EN|RU|UK
Блоги Александр Михельсон
обозреватель
  2669  5

"Двуглавая мечта": чи справді українцям хочеться російських паспортів

"Українці стоять першими в черзі по громадянство Росії". Під такими, або приблизно такими, заголовками вчора вийшло таки чимало новин на різних вітчизняних онлайн-платформах. Приводом стало інтерв’ю начальниці Головного управління з питань міграції МЗС РФ Ольги Кіріллової російському ж "Интерфаксу".

В цьому міні-інтерв’ю йдеться не лише про українців, але навіть у заголовок матеріалу винесено саме нас. "Более 300 тысяч украинцев получили гражданство РФ с 2014 года", - повідомляє цей заголовок. Багато це чи мало? – замислився ваш покірний слуга й у кілька кліків по тачпаду ознайомився із самим інтерв’ю та певними матеріалами на тему.

Отже, цифри (нуднувата річ, зате промовиста). По-перше, конкретну цифру в 312 тисяч громадян України, які отримали російські паспорти, в інтерв’ю вжито в розгляді часового періоду з початку 2014 року до кінця другого півріччя 2018-го. Тобто рахуємо бажаючих ще за кілька місяців до початку російської агресії на Донбасі та анексії Криму.

Причому (це по-друге) рахуємо без Криму. Там у добровільно-примусовому порядку російських паспортів нароздавали куди більше за триста тисяч. Банальна логіка підказує, що цих даних пані Кіріллова в своєму інтерв’ю просто не враховувала. Ну що ж, така математика, як буде видно далі, навіть цікавіша.

Ще трохи цифр. У 2017 році українці отримали 85 тис. 119 російських паспортів. Це всемеро більше, ніж аналогічна цифра за 2012 рік – 12 тис. 803.

В 2012-му наші співгромадяни стояли на четвертому місці серед бажаючих отримати документ з двоголовим орлом; у 2017-му – на першому.

Ці дані взято з травневого матеріалу "Russia Today", посилання на який дано вище. Авжеж, ресурс RT відомий фейками, але зазначена цифра таки офіційна – російські "колеги" просто наводять дані свого ж МВС.

При цьому (з тих же даних) за період 2012-2017 кількість іноземців, які бажають отримати російське громадянство, зросла теж. Нехай не всемеро – але втричі. Особливо це стосується мешканців Казахстану та решти Середньої Азії. Серед казахів, таджиків та узбеків, які прагнули отримати громадянство Росії, у 2017-му році знайшлося аж без малого 95 тисяч щасливчиків. Хоча, звичайно, треба мати на увазі високий демографічний тиск, пов'язаний з позитивною динамікою приросту населення цих країн (особливо Узбекистану). Україна таким приростом похвалитися поки не може.

Та все одно на цьому тлі "різке" зростання кількості бажаючих змінити тризуб на мутованого птаха виглядає вже не так вражаюче.

Тверезості до роздумів може додати й той факт, що насправді ми не знаємо, скільки цих "громадян України", які звернулися по російський паспорт (і отримали його!) походять з вільних територій, а скільки – з тимчасово окупованих районів Донбасу. Ні, десь якась статистика ведеться. Але росіяни якось не дуже прагнуть її оприлюднювати. І от журналіст "Интерфакса" питає згадану вище Ольгу Кіріллову цілком однозначно: "Увеличилось или уменьшилось количество мигрантов из Украины? А из ДНР и ЛНР?"

…а вона в своїй відповіді оперує лише поняттям "громадян України", і ні про які "ДНР" і не згадує.

І це логічно. Авжеж, з подачі Путіна російський уряд та компетентні органи визнали "документи" заколотників, і, суто на папері, для носіїв "паспортів ДНР" з 2017 року передбачено навіть певний спрощений порядок набуття громадянства та інші пєчєнькі. Але офіційно – якщо хто забув – Росія ніяких "ДНР" та "ЛНР" ніколи не визнавала. І визнавати не збирається. Нема дурних.

На завершення доцільно нагадати, що в самій Україні, за даними Мінсоцполітики, на початок лютого поточного року було зареєстровано півтора мільйони тимчасово переміщених осіб саме з Донбасу та Криму. В Росії при цьому, згідно з тим же інтерв’ю Кіріллової, наразі перебуває до двох мільйонів наших громадян.

Звідси випливає два факти. По-перше, українців до Росії їде таки багато. Але не так і багато, як, можливо, хотілося б показати майстрам російської пропаганди. А по-друге, тих, хто прагне – та, що важливо, може – розраховувати при цьому на повноправне життя в "братній" країні – і зовсім обмаль. Триста тисяч виданих російських паспортів за чотири роки при начебто двох мільйонах осіб з українським громадянством, які постійно мешкають в РФ? При співставленні цифр заяви про начебто палке бажання українців стати росіянами починають виглядати трохи блідо. Як і заяви про нібито готовність російської влади максимально пом’якшити процедури "повернення співвітчизників".

Звісно, це не знімає факту наявності самої проблеми. Як і того моменту, що якась частина українців із російськими паспортами продовжує, всупереч українському законодавству, зберігати й вітчизняні паспорти. І можна лише здогадуватись, яка саме: попри тривалі дискусії на цю тему, в Україні досі не вироблено не те що механізму боротьби з антиконституційним подвійним громадянством, а навіть обліку "подвійних громадян".

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх