EN|RU|UK
Блоги WWF в Україні
WWF в Україні
  106  0

Водно-болотні угіддя зникають втричі швидше, ніж ліси

У липні цього року Організація Об’єднаних Націй (ООН) повідомила, що до 2030 року світ має досягти  сімнадцять глобальних цілей сталого розвитку. Отже, шоста ціль - забезпечити наявність та раціональне використання водних ресурсів та санітарії для всіх.

До цієї цілі відносять охорону та відновлення пов'язаних з водою екосистем, у тому числі водно-болотних угідь (ВБУ). Здорові, функціонуючі природні водно-болотні угіддя (а саме, річки, озера, болота та ін) критично важливі для існування та сталого розвитку людства.

Наразі, загальна площа таких угідь складає 12,1 млн кв. км. Найбільша їх частка - 32% знаходяться в Азії, у Північній Америці - 27%, у Латинській Америці й Карибському басейні - 16%.

Та, на жаль, відповідно до результатів першого “Глобального огляду водно-болотних угідь”, що був підготовлений в рамках Рамсарської конвенції, ми втрачаємо ці території з загрозливою швидкістю - втричі швидше, ніж ліси. Так ВБУ у Європі скоротились на 35% з 1970 по 2015 роки, й тепер займають лише 13% їх загальної площі. Африка за той самий час втратила 42% таких територій, а Латинська Америка - 59%.  

У “Глобальному огляді” зазначається, що природні ВБУ скорочуються у внутрішніх, прибережних й морських оселищах. Це створює негативний вплив на 18 тисяч  видів рослин та тварин, що залежать від цих територій.
 

Станом на сьогодні, 25% мешканців ВБУ - від річок до коралових рифів, від альпійських озер до торф’яників, знаходяться під загрозою зникнення.  

На жаль, в Україні також водно-болотні угіддя потрапили під загрозу  зникнення. У середині минулого століття береги Дунаю та Придунайських озер, а також інших водойм та ВБУ України, були відрізані дамбами, а більшість заплавних земель та островів перетворилися на сільськогосподарські угіддя. Їх водний режим став регульованим. “Все це призвело до того, що більшість екосистемних послуг  водно-болотних угідь було втрачено, а природні процеси було змінені. У дельті Дунаю, наприклад, дві третини плавнів були знищені”, - каже керівник прісноводного напрямку WWF в Україні Ольга Денищик.
 

Аби змінити ситуацію на краще WWF в Україні вже більше 20 років працює над відновленням ВБУ на Дунаї до природного стану. “Разом з партнерами ми успішно реалізували найбільші та найамбітніші проекти в Україні в цьому секторі – відновлення двох дунайських островів – о. Єрмаков (2300 га) та о. Малий Татару (738 га)”, - розповідає експерт.

Після відновлення, на островах активно розвивається екологічний туризм. На о. Малий Татару у вільному випасу живе цілий рік  стадо української сірої худоби, що перебуває на межі зникнення Тварини з’їдають надлишкову рослинність та забезпечують мозаїчність ландшафту.
 

Також успішним був проект WWF з відновлення болота Чорне Багно на Закарпатті. Відразу ж після завершення відновлювальних робіт на болото повернулися  бобри. Завдяки цим тваринам проект отримав свої природне продовження. Так що робота триває!

Слід зазначити, що ВБУ також мають критично важливе значення для еко-послуг, які вони надають громадам, містам та країнам. Зокрема, забезпечення продуктами харчування, рибальством й питною водою, зниження впливу паводків й абсорбація вуглецю.
 

Економічна й біологічна цінність ВБУ значно вище, ніж у більшості наземних екосистем - та все ж вони зникають швидше, ніж будь-які інші. І це не дивлячись на їх величезну цінність для людства. Тільки у США вони дозволяють зекономити до 23 млрд долл., виконуючи роль штормового захисту. Тож знищуючи й виснажуючи наші водно-болотні угіддя ми втрачаємо набагато більше, ніж здається на перший погляд.

На сьогоднішній день, необхідні невідкладні заходи для їх збереження, адже захист й покращення менеджменту ВБУ, не тільки дозволить досягти цілей сталого розвитку ООН, але й цілого ряду інших орієнтирів, для яких дієве управління водними ресурсами має вирішальне значення.

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх