EN|RU|UK
Блоги Юрій Береза
народний депутат України
  505  1

Яких змін в Україні я чекаю у міжвиборчий цикл (2019-2023 роки)

Виборчий процес 2019 року, в якому Український народ буде переобирати свою законодавчу та виконавчу владу, вже стартував. Кандидати написали свої програми або завершують їх. Я ж не даватиму жодних оцінок персоналіям, передвиборчим обіцянкам та шансам на перемогу. Хочу поговорити не про те, кого і яку політичну силу я бачу на чолі України в найближчі п’ять років, а які саме зміни в країні та навколо неї я вважаю пріоритетними і найбільш необхідними.

Національна безпека та оборона

Стратегічним завданням є максимальне поглиблення військово-технічного співробітництва з країнами Заходу аж до повної інтеграції ВС України до військової структури НАТО. Тут важлива як нормативно-статутна інтеграція, наприклад, виконання обіцяного Генеральним штабом повний перехід ВС України на Протоколи НАТО, так і технологічна інтеграція. Це дозволить протягом п’яти наступних років перевести Укроборонпром на виробництво сучасної бойової техніки, адаптованої до використання в межах військової кооперації з союзниками-членами НАТО, та дозволить наситити нею діючу армію. Рівно важливим є закріплення СБУ співробітництва з Західними колегами на рівні організації-союзника з усім комплексом наслідків, що з цього випливає. 

Цілком можливим вважаю у найближчі роки отримання Україною ПДЧ від НАТО з перспективою членства в Альянсі до 2025 року. А також отримання в найближчі 1-2 роки статусу основного союзника США поза НАТО. Ці завдання мають стати пріоритетними для нового політичного проводу України. 

Протидія викликам, що стоять перед Україною потребує неабияких системних та кропітких зусиль. Вважаю неприпустимим у найближчі роки зменшувати фінансування оборони та безпеки нижче, ніж це було в попередніх роках, а саме 5-6% від ВВП країни. В разі ж загострення загроз ми маємо бути готовими до різкого збільшення таких витрат. 

Вирішення найважливішого завдання у сфері безпеки  - створення передумов до відновлення територіальної цілісності країни - потребує розгортання систематичної діяльності на дестабілізацію кремлівського режиму. Допомогу від України має отримати кожний, хто сприяє такій дестабілізації. Це може бути позасистемна опозиція, сепаратистські налаштована еліта національних республік, національно-визвольні рухи поневолених москвою народів, збройне підпілля північного Кавказу, емігрантські антикремлівські кола, соціальні протести, антивоєнні та антимілітаристські рухи, тощо.

Безумовним пріоритетом є остаточна ліквідація військово-політичного крила проросійського підпілля. Важливим кроком до цього буде введення візового режиму з рф уже найближчим часом та обмеження будь-яких комунікацій з нею.

Багатогранні завдання безпеки та оборони не можуть бути вирішені без глибоких соціальних та ідеологічних трансформацій. Як для кожної воюючої країни співробітники МО, СБУ та інших відомств, що захищають Україну, мають стати частиною еліти українського суспільства як в соціальному, так і в статусному значенні цього слова. Нинішня ж ситуація не відповідає тим завданням, що стоять перед країною і завдання майбутньої влади виправити цю системну хибу. 

Внутрішня політика

У внутрішній політиці бачу два основних завдання масштабних завдання: 

Необхідний суттєвий перерозподіл національного багатства від промосковського олігархату, що є мало лояльним до власної країни, на користь всього суспільства і особливо середнього класу, який має стати політичним, економічним і ідеологічним фундаментом країни. Необхідно позбавити цей клас від корупційної ренти бюрократії, спонукати його до політичного самовизначення в тому числі й шляхом партійного будівництва та громадянської активності. Зниження політичної та економічної ваги олігархату та зростання ваги середнього класу сприятиме посиленню загальної стійкості Української держави.

Остаточна маргіналізація проросійської опозиції. В значній мірі вирішення цього завдання пов’язане з першим пунктом, оскільки економічною базою такої опозиції у великій мірі є промосковський олігархат. Ця економічна база мусить бути знищена. Особливу увагу необхідно звернути на інформаційний ресурс цієї опозиції, як ключовий для вирішення суто політичних завдань. Нинішній стан речей, коли з десятка загальнонаціональних телеканалів половина є відверто проросійськими – абсолютно нетерпима. На сьогодні не зрозуміла також лояльність Генеральної прокуратури до лідерів п`ятої колони. Окремим завданням є недопущення російського капіталу на український ринок.

Відмічу додатково ще два моменти. Протягом наступної п’ятирічки при дієвому сприянні держави є всі шанси зробити українську мову де факто № 1 всього силового блоку та державного апарату і радикально підсилити її позиції в суспільстві в цілому. Крім того, вважаю, що держава має сприяти розвитку новоствореної УППЦ і розглядати її як основну церкву Українського народу при формальній рівності всіх церков. 

Зовнішня політика 

Найважливішими завданнями у зовнішній політиці є продовження європейської та євроатлантичної інтеграції, усіляке сприяння консолідації та формалізації антиросійської коаліції. 

Прозахідна інтеграція, її швидкість та глибина у більшій мірі залежить від успішності внутрішніх реформ, адаптації країни в цілому до правил країн Заходу, від зростання економіки і нашого уміння знайти своє місце у міжнародному розподілу праці. Ми постійно повинні демонструвати своїм союзникам передбачуваність та незмінність курсу, відданість власним євроатлантичним зобов’язанням та вірність союзникам. Наша мета на найближчу п’ятирічку – статус країни кандидата в ЄС.

Мусимо розуміти, що кінцевий успіх нашої прозахідної інтеграції залежить від здатності зламати протидію рф. Реперними точками є позбавлення москви місця постійного члена Ради Безпеки ООН, розміщення військових баз НАТО на території України, введення тотальних санкцій проти країни-агресора, включаючи нафтогазове ембарго, створення формального Союзу демократичних країн, направленого проти кремля. В усіх цих питаннях своє кваліфіковане слово мусить сказати Міністерство закордонних справ та вище політичне керівництво країни. 

Важливим є також формування східноєвропейського формального або неформального клубу перед усім безпекового, де Україна матиме всі можливості посісти одне з лідируючих місць.

Інституціональні реформи

Фактором нестабільності, що дезорганізує всю політичну систему, є дуалізм виконавчої влади. Необхідно позбавитися від нього одним з двох способів. Це концентрація всієї виконавчої влади в руках Президента за американським зразком при формуванні дієвих механізмів контролю за останнім (імпічмент, спеціальні незалежні слідчі комісії парламенту, незалежні прокурори, не підзвітні виконавчій владі, тощо). Або остаточний перехід до Парламентської республіки з передачею всієї повноти влади лідеру партії, що перемогла на парламентських виборах. Моя особиста симпатія за першим варіантом. В першу чергу через те, що Президентом України на всенародних виборах не зможе стати проросійський кандидат. 

Другим важливим завданням є завершення реформи місцевого самоврядування з формуванням повноцінних виконкомів місцевих рад з передачею їм більшості повноважень Державних Адміністрацій. 

Серед іншого бачу таке. Завершення судової реформи з запровадженням виборності населенням Верховного та Апеляційних судів, а можливо і всього суддівського корпусу. Ліквідація вищих спеціалізованих судів.

Конституційне закріплення прагнення України до європейської та євроатлантичної інтеграції. 

Обмеження депутатської недоторканості.

Реформування оперативно-слідчої служби та органів дізнання Національної поліції. Створення інституту детективів.

Введення поняття «не громадянина» за балтійською матрицею.  Тощо.

Економічні реформи

Ці реформи найбільш багатопланові та масштабні. Вони потребують окремого розгляду. Відзначу лише певні напрямки. 

Зняття мораторію на купівлю-продаж земель с/г призначення. Просте впровадження цього заходу збільшить капіталізацію економіки за різними оцінками від 1 до 5 трильйонів доларів. Очевидно, що під жорстким контролем держави через Земельний державний банк з обмеженнями щодо обсягів та громадянства.

Докорінний перегляд Митного кодексу в руслі рекомендацій Європейської комісії.

Відміна ПДВ та впровадження замість нього податку на споживання. Зниження подохідного податку з фізичних осіб до 11%.

Передпродажна підготовка та приватизація 3 тисяч державних підприємств та державних пакетів акцій недержавних підприємств (біля 1,5 тисяч).

Прийняття окремого базового Закону «Про захист  інвестицій», який виведе іноземного та передусім вітчизняного інвестора з-під корупційної ренти та непродуктивної опіки держави і органів самоврядування. Політика держави на захист інвестора має бути спрямована не лише на повернення в Україну раніше вивезеного капіталу, але й на допомогу внутрішньому інвестору. Саме внутрішні інвестиції мають стати основним інструментом економічного підйому країни та її соціальної трансформації, пов’язаної з формуванням потужного середнього класу, який стане домінуючою економічною одиницею країни та генератором подальших змін. Такі соціально-економічні зміни мають стати лейтмотивом реформ і саме в них є основна запорука успішного майбутнього України. 

Впровадження умов поліпшення ведення бізнесу відповідно до рекомендацій Світового банку та Міжнародної фінансової корпорації згідно до рейтингу «Doing business». Створення конкурентних переваг для ведення бізнесу інституційного, регуляторного, фіскального, інфраструктурного характеру.

Приведення законодавства про страхову діяльність, а також корпоративного законодавства у відповідність до Директив ЄС.


Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх