EN|RU|UK
Блоги Виолетта Киртока
журналист
  2049  3

Народний герой України: "Поки ми війну не виграємо, я буду залишатися тут"

28 вересня о 14.00 у фортеці Хотин на Буковині відбудеться нагородження недержавним орденом Народний герой України

Слова, які винесено в заголовок, говорить 27-річний львів’янин Назар Опришко, друг Бористень, який за свою службу в добровольчому підрозділі проявив себе не просто мужньою людиною, а справжнім героїчним бійцем. В селі Водяне, що поблизу від Донецького аеропорту, він один лишився у полі, коли всі відступили, і з гвинтівки гасив кулеметні точки ворога, прикриваючи відхід групи армійської розвідки. Гвинтівка важила приблизно стільки, скільки він сам, але він її не кинув. Також друг Бористень був у складі групи, яка звільняла Широкіне від Маріуполем та підняла прапор України над селищем. Маючи серйозні проблеми зі здоровлям, Назар залишався в окопах. Кожен день його війни був подвигом, прикладом, як треба жити. За роки війни молодий хлопчина отримав осколочні поранення легенів, руки, ока.

-На вигляд це худенький невисокий хлопчисько, але по духу - могутній тітан війни, тітан боротьби за волю та незалежність України, - говорить про свого бійця командир 8-го батальйону "Аратта" Андрій Гергерт, друг Червень. – Він не просто заслужив звання Народний герой України, він його виборов в боях. Для мене та для всіх наших побратимів друг Бористень – справжній герой, гідний найвищих нагород.

Як друг Бористень не хотів залишитися у рідному 8-му батальйоні "Аратта" Української добровольчої армії, хвороба виявилася сильнішою. У нього відмовили нирки. Зараз він кожні два дня проходить процедуру очистки крові – гемодіаліз. А його побратими збирають кошти, щоб оплатити йому операцію за кордоном.

…Вячеслав Чорний, пастор церкви Новепокоління селища Петропавлівка, у березні 2014 року пішов добровольцем в військомат, а через декілька днів вже прибув в розташування 25-ої десантно-штрумової бригади. Брав участь в охороні та захисті складів зі

зброєю в місті Артемівськ, тепер Бахмут. Будучи командиром гранатометного відділення 3-ої парашутно-десантної роти 1-го батальону 26 липня 2014 в бою за визволення Дебальцева отримав проникаюче кульове поранення у голову, але, не дивлячись на це, ще 32 години продовжував вести бій у складі свого підрозділу. Встановив державний прапор над звільненим містом та отримав ще одне поранення, після чого був евакуйований. До цих пір боєць не був відзначений державними нагородами...

Наші герої отримають нагороди в стінах однієї з найбільших фортець західної Європи. Чекаємо ми і родини загиблих бійців. Посмертно будуть нагороджені боєць спецпідрозділу "Альфа" Служби безпеки України прапорщик Юрій Журавльов та командир ескадрильї "Блакитна стежа" 15-ї окремої бригади транспортної авіації льотчик Костянтин Могилко. Кожний з них віддав своє життя за Україну, будучи Героями за життя. Про їх подвиги обов’язково розкажуть побратими та друзі під час нагородження. Вшановувати пам’ять загиблих – одне з важливих завдань місії Народний герой. На церемонії чекаємо дружин загиблих військових з дітьми.

-Олександр Сак, позивний Стаф, який у 2015 році був командиром 7-ої роти 93-ої бригади, провів не одну успішну операцію в славнозвісному селі Піски, що під Донецьком, - говорить командир 1-ої штурмової роти Добровольчого українського корпусу Дмитро Коцюбайло, друг ДаВінчі, який увійшов в нову Нагородну Раду і вперше приймав участь у обговоренні кандидатів на нагородження. – Він врятував не одне життя своїх бійців, прийнявши вчасне та правильне рішення. Побратими Стафа розповідали, що 13 вересня 2015 року він з групою бійців вийшов на розвідку у сам Донецьк. Перейшовши дачі, група вийшла на дорогу, яка сполучала ворожі позиції. На зустріч виїхало авто, в якому знаходилися три "сєпари" зі зброєю. Підпустивши машину впритул, знешкодили тих, хто в ній знаходився. Зробивши розвідку, група у повному складі повернулась назад у Піски. Відомі і інші героїчні вчинки цього бійця. Якось, під час операції на хімзаводі, якою командував Стаф, разом з групою Володимира Цірика, позивний Оса, який отримав звання Народного героя посмертно, вони взяли декілька одиниць зброї з ворожої позиції.

В коментарях на сторінці місії в фейсбуці, де, як завжди, список кандидатів на нагородження був викладений завчасно для публічного обговорення, активно підтримували добровольця Юрія Ульшина, позивний Грек. На нього було зроблено і декілька подань різними людьми. А тому, що він отримає нагороду, раділи і бійці збройних сил, які неодноразово співпрацювали з ним на самих гарячих позиціях, і добровольці, що починали з ним воювати ще у 2014 році, і однодумці Грека за часів Майдану. Він приймав участь у всіх визначних подіях країни останніх п’яти років.

Перші гумові кулі - одну в потилицю, другу в ногу – Юрій отримав на вулиці Грушевського в Київі. А 18-19 лютого 2014 року при зачистці Майдану був поранений уламками гранати в ноги. На початку війни у складі батальйону "Азов" Грек приймав участь в штурмах і визволенні міста Маріуполь та Мар’їнка. При штурмі Іловайська, коли почув по рації що один взвод потрапив у засідку і має загиблих та поранених, але не має можливості відійти, кинувся їм на допомогу, взяв на себе керування боєм, забезпечив евакуацію, а сам залишився їх прикривати…

Вже взимку допомагав 128-ій бригаді під Дебальцево. Весною 2015 року під Донецьким аеропортом вдало боровся з ворожими снайперами. На початку 2016 року під час дуелі з ворожим снайпером отримав важку контузію. З шпиталю відразу повернувся на позиціі під Авдіївку, де допомагав утримувати позиціі. Активну участь приймав у боях за "Алмази" і за позиціі на шахті Бутовка. Саме Грек очолив операцію, під час якої біля Бутовки був підбитий ворожий танк. Цієї весни, допомагаючи 25 десантній бригаді, отримав важке поранення від кулі снайпера. Доброволець втратив велику кількість крові, пробув 17 хвилин в стані клінічної смерті, у нього була перебита артерія в одній нозі, а в другій поламана кістка. Але після довгого лікування, замість реабілітації на милицях Грек повернувся в Авдіївку, де продовжує виконувати важливу роботу по захисту країни.

Про Максима Авраменка, позивний Богун, добровольця батальйону "Донбас", а тепер десантника 79-ої бригади, Цензор.НЕТ розповідав нещодавно. Його історія могла б легко лягти в основу фільма про цю війну. //resonance/3059385/maksim_avramenko_pozivniyi_bogun_polonen_pd_lovayiskom_rosyani_znali_scho_voyuyut_v_ukran_kazali_mi)

Не дивлячись на те, що цей юнак був в полоні, гумовими кулями йому прострілили обидві ноги, він підписав контракт і служить в армії, вважаючи своєю справою наближати нашу перемогу.

Нагородна Рада запропонувала нагородити і потужну волонтерську команду "Народний тил". У 2014 році ця команда стала соціальним явищем. Під цією назвою об’єдналися однодумці, які ефективно і потужно допомагали армії саме тим, що було необхідне на передовій. І дотепер займаються саме цим. Саме активна робота не дозволяє команді зібратися для отримання нагороди. Тому, сподіваємося, "Народний тил" збереться максимальною кількістю представників на наступне нагородження і отримає заслужену нагороду.

Організатори запрошують всіх, хто може побувати на нагородженні і віддати свою шану Героям, які боронять нашу країну, завітати в Хотинську фортецю.

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх