EN|RU|UK
Блоги Виолетта Киртока
журналист
  1663  4

МАФи на фундаменті Десятинної церкви: представник Мінюсту підтримує батюшок московського патріархату

Суд щодо законності реєстрації МАФів на фундаменті Десятинної церкви переноситься, тому що представник міністерства юстиції України підтримує… батюшок московського патріархату.

Це все схоже на фарс. Але розігрується він цілком серйозно і навіть з претензією на абсолютну неупередженість та незацікавленість з боку тих, хто, власне, може приймати процесуальні рішення та йти вперед. Вчора окружний адміністративний суд Києва міг винести рішення щодо незаконності реєстрації МАФів в історичному серці столиці – прямісінько впритул до фундаменту Десятинної церкви. Декілька років тому там спочатку з’явилася палатка, яка потім трансформувалася в контейнер, а згодом "обросла" цеглою з бетоном і стала… капітальною будівлею. Церкві московського патріархату, яка, власне, отак крок за кроком окупувала історичну територію, вдалося все це зареєструвати, оформити, назвати "Десятинним храмом РіздваСвятоїБогородиці", і тепер з піною на губах, кадилами в руках і ревними прихожанками доказують, що все законно. Правда, схоже на те, що робиться на сході країни? Хіба що без "Градів" та заборонених мінометів…



На фото:

"Храм" побудовано на території історичного музею Києва впритул до фундаменту Десятинної церкви без будь-яких дозволів і розпоряджень. А всі спроби встановили юридичну справедливість батюшки московського патріархату називають розпалюванням релігійної ворожнечі. Методи знайомі – підтасовування карт та шахрайство. Знімок зроблений 3 лютого цього року під час акції на підтримку архітекторів, які привернули увагу до цієї незаконної будівлі ціною власної свободи.

Неодноразово в різних інстанціях вже було доведено, що будівля незаконна, Київрада видавала настанови на знесення капітального МАФу. Але вони чомусь не виконувалися. Ситуація набула нового розголосу після того, як в січні цього року кияни-архітектори, один з яких відслужив на війні, організували перформанс – підпалили бетонну стіну та металеві двері, за що потрапили у СІЗО і тепер мають кримінальну справу, яка може назавжди залишити пляму на їхніх бездоганних біографіях

Але жоден з них не жалкує, що заплатив таку високу ціну за активізацію справи. Саме після широкого розголосу, величезної акції на підтримку активістів  справа перейшла на інший рівень. Активіст, громадський діяч та народний депутат України Ігор Луценко подав позов в окружний адміністративний суд міста Києва щодо визнання реєстрації МАФів на фундаменті Десятинної церкви незаконними. Подібний з розпорядження міністерства культури України зробила дирекція музею, на території якого знаходиться фундамент Десятинної церкви та окупанти московського патріархату. Обидва позови були об’єднанні в одну справу і розглядаються з березня цього року.

Вчора суд мав винести рішення. Щоб почути, чим врешті "заспокоїться серце", на засідання забралися всі, кому не байдужа ця справа і кого хвилює те, що росія веде агресивну сепаратистську пропагандистську війну через своїх церковних представників в Україні. Дивно, що на п’ятому році війни в країні залишаються і вільно себе почувають вороги в рясах.

"Наша справа не має до цих судових засідань жодного відношення", - під судом я відразу побачила Олександра Горбаня, який все виглядав свого "подєльніка" Олексія Шемотюка, друга Цеха. З ними, як завжди, був і брат Олександра Олексій Горбань, який разом з Шемотюком відслужив в 74-му розвідбаті. Але люди пов’язують підпал церковної споруди з розглядом її незаконної реєстрації в адміністративному суді. Це я почула в коридорах суду. Навіть не знаючи фігурантів справ в обличчя, люди пояснювали один одному, чому зібралося так багато людей на засідання: "Пам’ятаєш, якісь хлопці підпалювали будівлю біля Десятинної? Так от по ній сьогодні і виносять рішення". Якби ж то…

На засідання з’явилися всі, крім представників церкви. Був і Ігор Луценко, і особисто міністр культури Євген Нищук, і генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська. До речі, днями вона оприлюднила дуже цікавий лист, який отримала від церковників. Повний текст ви можете прочитати самі, але найцікавіші в ньому останні рядки: "На жаль, змушені Вас попередити, що у разі продовження Вами умисних дій, спрямованих на розпалювання релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження християнської честі та гідності, образи почуттів громадян України – вірян УПЦ з зв’язку з їхніми релігійними переконаннями, Ви та всі ті, хто чинить гоніння на Українську Православну Церкву – закличе сам на себе і своїх нащадків родове прокляття до семи поколінь". Дуже по-християнськи, правда? Що там в Біблії про підставляння іншої щоки та прощання ворогів сказано?

Пересвідчившись, що в залі зібралися всі, крім представників церкви, суддя зачитав клопотання від представника якраз цієї третьої особи, яка не з’явилася. В ньому зокрема вказано: "Судом витребувалися оригінали на каплицю площею 133 квадратні метри. Докази, які витребувалися у християнської громади, впливають на об‘єктивне рішення, тому прошу повернутися до надання можливостей храму надати додатковий час для надання потрібних документів". Всі присутні сторони процесу, окрім представника мін’юсту, вважають, що всі необхідні документи, кореспонденція, що велася між так званим Десятинним храмом і музеєм історії, в справі представлені. Більше того, розглянуті. Але суддя, який, до речі, давав дозвіл на розгін Майдану взимку 2013 року, зазначив, що повідомлення про чергове засідання, яке вислали представникам церкви, повернулася "без вручення за вказаною адресою".

Несподіванкою стали слова представника Міністерства юстиції: "Підтримуємо клопотання. Просимо надати стороні час для надання всіх документів"… Присутні видохнули, не повіривши в те, що почули. Суддя також перепитав: ви підтримуєте клопотання третьої сторони чи НЕ підтримуєте? Представник мінюсту не знітилася: підтримуємо. Мізансцена була гідна професійної вистави…

Після цього представник міністерства культури не стрималася:"Справа слухається з березня! Погодьтеся, був час надати суду всі документи". Після чого слово надали безпосередньо міністру культури. "Я просив би звернути увагу, що міністерство культури не надавало представникам церкви ніяких дозволів на облаштування в буферній зоні заповіднику МАФів чи інших будівль. Вони не мають землевідводу. Більше того. Нагадаю, що спочатку мова йшла про три зблоковані кіоски по двадцять метрів кожний. Потім несподівано реєстратор нерухомості самостійно приймає рішення і надає реєстрацію будівлі в 133,2 квадратні метри!Тут неозброєним оком всюди видно порушення закону України".

Незважаючи ні на що, суддя оголосив: "Суд ухвалює: третя сторона не отримала вчасно ухавалу. Щоб не було порушень прав третьої особи, вирішую відкласти розгляд справи днів на десять".

Звичайно, засідання досить різко коментував позивач Ігор Луценко: "Сьогодні суд міг прийняти рішення. Зрозуміло, що тепер таку стратегію будуть вести зацікавленні в затягуванні процесу. Мінюст підтримує церковників московського патріархату, тим самим визнаючи власну вину в тому, що відбулося".

Його підтримав і Євген Нищук: "Ця справа набула широкого розголосу. Ми вбачаємо порушення реєстрації, очевидне порушення. І треба встановити справедливість. Ми не втручаємося в релігійні питання, а встановлюємо юридичну справедливість. Мінкульт на стороні позовача. Ще раз зазначу: справа не стосується конфесій, відносин між церквами. Тут розглядається конкретне правопорушення в частині оформлення документів. Ми нічого не хочемо розпалювати. Просто подумайте. В 2012 році замість 60 метрів з’являються 133 метри і відразу змінився статус будівлі".

"Спочатку це були три МАФи, - додає Ігор Луценко. – І хоп – тепер це об’єкт нерухомості. Зрозуміло, що це можна було зробити тільки шляхом махінацій".

"Варто зазначити рік, коли це сталося, і політичну волю тих, хто допомагав це все зареєструвати", - продовжує Євген Нищук. "А міністерство юстиції явно захищає свого реєстратора, - додає Ігор Луценко. – Вважаю, є всі підстави для притягнення до кримінальної відповідальності цієї людини, якщо, звичайно, вона ще нікуди не втікла".

Народний депутат України, активіст, позивач по справі Ігор Луценко (ліворуч) та міністр культури України Євген Нищук (праворуч) відразу після засідання суду були оточені журналістами.

Вже на дворі нюанси того, що відбулося в судовій залі, обговорювали юристи: "У клопотанні третьої сторони сказано: нам стало відомо про засідання. Тобто вони знали, що буде засідання. І клопотання зробили і надали вчасно ж. А судя чомусь робить висновок, що їм не відомо про засідання. Хоча тут чітко простежується не повага до суду. Більше того. До цього представники церкви також не з’являлися. І це не завадило провести всі засідання до цього, коли мали винести рішення. Є відчуття, що таким чином справу хочуть запустити по колу, розглядати знову спочатку, затягуючи час".

"Але ми вміємо і знаємо як діяти в подібних ситуаціях, - зазначив активіст Олексій Шемотюк, друг Цех. – Закликаємо всіх, хто вважає необхідним, аби українська церква отримала автокефалію, та вважає, що представники московського патріархату мають покинути Україну, підтримувати наші акції. Сподіваємося, 20 вересня о 15.00 на засіданні окружного адміністративного суду міста Київа (вулиця Петра Болбочана, 8, корпус 1) буде ще більша підтримка. І ми таки почуємо рішення. Боротьба за Україну триває. І в цій конкретній справі також".

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх