EN|RU|UK
Блоги Олександр Подвишенний
блогер, громадсько-політичний діяч
  717  1

Вчительський стіл VS Бійцівська клітка

Надії Овчинніковій 41 рік. Вона працює вихователем групи продовженого дня в рівненській гімназії "Гармонія", а в позаробочий час займається ММА в Центрі єдиноборств "Удар". Пані Надя справляє враження інтелігентної та стриманої жінки, проте здатної за себе постояти. Ми поспілкувалися з Надією Олексіївною після її перемоги на чемпіонаті Європи з ММА, де вона здобула золото для України.

- Надю, доброго дня, про вас ходить чимало чуток, тож розкажіть трішки про себе.
- Вітаю! Я родом з Сарн, закінчила Сарненське педагогічне училище за напрямком "Початкова школа". Після випуску я одружилася, народилася донька, і ми з чоловіком переїхали до Рівного. Тоді я вступила до Рівненського державного гуманітарного університету, де вивчала психологію.

- Психологію?
- Так, я взагалі люблю постійно вивчати щось нове. Це дуже корисно для людини. У мене, до речі, є ще вища педосвіта.
- Чому Ви не працюєте за першим фахом?
- Я колись працювала в дитячому садочку психологом, але це було далеко від дому, від сім’ї. Працюючи вихователем у гімназії, я маю гнучкий графік, встигаю на тренування та й моя менша дитина теж вчиться в цьому закладі.
- Ви маєте двоє дітей?
- Так, донька Аня зараз навчається в КНУ в Києві на денній формі на програміста. Я нею дуже пишаюся! А син, Артем, ходить у 6 клас.
- Ви раніше займалися якимись бойовими мистецтвами?
- Ні, не займалася. Навіть на танці не ходила, не співала (сміється). Все почалося з тренажерного залу, куди мене затягнула подружка.

- Як Ваше життя змінилося з початком спортивної кар’єри?
- Я займаюся всього-на-всього чотири роки. За цей час я стала впевненішою, можу відстояти свою позицію, відчуваю себе цілеспрямованою.
- Вас підтримують вихованці з гімназії?
- Так, це дуже приємно, коли діти на перерві з різних класів підходять і кажуть, мовляв, дивіться це наша вчителька, чемпіонка Європи.
- Діти сумують, коли Ви на змаганнях?
- Я намагаюся не пропускати роботу, лічені рази мене підміняли колеги. Все інше у вільний від роботи час.

- На перший погляд Ви така тендітна жінка. У якій ваговій категорії Ви змагається?
- У ММА є б’юся в категорії до 52 кг, а у джіу-джитсу – до 50, 5 кг.
- Де Ви себе впевненіше почуваєте?
- Спочатку мені більше подобалася боротьба, але після змагань з’являється досвід, упевненість, то вже без різниці. Більшість боїв я закінчила достроково.
- Поза залом Вам доводилося застосовувати свої навички?
- Ні, дякувати Богу, але я психологічно готова. У мене є подруга, яка лише зі мною після роботи ходить через парк. Без мене боїться, обходить (знову сміється).
- Чи маєте Ви спортивного кумира?
- Я розумію, що ідеальних людей не існує. Хтось кращий в одному, хтось у другому. До себе ставлюся взагалі дуже критично.
- Тренер у Вас вимогливий?
- Наш тренер узагалі молодець. Він завжди підкаже, підтримає, скаже, що не так.

- Ви стали відомі після перемоги на чемпіонаті Європи в Болгарії. Це було Ваше перше велике змагання?
- Ні, до того були внутрішні двобої. Ось нещодавно відбувся Кубок України в Києві, де я також здобула золоту медаль. Це, до речі, вперше сталося внаслідок технічного нокауту.
- Де плануються наступні змагання?
- Точно не знаю. Узагалі є проблема комунікації між спортивними клубами. У нас є асоціація ММА, але інформація про змагання не надто активно поширюється, особливо міжнародного рівня.
- Надю, які плани на майбутнє?
- Робота і тренування, вільного часу майже нема. Подружки навіть ображаються, що я до них в гості довго не заходжу.
- Насамкінець, що б Ви побажали українській молоді?
- Не варто чогось боятися. Якщо щось не твоє, то завжди можна покинути. Головне, аби не змарнувати саме свій, особливий шанс.

Спілкувався Олександр Подвишенний

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх