EN|RU|UK
Блоги Сергій Пархоменко
директор Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД
  411  0

Істерика МЗС РФ: Путін хоче помститися за Томос

Росія шукає можливостей спровокувати Україну, аби потім мати виправдання для воєнного вторгнення.

Отримавши чергового ляпаса від нашої держави (створення Православної церкви України) та від Заходу (мається на увазі продовження санкцій ЄС вкупі з все частішими заявами про припинення будівництва «Північного потоку-2»), у Путіна істерично шукають можливість взяти реванш.

Заяви російського МЗС про підготовку ЗСУ до наступу на Маріупольському напрямку та про «провокації» України на кордоні з Кримом свідчать про одне – РФ готує суспільну думку всередині держави на підтримку нової агресії проти нашої країни. Під цю справу, можливо, запланована й прес-конференція Путіна на 20 грудня.

Звичайно, Росія розглядає варіант підривної діяльності всередині України та підтримку прокремлівських кандидатів на виборах президента. Але відкрито проросійський кандидат точно вже не переможе. Внутрішні диверсії стратегічно малоефективні і, як засвідчив Об’єднавчий собор, українські силовики здатні їм запобігти. Диверсії матимуть ефект лише тоді, коли вони будуть синхронізовані з наступом військових з’єднань РФ. Про ймовірність наступу свідчить і велика кількість особового складу та військової техніки на кордоні з Україною. При цьому, за повідомленнями ЗМІ, з’єднання колаборантів на окупованих територіях Донбасу приведені у повну бойову готовність. Про небезпеку наступу говорять і в НАТО (не дарма обговорення можливості введення кораблів Альянсу в акваторію Азовського моря вийшло на цілком серйозний рівень).

Крім того, нестабільність в ряді країн ЄС, особливо у Франції, викликана протестами так званих «жовтих жилетів», так само нагнітається РФ задля того, аби відволікти європейців від ситуації в Україні. При чому роль РФ в тих протестах вже не є ні для кого секретом – після появи в пунктах «вимог» протестувальників пункту про вихід з ЄС і НАТО, стало очевидним, що їх авторство належить представникам проросійських ультраправих і ультралівих партій, що долучаються до протестів.

Крім протестів у ЄС (а такі вже спостерігають, окрім Франції, в Австрії, Угорщині, Польщі) не виключені масовані хакерські атаки на сервери органів влади в країнах ЄС і сервери систем, що обслуговують ряд об’єктів критичної інфраструктури. Це робиться для того, аби Захід був заклопотаний ліквідацію загроз у себе в країнах і не зміг вчасно прийти Україні на допомогу.

При цьому, РФ може наступати за кількома напрямками, як вона вже це робила в Грузії в 2008 р. Наприклад, може обрати два напрямки – кримський та маріупольський. Або три напрямки (з Білорусі або Придністров’я). В обох випадках мета буде не дійти до Києва чи принаймні Запоріжжя, а взяти декілька населених пунктів, зокрема – Херсон, Маріуполь або Бердянськ, дістатися до дніпровської води, яка необхідна напівмертвому Криму, та змусити Україну піти на глобальні поступки (призупинити  курс в НАТО, нав’язати Донбас з особливим статусом – де факто, федералізацію). Варіант три – атака лише з теренів ОРДЛО під прапорами псевдореспублік з тією ж метою – заволодіти декількома населеними пунктами і змусити офіційний Київ піти на поступки Путіну.

РФ може використати як авіацію й ракетні (повітряно-космічні) війська, так і сухопутні, але, скоріш за все, все буде відбуватися неодмінно за підтримки ВМС РФ. Бо слабку сторону України на морі в Кремлі добре вивчили.

В такій ситуації ні в якому разі не можна нічого «відігравати назад», натомість продовжувати вимагати більше санкцій і посилити обороноздатність ЗСУ, зокрема, провести 7-у хвилю мобілізації.


Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх