EN|RU|UK
Блоги Олексій Бежевець
Адвокат, партнер Юридичної компанії «Правовий Альянс». Волонтер. Засновник Благодійного фонду допомоги захисникам вітчизни та їх сім’ям «Коло». Учасник бойових дій в складі добровольчого батальйону. Активіст ГО "Корпус захисників Революції Гідності".
  367  2

Співпраця з окупантом: видача іноземних добровольців - це нормально?

12 вересня бійця добробату (а навіть якби й не бійця?) Тимура Тумгоєва компетентними органами України було передано «компетентним органам Російської Федерації». Класно ці події висвітило Радіо Свободи: https://www.radiosvoboda.org/a/ekstradytsiia-tumgoeva-do-rosiii/29489944.html

Мені доводилося зустрічатися з громадянами Росії на війні. Ці люди, окрім індивідуальних причин (Росія перепаскудила життя вже багатьом націям та народам), усі  мали ще й спільну мотивацію до боротьби – в Росії їх чекали тортури та смерть, з інших держав вони могли бути екстрадовані до Росії (ті, хто мав документи і могли б кудись гіпотетично виїхати). Тож українські добробати на Донбасі та боротьба з Росією до останнього - це було їхнім вибором і життєвим шляхом. Що Україна – як нація та держава – мала б цінувати та розвивати.

Офіційна видача бійця добробату до Росії – це викликає гнів і лють. Спроба аналізу ситуації показала:  формально до прокурорів питання поставити не так то й просто. Бо формально, цитуючи речника ГПУ А.Лисенка, «його було передано з додержанням вимог чинного національного законодавства та міжнародних договорів».  Мій перший порив підготувати заячу про злочин та, зрештою, через суд порушити кримінальну справу по цьому факту наштовхнувся на «формальну неочевидність» факту злочину (чи й навіть правопорушення) з боку українських посадовців. Чому?

Чи правомірно видавати Тумгоєва при рішенні Комітета ООН з прав людини про заборону видачі?

Цитуючи репортаж Радіо Свободи: «Навесні 2017 року Комітет ООН з прав людини, до якого у справі Тумгоєва звернулися юристи Харківської правозахисної групи (ХПГ), заборонив українській владі екстрадицію до розгляду справи по суті. Адвокат Тумгоєва Володимир Глущенко в коментарі Радіо Свобода наголосив, що на момент екстрадиції його клієнта заборона залишалася чинною, оскільки тривала процедура комунікації української сторони з Комітетом ООН з прав людини».

Які повноваження Комітету ООН? «Комітет оцінює доповіді про виконання Пакту про громадянські та політичні права, що подаються країнами-учасницями, складає коментарі до Пакту («зауваження загального порядку») і висловлює міркування за скаргами держав і приватних осіб про порушення Пакту (крім статті 1) країнами, які ратифікували Перший факультативний протокол до Пакту». Звісно, слід вивчати заборону, яку зі слів адвокатів Тумгоєва виніс Комітет, проте наразі виглядає що його «міркування» дійсно не є обов’язковими для держави-учасниці Пакту, а отже – і для Генпрокуратури. Формально, порушення з боку ГПУ немає (все ж не буду стверджувати - то компетенція адвокатів Тимура, що мають відповідні документи).

Насправді, можна поставити ще масу питань.  А чи немає у діях посадовців ГПУ та «інших компетентних органів України» ознак державної зради? З огляду на правове визначення «державної зради» - чи не є такі дії «вчиненими на шкоду шкоду суверенітетовітериторіальній цілісності та недоторканностіобороноздатностідержавнійекономічній чи інформаційній безпеці держави»....надання іноземній державі, іноземній організації (спецслужбі) або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти держави»? Так, вочевидь  слідчої/судової перспективи в цьому немає, проте ну дуууже схоже по суті, чи не так?

А чи немає в діях українських посадовців складу іншого злочину,  наприклад, співучасті в катуванні (ст.127 КК України)? Росія що, є правовою державою і буде дотримуватися усіх прав інгуша, чемно його допитає і відпустить? Чи буде катувати та запроторить на довгий строк в нелюдські умови до своїх катівень (а й чи просто вб’є?)?

А загалом – незалежно від особистості – що це за співпраця прокуратур та «інших компетентних органів» двох держав, між якими йде війна? Усі шпійонські пристрасті і вищі матерії в сторону – в принципі та в публічній площині – що це таке?? Ось деякі українські нормативні акти, в яких мова йде про Росію як агресора та окупанта:

1. ПОСТАНОВА  Верховної Ради України "Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором" від 27 січня 2015 року  № 129-VIII - http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/129-19#n9

2. ПОСТАНОВА  Верховної Ради України "Про Заяву Верховної Ради України "Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків" від 21 квітня 2015 року  № 337-VIII - http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/337-19#n8

3. ЗАКОН УКРАЇНИ "Про військово-цивільні адміністрації" від 3 лютого 2015 року  № 141-VIII - http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/141-19

4. ВОЄННА ДОКТРИНА УКРАЇНИ, затверджена указом Президента України від 24.09.2015 року № 555/2015 - http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555/2015

5. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» - http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2268-19

Опоненти мені заперечать - треба вносити зміни щодо оцінки/порядку екстрадиції до Кримінально-процесуального кодексу. Аргумент. Треба. Шановні народні депутати – ініціюйте відповідні зміни до КПК, це дійсно потрібно! Проте давайте подивимось, про що йдеться в чинному?

Так, глава 44 КПК України передбачає видачу осіб, які вчинили кримінальне правопорушення. Проте, відповідно до п.5 та п.6  ч.1 ст. 589 КПК у видачі особи іноземній державі відмовляється у разі, якщо видача особи (екстрадиція) суперечить зобов’язанням України за міжнародними договорами України  або  наявні інші підстави, передбачені міжнародним договором України.  Такими, як на мене, цілком може слугувати згаданий вище Пакт, Декларація прав людини… (за підставу може слугувати згадана вже «рекомендаційна» заборона Комітету ООН з прав людини). При цьому особа може оскаржувати відповідні рішення (тут вже усі права у суду при розгляді скарги), Генпрокуратура може запитувати додаткові матеріали у ініціатора екстрадиції для прийняття рішення (кількість таких запитів/матеріалів не врегульована)….

До чого я веду? Та до того, що в цих питаннях у ГПУ є можливість проявляти гнучкість і без порушень вимог чинного КПК не видавати до Росії людей… У судді, який розглядає відповідну скаргу, є можливість зважити усі обставини та заборонити екстрадицію (скасувати відповідне рішення)… Міграційна служба може знайти підстави надати особі статус біженця, що унеможливить видачу… А СБУ може боротися за безпеку України без сприяння ворогам України в переслідуванні бійців (незалежно від їх громадянства та національності), які за Україну воюють зі зброєю в руках… Коротше: правоохоронна система може працювати в інтересах України і в межах чинного законодавства. Чому не працює?


Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх