EN|RU|UK
Блоги Євстратій Зоря
Архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій (в миру – Іван Володимирович Зоря). Речник УПЦ КП.
  3105  4

Аргументи РПЦ не витримують критики

З’явилася реакція керівництва РПЦ на призначення Екзархів у справі підготовки до надання автокефалії

Від імені Синоду РПЦ вдень 8 вересня поширено заяву, в якій міститься реакція на вчорашні повідомлення про призначення Вселенським Патріархатом двох Екзархів (представників) у Київ для підготовки до проголошення автокефалії Православної Церкви в Україні. Зауважимо, що сам Синод РПЦ не збирався і засідання не проводив.

Аргументи, які наведено у заяві, не витримують критики.

1. Посилання на канони, які забороняють єпископам однієї Церкви втручатися у справи іншої - це обвинувачення самій Московській Патріархії. Адже саме вона вдавнину багато разів втручалася у справи Київської Митрополії, навіть призначала до неї "місцеблюстителя" - висвяченого в Москві на єпископа ніжинського протоієрея Мефодія Филимоновича, потім неканонічно привласнила собі владу над Митрополією і скасувала її, перетворивши на рядову єпархію Російської Церкви.

Так само Російська Церква діяла і у низці інших випадків, без дотримання канонів привласнивши собі владу над Митрополіями у Криму та Бесарабії, а також над Церквою Грузії.

В новий час РПЦ також не раз втручалася у справи інших Помісних Церков - Єрусалимської, Чеських Земель і Словаччини, Грецької та інших.

Найбільш ганебним випадком деструктивного втручання стала спроба зірвати проведення Святого і Великого Собору Православної Церкви на Криті в 2016 р. Тоді РПЦ не лише сама відмовилася брати участь у Соборі, але і вплинула на рішення трьох інших Церков та намагалася вплинути ще щонайменше на одну - Сербську.

2. Ані спочилого митрополита Володимира, ані нинішнього митрополита Онуфрія Патріарх Варфоломій не визнавав главою якоїсь окремої Церкви - а лише як митрополитів Московського Патріархату. Адже "УПЦ" (Митрополія Московського Патріархату в Україні) не має статусу ані автокефальної, ані автономної Церкви.

3. Бажання УПЦ бути автокефальною Церквою ясно виражене у постановах Помісного Собору 1-3 листопада 1991 р. Ніяким повноважним церковним органом ці рішення не були скасовані.

"Заява єпископату", на яку посилаються - прокламація з незрозумілим статусом, адже щонайменше один з тих, чиї "підписи" опубліковані під заявою, митрополит Черкаський Софроній, публічно повідомив, що він не підписував заяву, а лише листок реєстрації на зборах. Тож є всі підстави вважати, що вказана заява не відображає реальної думки єпископів МПвУ, а лише думку її укладачів.

4. Особливі канонічні прерогативи Константинопольського Патріархату закріплені канонами, історичними прецедентами і традицією. Сама РПЦ отримала автокефалію та статус Патріархату на підставі цих прерогатив згідно рішення Вселенського Патріарха. Також саме до Вселенського Патріарха зверталася РПЦ у складних питаннях судочинства - як, наприклад, у справі осудження Московського патріарха Нікона Мінова. Тож повне заперечення канонічних прерогатив Першого Престолу - є безпідставним.

5. Загрозу єдності Православ‘я вже багато десятиліть несуть гегемоністичні прагнення Московського Патріархату, який намагається перетворитися на "православний Ватикан" - всесвітній центр тяжіння для всіх Православних Церков. Рішення та дії Вселенського Патріарха покликані якраз до того, щоб зупинити цю загрозу та повернути Православ‘ю справжню єдність, яку керівництво РПЦ підриває.

6. Судячи з тону погроз Московська Патріархія зараз не здатна до адекватної реакції на проблеми, які виникли, чим заганяє себе у глухий кут самоізоляції та схизми.

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх