EN|RU|UK
Блоги Олександр Поліщук
Генерал-майор запасу, військовий дипломат, член партії УКРОП
  306  0

Воєнний стан: проміжні підсумки

Якщо вірити роз’ясненням прес-служби апарату РНБО України, пішла друга доба від запровадження воєнного стану в окремих областях України. Прийняття цього рішення та його реалізація стали своєрідним тестом на дієздатність системи національної безпеки і оборони. Сьогодні можна впевнено стверджувати, що цей тест провалили всі без виключення гілки влади.

  1. Президент виявився у ситуації короткострокової кризи неспроможним до прийняття виважених, всебічно обґрунтованих стратегічних рішень. Внаслідок цього тричі за добу змінював текст Указу, який навіть в останній версії не відповідає вимогам чинного законодавства щодо форми і змісту. Вища політична доцільність є дуже сумнівним аргументом на користь у не конституційний спосіб прийнятих рішень гарантом Конституції.
  2. Рада національної безпеки і оборони України, очолювана президентом виявилася абсолютно непотрібним органом, нездатним відповідно до законодавства здійснювати координацію та контроль діяльності органів виконавчої влади по відбиттю збройної агресії, організації захисту населення та забезпеченню його життєдіяльності, охороні життя, здоров'я, конституційних прав, свобод і законних інтересів громадян, підтриманню громадського порядку в умовах воєнного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України. Троє членів РНБО України взагалі не прибули на засідання (А.Парубій, Ю.Луценко та П.Петренко).
  3. Переважна більшість парламенту – головного законодавчого органу держави, яскраво продемонструвала свою безпринципність та некомпетентність у питаннях національної безпеки.
  4. Уряд, який представляє виконавчу гілку влади та несе відповідальність за забезпечення оборони України повністю дистанціювався від участі у процесі прийняття рішень. Прем’єр-міністр як глава Уряду обмежився загальними фразами ні про що, замість того, щоб компетентно вийти з пропозиціями по реалізації плану першочергових заходів по запровадженню і підтриманню режиму воєнного стану.
  5. Міністерство оборони та Генеральний штаб Збройних Сил України на які по суті покладається вся відповідальність за управління функціонуванням держави в умовах воєнного стану виявилося цілковито безпорадним та не готовим до виконання цього завдання.
  6. Ефективна система територіальної оборони так за п’ять років і не створена. Оборона держави не консолідувала державні органи на виконання спільних, узгоджених завдань.
  7. Інформаційно-роз’яснювальна робота з населенням цілковито провалена. Самоусунення державних органів від цієї роботи призводить до поширення неправдивих чуток, підвищення соціальної напруги та загальної дестабілізації ситуації, насамперед в найбільш чутливих районах, де запроваджується воєнний стан.

Виходячи із цього, виникає загальне питання. А наскільки актуальними сьогодні є закони України "Про правовий режим воєнного стану", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"? Адже вони фактично є калькою із радянських нормативних актів, які розроблялися під інші війни, економічні та політичні умови.

Хоча це питання не нове для фахівців, але якщо необхідно було оголосити воєнний стан для того, щоб це усвідомили владні мужі, то я за воєнний стан!

Адже на додаток до вищезазначеного він виявив, що сьогодні ситуація з управлінням національною безпекою нічим кардинально не відрізняється від тої, яка була у 2014 році.

По факту, у такий же спосіб, який був застосований Росією по окупації Криму, у 2018 році Кремлем була анексована акваторія всього Азовського моря. Жодного політичного чи воєнно-політичного рішення щодо перешкоджання повзучій російській агресії, як і у 2014 році прийнято не було. Інцидент
25 листопада лише остаточно зафіксував цей факт.

Тому Росія й надалі безперешкодно продовжить створювати своєрідний "санітарний кордон" уздовж морського узбережжя України, який фактично є морською блокадою України.

Збройні Сили України так і не набули достатніх бойових спроможностей для адекватного реагування на воєнні загрози. Косметичні зміни форми не можуть замінити потрібної глибинної трансформації всієї системи оборони. Це стало головним демотиваційним чинником для десятків тисяч військовослужбовців, які пройшли горнило війни але прийняли рішення полишити Збройні Сили у цьому році.

Усі розповіді про берегові ударні ракетні комплекси, здатні наносити ураження противнику на суші й на морі, на великій відстані насправді виявилися дипломатичною мовою такими, що поки не відповідають дійсності. Оновлення парку бойової техніки здійснюється надзвичайно повільно, у тому числі через корупційні схеми.

Отакі поки що невтішні результати реформ імені Порошенка.

Тепер про найближчі перспективи. Оголошення воєнного стану – це лише половина справи. Оцінити наскільки заходи, які реалізовуються на його виконання вплинуть на підвищення обороноздатності держави можна буде через 30 діб. Однак вже сьогодні цікаво, чи є у президента Порошенко бачення як виходити із воєнного стану?

Адже по великому рахунку він має лише декілька варіантів рішення.

Перший – дострокове скасування воєнного стану. Навряд чи цей варіант є прийнятним для Порошенка з огляду на той і так нетривалий строк на який був запроваджений воєнний стан.

Другий – припинення дії воєнного стану після закінчення строку, на який його було введено. Нікчемність досягнутих результатів за час дії воєнного стану буде дискредитувати саму ідею його введення, що, у свою чергу може стати приводом для реалізації третього варіанту.

Третій - продовження дії воєнного стану. У цьому випадку виникає загроза для запланованих на наступний рік президентських виборів. Прийнята Верховною Радою України Постанова "Про призначення чергових виборів Президента України", яка набула чинності сьогодні (28 листопада) і передбачає, проведення чергових виборів Президента України у неділю 31 березня 2019 року не є серйозною перешкодою для реалізації інших планів Порошенка. Саме через те, що це постанова, а не закон України.

Тому він може продовжити строк дії воєнного стану на місяць, як це попередньо і планувалось. Або на більш тривалий строк, який унеможливить проведення виборів у заплановані терміни, та підтвердить підозри щодо нечесної передвиборчої гри Порошенка. Що абсолютно не можна виключити, з огляду на те, що підписаний ним сьогодні Закон про введення воєнного стану затверджує Указ Президента про його дію на всій території України.

Внесення застережень у закон щодо поширення дії воєнного стану лише на 10 областей України не є передбаченою правовою нормою. А значить може бути оскарженою у Конституційному суді України.

Насправді, процедура мала б виглядати інакше. У випадку незгоди Верховної Ради із положеннями Указу Президента про запровадження воєнного стану народні депутати мали прийняти постанову із зауваженнями до тексту указу та повернути його президенту на доопрацювання. Після відповідного доопрацювання президент повинен був повторно внести указ до Верховної Ради, або, у разі незгоди із депутатами, відмовитися від введення воєнного стану чи розпустити Верховну Раду.

Будемо разом слідкувати, як будуть розвиватися далі події та оцінювати дії влади. Будьмо не байдужими!

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх