діяння у формі психологічного, фізичного, економічного, сексуального насильства. Не менш важливим є включення до вчинення будь-якої з форм насильства із застосуванням електронних комунікацій – так званий кібербулінг.

По-друге, Закон України "Про освіту" доповнено переліком типових ознак булінгу (цькування). Середи них:

  • систематичність (повторюваність) діяння;
  • наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
  • наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого".

По-третє, новий закон покладає на керівників закладів освіти обов’язок щодо створення в закладах освіти безпечного освітнього середовища. Зокрема, директори шкіл:

- повідомлятимуть уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та службу у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладах освіти;

- забезпечуватимуть виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг школярам, які вчинили булінг (цькування), стали його жертвами чи свідками;

- розроблятимуть і затверджуватимуть плани заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню).

Міністерство юстиції України, в межах своєї компетенції, готове допомогти закладам освіти з розробкою проектів документів, передбачених змінами до Закону України "Про освіту", зокрема порядку подання і розгляду заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

А як щодо відповідальності?

До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. Існувала кримінальна відповідальність за умисне легке тілесне ушкодження, яка для громадян України наступає з 16 років. Або за умисне нанесення тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень з 14 років, за що передбачено покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі. Якщо ж дитина не досягла 14 років і завдала серйозних тілесних ушкоджень іншій дитині, штраф у розмірі 51 гривні покладався на батьків.

Проте самим покаранням за фізичне насильство не вдавалося охопити всі сторони булінгу (цькування) як такого. Наприклад, неможливо було покарати дітей, які ігнорують, бойкотують чи цькують свого однокласника. Важливо, що в закріпленому понятті відображені можливі наслідки булінгу (цькування) у вигляді наявної або потенційної шкоди. Це свідчить про можливість притягнення до відповідальності за булінг (цькування), навіть якщо у потерпілого відсутні фізичні ознаки його вчинення.

З прийняттям нового закону ситуація змінилася. Відтепер вчинення булінгу (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи буде каратися штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб каратимуться штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми від 14 до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування). Якщо керівник закладу освіти не повідомить органи Національної поліції України про відомі йому випадки цькування серед учнів, до нього буде застосоване покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або виправних робіт до одного місяця з відрахуванням до 20 % заробітку ( так само як суспільно корисні роботи – до злісних неплатників аліментів).

А от адміністративну відповідальність вчителів за приховування випадків булінгу, яку пропонували в першій редакції Проекту закону, вирішили прибрати. Разом з тим, Закон зобов’язує педагогічних працівників повідомляти керівників закладів освіти про виявлені факти булінгу (цькування) серед школярів. Як реагуватиме адміністрація закладу на замовчування цькування педагогами законом не передбачено.

Процедура притягнення до адміністративної відповідальності за булінг (цькування) учасника освітнього процесу наступна. Після того, як повідомлення про факт вчинення булінгу (цькування) надійшло до органів правопорядку, підрозділи ювенальної превенції Національної поліції України складають протокол про вчинення адміністративного правопорушення із зазначенням статті Кодексу. Після цього справа про адміністративне правопорушення передається на розгляд до відповідного суду або судді за місцем вчинення правопорушення.

Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення та призначають вид і розмір покарання. Строк розгляду справи судом – 15 днів з для отримання ним протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи. Доказами у справах про факти вчинення булінгу (цькування) можуть бути поясненя особи, яку притягують до відповідальності, потерпілого та свідків, висновок експерта (якщо в результаті вчинення правопорушення була завдана фізична чи психологічна шкода), речові докази у вигляді зіпсованих особистих речей постраждалого, а також письмові документи, матеріали листування, в тому числі – переписки в соціальних мережах, відео-матеріали, на яких зафіксовано процес цькування. Притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення булінгу (цькування) без рішення суду неможливе!

Протидія булінгу – це спільна справа

Подолати явище булінгу в суспільсті можливо лише спільними зусиллями усіх органів державної влади. Державну політику сформовано з урахуванням потреб населення, наступний етап – її реалізація. І деякі кроки в цьому напрямку уже зроблено.

10 вересня 2018 року Міністерство юстиції України у рамках загальнонаціонального проекту "Я МАЮ ПРАВО!" розпочало правопросвітницьку роботу з протидії булінгу. На сьогоднішній день в рамках кампанії #СтопБулінг проведено 11 180 правопросвітницьких заходів щодо протидії булінгу, у яких взяли участь 363 158 осіб. Наприклад, в дитячому таборі "Молода гвардія" діти запускали повітряних зміїв та дізналися від фахівців, як треба поводити себе в колективі. А в Міжнародному дитячому центрі "Артек" пройшов тиждень протидії булінгу.

Зірки популярного українського серіалу "Школа" долучилися до ініціативи #СтопБулінг

Найближчим часом планується запуск нової хвилі правопросвітницьких заходів, щоб розповісти громадянам, громадським організаціям, профільним органам влади та іншим заінтерсованим сторонам про завдання, які слід виконати у зв’язку з прийняттям змін до законів України щодо протидії булінгу (цькуванню).

Уже на початку 2019 року Міністерство освіти і науки України року планує запустити навчальний онлайн-курс спільно з платформою Prometheus, щоб допомогти вчителям ефективно протидіяти цькуванню у школах. Окрім того, у МОНі було утворено робочу групу з розроблення проектів планів заходів, спрямованих на реагування, запобігання та протидію випадкам цькування в закладах освіти.

З 1 вересня 2016 року в Україні стартувала "перша хвиля" проеку "Шкільний офіцер поліції". Це така модель співпраці загальноосвітніх закладів освіти і Управлінь патрульної поліції Департаменту патрульної поліції України, метою якої є створення безпечного середовища у школах та попередження конфліктів, правопорушень та інших негативних явищ серед школярів. А управління ювенальної превенції Національної поліції України разом з Українським інститутом дослідження екстремізму розпочали спільний проект у навчальних закладах із протидії булінгу – "Маю право бути собою".

Проблема булінгу в Україні залишається актуальною та потребує уваги і активних дій з боку державних інституцій, закладів освіти та всіх людей, небайдужих до проблеми цькування. Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)" набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Подальшими кроками для посилення боротьби з булінгом має стати забезпечення чіткого виконання норм Закону, а також продовження інформування населення про шляхи виявлення, запобігання та припинення випадків цькування серед школярів через засоби масової інформації, твори культури та інші канали комунації. Ми отримали новий якісний інструмент захисту прав дитини, давайте про нього говорити!

Статтю підготували:

Владислав Власюк, генеральний директор Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України

Морарь Тетяна, державний експерт Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України

Олена-Анна Чабан, державний експерт експертної групи з правової обізнаності Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх