EN|RU|UK
Блоги Олексій Фазекош
адвокат, голова Ради адвокатів Закарпатської області
  270  2

Незалежна адвокатура - останній бастіон правової держави

Наступ на права адвокатів з боку держави ведеться так давно і системно. Обшуки, арешти, порушення адвокатської таємниці, свавілля прокурорів та суддів під час процесу – з усім цим адвокати навчились працювати і протидіяти. От тільки сила адвокатів – в їх єдності. Бо ж як сказав колись мудрий Сунь-Цзи, "немає сенсу обороняти фортецю, якщо всередині неї є зрадники, що допомагають ворогові". І тим не менш, до недавнього часу адвокати завжди гуртувалися перед зовнішнім ворогом, наприклад, не даючи себе на поталу правоохоронним органам, залишаючись єдиним незалежним ПРАВОЗАХИСНИМ інститутом в повному сенсі цього слова. Перші дзвіночки того, що так буде не завжди, продзвеніли декілька років назад, коли розпочався черговий серіал під назвою "Вічна українська судова реформа". Наскільки вона є вдалою на сьогодні – то тема для окремої розмови, але, виявилося, що саме в рамках судової системи чомусь треба дуже негайно провести реформу й адвокатури.

Попервах, ані в регіонах, ані серед очільників Національної асоціації адвокатів України в цьому не бачили ніяких загроз, бо окремі питання діяльності адвокатури дійсно потребували законодавчих змін. Проте підкилимні ігрища почалися майже відразу – до роботи над новим законопроектом залучали кого завгодно, та лише не адвокатів. Доходило до смішного, коли голова НААУ Лідія Ізовітова єдина серед першого складу Ради з питань судової реформи голосувала проти якихось новацій, аргументуючи їх недоцільність, або навіть шкідливість для адвокатів, а представники Адміністрації Президента, чиновники Мін’юсту, секретарі та голови якихось громадських організації слухняно голосували "за". Згодом НААУ просто вийшла з цього нелогічного й відверто анти-адвокатського законотворчого процесу. Однак пройшло небагато часу - й ось до складу Ради з питань судової реформи пробралися ті правники, яким дуже кортіло заради своїх амбіцій реалізувати своє власне право на владу. Їм було байдуже до інтересів усіх адвокатів, бо головною для них залишалася теза про те, що треба розламати все, що зараз є гарного в адвокатурі, а на тих уламках збудувати свою власну адвокатську імперію.

Так в стані адвокатів з’явились такі собі відступники-ренегати, які перейшли на бік умовного ворога, й фактично розпочався планомірний наступ на Незалежність Адвокатури. Публікація у вересні 2018 року "таємного" законопроекту №9055 відразу викликала хвилю обурення серед адвокатів. Одними з перших на цей ганебний проект відреагували адвокати Закарпатської області.

Я, як голова Ради адвокатів Закарпатської області відразу заявив про те, що проект 9055 замість того, аби посилювати захист прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності, опікується зовсім іншим – дрібнить адвокатуру на феодальні князівства, спрощує доступ для професії державним службовцям й представникам репресивного апарату держави, нівелює роль адвоката в процесі. Це питання не лише професійного інтересу — це питання подальшого функціонування України як правової держави. Такий висновок стовідсотково підтримали й в інших регіонах. Станом на сьогодні на сайті НААУ можна нарахувати декілька десятків звернень від більшості Рад адвокатів областей, які висловлюються категорично проти прийняття проекту №9055.

Проте прихильники проекту №9055 не заспокоїлись, й 3 жовтня 2018 року в УНІАН провели круглий стіл під дуже гучною назвою "Світові стандарти незалежності адвокатури". Що саме мали на увазі під "світовими стандартами" організатори цього заходу, ми так і не дізналися. Більше того ніхто не зрозумів, які ж "міфи навколо №9055" збиралися розвінчувати організатори круглого столу, бо говорили вони про що завгодно, та лише не про важливе..

Я не почув ані слова про те, навіщо до професії майже вільно (треба буде лише написати невеличкі тести) будуть пускати колишніх суддів та прокурорів. Натомість помічники адвокатів будуть ще довго й марудно стажуватися, наче не вони щодня бачать й виконують роботу адвоката.

Жодного слова не сказали про те, навіщо ж запроваджувати таку чудову норму як "зловживання правом на адвокатський запит". Моя колега - голова Ради адвокатів Харківської області Вікторія Гайворонська, яка теж була присутня на цьому заході, сказала, що на Харківщині таких випадків не було жодного, а по всій Україні – лише декілька. На Закарпатті про зловживання адвокатським запитом теж не чули.

То кому і для чого треба в законопроекті про адвокатуру встановлювати "пастки", якими потім залюбки будуть користатись слідчі, прокурори та судді?

Також я поцікавився у спікерів, а чиї ж думки вони представляють? Виявилося, що нічиї, бо це лише суб’єктивні позиції адвокатів, які вирішили провести цей захід. Так відразу "армія" прибічників проекту №9055 скоротилася до абсолютно мізерної величини. Не зрозумів я позиції адвокатів І.Іванова, В.Степ’юка та І. Дідківської щодо життєздатності нового механізму формування органів адвокатського самоврядування, який насправді є недолугою калькою з системи виборів депутатів місцевих рад з їх рейтинговим голосуванням. Я впевнений, що такий механізм не спрацює ніде в Україні, в жодному регіоні. А мені відповіли, що "ми ж в Києві якось за таким принципом голосували"… Ну то й отримали, те, що мають…

Натомість я ще раз наголошую, що адвокати України, і я особисто, не допустимо прийняття законопроекту, який потягне за собою сотні голосувань та переголосувань, зірвані конференції, непрацюючий З’їзд адвокатів, повний хаос в системі адвокатського самоврядування!

Врешті-решт від спікерів заходу адвокати так і не дочекалися нормальної відповіді про те, як бути з набуттям статусу для працівників прокуратури, порушеннями адвокатської таємниці та запиту, незрозумілими професійними обов’язками адвоката, не чітко виписаних гарантій адвокатської діяльності, які в одних положеннях проекту начебто посилюються, натомість у Перехідних положеннях й змінах до КПК повністю нівелюються, тощо.

Я впевнений, що основним бастіоном демократичної держави є незалежна преса та незалежна адвокатура. Адвокати довели, що нині діюча система адвокатського самоуправління є ефективною, здатною відповідати викликам часу. Тому українські адвокати рішуче налаштовані проти псевдо-реформи та спроб взяти під контроль держави вітчизняну адвокатуру.

Це наш рубікон і ми налаштовані рішуче боротися за свої права!

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх