EN|RU|UK
Блоги Николай Кучер
народный депутат
  3010  8

Трудовий стаж на власному городі

Влітку цього року Верховною Радою було прийнято закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств" №2497-VIII, який готувався майже 3 роки й є дійсно важливим документом у контексті розвитку українського сільського господарства. Даний закон вирішує як мінімум два важливі питання, що стосуються розвитку сільського господарства та пенсійного забезпечення сільського населення. Ці два питання є взаємопов’язаними.

Припустимо, у Вашій власності або в користуванні є не менше 2 і не більше 20 гектарів сільськогосподарських угідь чи земель водного фонду. І ви, наприклад, разом із членами Вашої родини вирощуєте овочі та фрукти на цій землі або виробляєте молоко на невеличкій сімейній фермі, утримуючи декілька корів, а частину цієї продукції продаєте на ринку, то можете добровільно зареєструватися як фізична-особа підприємець, тобто за спрощеною системою оподаткування у 4-й групі платників єдиного податку.

Що ж тут позитивного, спитаєте. Відповідь – пільгова система оподаткування та сплата державою єдиного соціального внеску за фермера та членів його сім’ї. Так, сімейному фермерському господарству (СФГ) доведеться сплачувати податки, однак їх розміри точно не стануть обтяжливими. Це буде єдиний податок 4-ої групи (або, як його називали, до 2015 року – фіксований податок), який замінює податок на землю та податок на прибуток. У середньому ставка цього податку складає 300 грн/га за рік і сплачується з розрахунку від 0,09% до 1% від нормативної вартості сільськогосподарських земель, в залежності від типу та місця її розташування.

Крім того, на сімейні фермерські господарства розповсюджуватиметься дія різних програм держпідтримки, так звані дотації. Це плата за утримання поголів’я молочних та м’ясних тварин (2 500 грн. за 1 голову – для громадян та 1 500 грн. за 1 голову – для юридичних осіб), до 80% компенсації вартості саджанців і насіння та 40% вартості української сільгосптехніки. А якщо Ви, спільно з іншими виробниками, вирішили створити молочний кооператив, то держава компенсує до 70% вартості придбаного обладнання (щоправда вартістю не більше 3 млн.грн.). Все це значно може відшкодувати витрати вашої діяльності.

Законом вирішується одне з нагальних соціальних питань – як заробити пенсію тим, хто довгий час був безробітним або кого роботодавці не працевлаштовували офіційно. Реєструючись як підприємець ви забезпечуєте собі трудовий стаж, а крім того ще й відрахування єдиного соціального внеску (ЄСВ), що є гарантією вашого пенсійного забезпечення. Зазвичай підприємство сплачує за працівника цей внесок.

У випадку із дрібними фермерами чи сімейними фермерськими господарствами, держава бере на себе зобов’язання сплати Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) упродовж 10 років з моменту реєстрації суб’єкта господарювання. Так, у перший рік держава відшкодовуватиме 90% мінімального страхового внеску за кожного із членів сімейного фермерського господарства, а саме господарство – лише 10%.

Ставка ЄСВ

Розмір мінімального страхового внеску з розрахунку на місяць*, грн.

Держава має сплатити ЄСВ за членів сімейного фермерського господарства, грн. за 1 ос.

Член сімейного фермерського господарства сплачує, грн. за 1 ос.

22 %

917,40

825,66

91,74

* Мінімальний страховий внесок дорівнює добутку мінзарплати (з 1 січня 2019 року плановий розмір 4170,00 грн.) і ставки ЄСВ, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Кожного наступного року пропорція частки держави по відшкодуванню буде змінюватись на 10% :

90% – мінімального страхового внеску – у перший рік;

80% – мінімального страхового внеску – у другий рік;

70% – мінімального страхового внеску – у третій рік;

60% – мінімального страхового внеску – у четвертий рік;

50% – мінімального страхового внеску – у п’ятий рік;

40% – мінімального страхового внеску – у шостий рік;

30% – мінімального страхового внеску – у сьомий рік;

20% – мінімального страхового внеску – у восьмий рік;

10% – мінімального страхового внеску – у дев’ятий та десятий роки.

Таким чином, протягом 10 років фермер отримає пільговий період для розвитку власної діяльності, матиме можливість забезпечити собі та членам свого сімейного господарства безперервний страховий (пенсійний) стаж і поступово зможе перейти до сплати відрахувань в повному обсязі.

У чому ж тут розвиток сільського господарства? Держава отримає основне – збільшення кількості малих суб’єктів господарювання – виробників сільськогосподарської продукції. Сільські бюджети — додаткові податки, що можуть бути використані на утримання об’єктів соціальної інфраструктури: школи, дитсадки, ФАПи, будинки культури тощо, а фермери та члени їх сімей – пенсії та відповідний офіційний статус працівника сільського господарства й належні йому державні привілеї.

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх