EN|RU|UK
Блоги Диана Макарова
Волонтёр
  2880  6

Про місце для розряджання волонтерів

-  А що може статись, аби волонтери все ж об’єднались в єдиному пориві, як колись? – спитали в мене нещодавно.

-  Ескалація на фронті. – не замислюючись відповіла я. – Лише нова атака по всим фронтам змусить волонтерів забути про всі чвари і виступити єдиним фронтом.

Я трохи помилилась. Виявилось, що атака може прийти зовсім не на фронті. Чергова ескалація під девізом «Волонтьори, стррррройся!» вдарила зі спини і об’єднала волонтерів так, що лев та агнєц лягли поруч і почали разом лаяти й гризти... Кого? А от зараз і розберемось, кого там лають та гризуть волонтери протягом двох минулих днів.

Два дні тому Рада волонтерів оприлюднила Інструкцію з питань акредитації фронтових волонтерів. Інструкцію на Раду волонтерів подали представники Цивільно-військового співробітництва CIMIC І тут одразу виникають перші питання – що воно таке, Рада волонтерів і хто такі ці CIMIC? (якщо у вас не виникає таких питань – вітаю, це означає, що ви олдовий волонтер, але ж не всі такі, тому прошу терпіння)

Поясню як сама розумію.

1.  Рада волонтерів – це Рада, затверджена колись першим і єдиним волонтерським з’їздом (2014-й рік), про який більшість волонтерів вже давно й забула, а хтось і не знав.

2.  Рада волонтерів була утворена після створення Асоціації волонтерів, про яку теж більшість волонтерів забула, а хтось і не знав.

3.  Про Раду волонтерів теж знають далеко не всі волонтери. В Статуті Ради записано, звичайно, що вона представляє й захищає інтереси волонтерської більшості – але якось це все відбувається односторонньо. Рада-то представляє, але сила-силенна волонтерів про те не мають і поняття.

4.  У будь-якому випадку Рада волонтерів поки що є єдиним органом, який має офіційні стосунки з державою (когорту волонтерів, які пішли за закликом Бірюкова свого часу працювати до Міністерства оборони не будемо вважати органом, це вже представники чиновництва від волонтерів)

5.  У будь-якому випадку Рада є робочою фікцією. Що це означає? Що Рада працює і певні здобутки у неї є. Вона, безсумнівно, є потрібним органом. Але представляти усе волонтерство України Рада волонтерів, звичайно, не має права.

Тепер по Цивільно-військовому співробітництву CIMIC

1.  CIMIC було створено також у 14-му році, за повною калькою з таких же підрозділів світових військових стандартів.

2.  CIMIC – це офіцери, які пройшли спеціалізовані курси (у тому числі й за кордоном) та постійно взаємодіють з колегами з інших країн

3.  До обов’язків CIMIC входить у першу чергу робота з цивільним населенням фронтових зон та зон військових дій, а також налагодження стосунків між цивільними та військовими і ВОЛОНТЕРАМИ

4.  От на волонтерів CIMIC і опирались одразу після створення свого, нового для України, підрозділу. Допомоги у волонтерів просили. Отримували її. І взагалі намагались якось співпрацювати.

5.  Перші дії по співпраці одразу, ще у 14-му році, були запропоновані керівником служби CIMIC полковником Ноздрачовим. Знаю напевно, що у цих діях Ноздрачову допомагав тоді ще й Віталій Дейнега (фонд «Повернись живим»), який одним з перших подружився з CIMIC та був тіньовим ініціатором ще одного тихенького та неголосного волонтерського мініз’їзду. Волонтерів тоді, у 14-му, зібрали у військовому клубі і оголосили їм нові форми роботи. Волонтерам треба було:

-  зареєструватись, представивши повні паспортні дані свої і членів своїх команд

-  отримати акредитацію

-  надалі звітуватись, куди і кому возиться допомога або навіть звозити до спеціальних штабних місць на фронті, турботливі CIMIC самі заберуть та й розвезуть все те військовим, нє ізвольтє бєспокоїтся .

6.  Як ви гадаєте, відреагували волонтери? О, це було дуже обурене та реготливе засідання. Просто кажучи, ідею CIMIC та Дейнеги тоді просто обсміяли, затюкали та й розійшлись далі робити свої справи. Фронт горів, не до засідань. Волонтери пішли на фронти, лишивши засідання штабним офіцерам.

7.  Треба віддати належне, CIMIC теж ротаційно виходили на фронти. І перші групи CIMIC проявили себе досить героїчно. Хоча репутаційні втрати CIMIC відбулись одразу після утворення, волонтери не могли пробачити їм спроби виструнчити волонтерів у шеренги і порахувати поголовно. Але з часом взаємодія CIMIC-волонтери сяк-так налагодилась. Особисто я працювала з CIMIC у Дебальцево, Водяне, Авдіївці, Красногорівці, Широкіно, Павлополь, Волноваха-Старогнатівка і так далі, і можу засвідчити абсолютну хоробрість деяких офіцерів CIMIC.

8.  Треба віддати належне, деякі інші офіцери CIMIC продовжували осознано вести роботу до репутаційних втрат – від неприхованого боягузства до приписування CIMICам волонтерської роботи (цим грішили особливо часто), приклади - https://www.facebook.com/jane.dukh.3/posts/1997627246943492

https://www.facebook.com/armenu8/posts/1889921777721346

Пройшло чотири з половиною роки.

Нещодавно вийшов Закон про реінтеграцію Донбасу, а з ним і нові особливості проведення ООС. Аудиторія завмерла і пригнулась у очікуванні вибуху. І вибух скоро стався. Вдарили по добровольчим підрозділам, поставивши питання руба – або ідіть до ЗСУ або вас на фронті бути не повинно.

Усі, хто відслідковував історію нашої війни, хто був учасником та будував цю історію, зрозуміли наїзд правильно: «Панове добровольці, кончілось ваше врємя, нєча оце тут воювати непорахованими і непоставленими в стійло. І жодним вашим героїзмом ви не виправдаєте те, що у вас нема військового квитка та місця для розряджання зброї. Та чи й був там ваш героїзм, от в чому питання, і вапщє все зробила армія, бо в неї є військові квитки, рапорти, циркуляри, бірочки і місце для розряджання зброї. А у вас нема, вотЪ!»

Панове добровольці обурились, обурилась аудиторія – а волонтери пригнулись в очікуванні вибуху. Було зрозуміло, що ми на черзі. Було також зрозуміло, що по волонтерах вдарять трохи згодом – бо навряд чи народ України спокійно сприйме два одночасних удари по улюбленцях (а, незважаючи на певні репутаційні втрати волонтерства, усе одно, якщо вірити опитуванням, волонтери, добровольці та активісти лишаються народними улюбленцями, маючи певний вотум довіри)

Аж тут хтось забіг попереду паровоза і швиденько приготував «на колінці» Інструкцію з акредитації волонтерів, потім вислав її нагору, до керівництва, звідти Інструкція вже повернулась як директива, яка гласила - порахувати усих волонтерів, зібрати дані, вирішити, кому давати картку волонтера, а кому не варто, вибраковку до фронту не пущати.

Ми вже знаємо, хто був цей «хтось» - тадададам! Це знову полковник Ноздрачов, який нарешті зміг реалізувати свою мрію поставити волонтерство до стійла і визначити йому усе, як в армії й положено – корочки, бірочки, формуляри, циркуляри, і визначити місце для розряджання волонтера.

Полковник Ноздрачов, керівник служби CIMIC, зараз запевняє, що ця Інструкція є лише чернеткою, робочим документом, представленим до спільного опрацювання разом з волонтерами. Ми ж сумніваємось. Бо далі починається детектив.

Інструкцію спускають Раді волонтерів для затвердження. Повторюю – для затвердження!

Тобто, ніхто і не збирався виносити цю тему на публічне обговорення усіма волонтерами.

Що зробила Рада?

Рада прочитала Інструкцію, страшенно злякалась і винесла її на обговорення загалу у відкритий інтернет. І правильно зробила. І ми розуміємо Раду волонтерів. Бо кожен, хто поставить свій підпис під цим документом, оголошує собі остаточний вирок обструкції від волонтерів. Говорячи просто – кожного підписанта такого документу закидають гівном так, що він до смерті не відмиється.

Розглянемо документ? Його найодіозніші пункти і чим, власне, він такий небезпечний для волонтерства як явища?

1. Пункт 2.2 В заяву про акредитацію волонтер зазначає: - прізвище, ім'я та по батькові волонтера (волонтерів), щодо якого (яких) вноситься подання, серію та номер паспорта, коли і ким виданий, місце реєстрації та проживання, номер телефону (факсу), адресу електронної пошти (за наявності); - назву волонтерської організації (установи), дату і номер реєстрації, місцезнаходження, номер телефону (факсу), адресу електронної пошти (за наявності) для юридичної особи; - серію та номер посвідчення волонтера або інших документів, що засвідчують належність до волонтерської (благодійної) діяльності; - напрям волонтерської діяльності; До заяви додаються: 1) копія паспорта громадянина України (посвідчення про вид на проживання); 2) копія посвідчення волонтера; 3) дві фотографії розміром 3X4 (на кожного).

ПРИКЛАДИ

-  Для чого і кому потрібен такий рентгенівський зріз волонтера? Зверніть увагу – необхідно вказати не лише місце прописки, а і фактичну адресу проживання. Такий перелік даних потрібен хіба коли ти поступаєш на військову службу, і то не факт.

-  Скільки часу потрібно, аби усі ці повні списки волонтерства з усіма даними потрапили на письмові столи ФСБ? Я даю кілька хвилин, а ви? Ми чудово знаємо, який витік секретної інформації буяє у наших військах.

-  Навіть якщо усі ці списки не потраплять до ворога одразу – уявімо картину. Списки розсилаються по всіх фронтових осередках CIMIC. Приходять і на Коксохім, що в Авдіївці. Там же, на Коксохімі, двері в двері з CIMIC працює Спостережна місія, спільна робота українських та російських офіцерів (зараз росіян там нема, але вони можуть знову зайти у місію будь-якої миті). Скільки часу потрібно російському офіцеру, аби він зайшов до сусідньої кімнати і взяв зі столу (сфотографував) ці списки? Я вам сама відповім. Свого часу мені знадобилось двадцять хвилин, аби знайти людину, яка поцупить для мене документ з російського столу. Документ, в якому йшлось про життя чи смерть мене та моїх товаришів. Двадцять хвилин! І документ був у мене на руках. Досвідчений шпигун витратить на цю смішну задачу не більше трьох хвилин :)

ПИТАННЯ Й ВИСНОВОК.

Отже, незважаючи на ризики, комусь дуже потрібні усі списки фронтових волонтерів. І обов’язково з повними їх даними. Кому? Для чого?

2. Надати «- назву волонтерської організації (установи), дату і номер реєстрації, місцезнаходження, номер телефону (факсу), адресу електронної пошти (за наявності) для юридичної особи; - серію та номер посвідчення волонтера або інших документів, що засвідчують належність до волонтерської (благодійної) діяльності;»

ПРИКЛАДИ

Звернули увагу на цю оговорочку? Тобто, якщо ти не входиш до офіційного волонтерства, якщо ти просто час від часу збираєш у своєму селі підмогу та везеш її землякам, тобто, робиш те, завдяки чому і вижив свого часу фронт, якщо ти дембель, і хочеш допомогти своїм, вкладаєш гроші, везеш те все, якщо ти досі не оформився в організацію, але є волонтером, і твоя робота доведена всіма роками війни – ти все одно не маєш права потрапити до ООС. Тобто – ти не є волонтер. Бо на тобі немає бірочки, у тебе немає корочки, і взагалі що з тебе взяти? Цікаво, де був би наш фронт, якби у 14-15 роках на фронт пускали лише опираючись на посвідчення волонтера.

ПИТАННЯ Й ВИСНОВОК

Отже, і ту незначну кількість волонтерів, що лишилась на фронті наших днів, бажають якомога сильніше скоротити. Для чого?

3. Пункт 2.8 Списки акредитованих волонтерів ОЦ ЦВС м. Краматорськ надає до ОЦ ЦВС у містах Сєверодонецьк та Маріуполь для подальшої роботи, а саме надання дозволу на здійснення волонтерської діяльності в районі відповідальності.

ПРИКЛАДИ

Отже, подались ми на списки, списки лежать у Краматорську, Сєвєрі, Маріуполі, а нам, припустімо, треба у Мар’їнку. Ми приїздимо туди, кажемо – а дайте нам допуск, а нас відправляють до Краматорська? Або не відправляють, набирають номер, телефонують і питають:

-  Привіт, Льоша. У мене тут волонтери, прізвище, ім’я, по-батькові такі-то, номер та серія паспорта, проживають там-то, автомобільт такий-то, номер такий-то, синього кольору. Такі у нас у списках є?

-  Є! – відповідає Льоша

-  Фууууф… - зітхають волонтери, отримують допуск, набирають швидкість по Мар’їнці…

… швидше, швидше їдьте, волонтери. Можливо, вас не наздожене куля снайпера. Тому що – будьте певними – увесь цей монолог по телефону могли вже прослухати й піймати на тій стороні. І там вже точно знають, що зараз отут, перед терикончиком, промчить волонтерська машина марки такої-то, кольору такого-то…

… уявили картину? Вона цілком реальна.

ПИТАННЯ Й ВИСНОВОК

Навіщо створювати аж таку громоздку систему з такими ризиками втрати даних? Вам не здається, що цією системою наші CIMIC наче подають ворогу наші голови на блюдечках з голубими кайомочками? Ви запитаєте – а нащо ворогу голови волонтерів? А щоб було. Не найжирніша здобич, якщо порівнювати з військовими, тим паче офіцерами – але теж непогано. Рідкісний снайпер відмовиться від такого полювання. Але ж навіщо нам аж так допомагати ворогу?

4. Пункт 2.11 Картка волонтера видається ОЦ ЦВС м. Краматорськ протягом 10 календарних днів після отримання відповідного інструктажу під підпис в книзі обліку акредитованих волонтерів.

ПРИКЛАДИ

Бубочка, а не пункт! Отже, я жену до Зони три машини. Колону. У двох машинах волонтерська допомога, третій автомобіль, припустімо, ми відвозимо, аби подарувати його військовим. Ми приїздимо до Краматорська і слухаємо інструктаж. Потім нам чекати (протягом 10 днів!), доки нам видадуть картку волонтера.

Три автомобіля, у кожному екіпаж. Зазвичай у нас екіпажі змінні, але цього разу їдуть всі, хто буває в Зоні, адже кожному треба отримати картку волонтера. Це буде чоловік десять, не менше. Отже, десятку людей треба десь жити, щось їсти протягом цих десяти днів, очікуючи на отримання картки. За які гроші ми мусімо це робити? Так, ми волонтери працюючі, і навіть якісь частки своїх зарплат ми вкладаємо до фронтових трат. Але до фронтових! А не затрат на десять непотрібних днів десь у готелі Краматорська в очікуванні, доки нам видадуть картки.

Або розвертатись і тулити додому, бо усі наші волонтери, повторюю, люди працюючі, нікого так надовго з роботи не відпустять. Тоді за які гроші мені заливати паливо в машини для таких рейсів? А паливо волонтери економити вміють, будь-будь. Ми по півночі сидимо над логістикою майбутнього рейсу, вираховуючи усе до кілометра, до літра палива! Та при такому роскладі (рейс туди, рейс назад, знову рейс туди) я просто зляжу з інфарктом. Мене жаба задавить так розбазарювати народні гроші!

ВИСНОВОК

Що-що, а народні гроші CIMIC рахувати не вміють. Питання економії пального та грошей на відрядження для них теж не стоїть.

5. Пункт 2.12. Волонтеру може бути відмовлено в акредитації у разі: - загострення ситуації в районі відвідування, з метою недопущення поранення або загибелі волонтера; - проведення в районі відвідування потенційно небезпечних заходів бойової підготовки із залученням особового складу та військової техніки; - проведення в районі відвідування режиму обсервації або карантину;

ВИСНОВОК

Волонтеру можуть відмовити у акредитації ЗАВЖДИ і СКРІЗЬ. Бо всюди, куди їдуть волонтери, йдуть бойові дії.

 6. - порушення заявником правового режиму інформації з обмеженим доступом (висвітлення інформації в соціальних сітях, відео, фотозйомка об'єктів ЗС України, озброєння та військової техніки); - провокаційних дій заявника щодо підрозділів ЗС України, інших військових формувань та правоохоронних органів.

ВИСНОВОК

Волонтере, в’їжджаючи до Зони, навіть не думай щось фотографувати. Бо ти можеш сфотографувати бійця з автоматом Калашнікова, показати це у соцмережах, і – о, Боже! – увесь світ взнає страшенну військову таємницю, що наші військові мають на озброєнні АВТОМАТИ!

Що ви кажете? Вам потрібні фото для звітів? Забудь про це, волонтере. Тепер тобі це прямо заборонено.

7. Пункт 2.14. Акредитацію може бути припинено у разі: 1) за заявою волонтера про припинення акредитації; 2) порушення порядку пересування, що заподіяло (або могло) заподіяти шкоди волонтеру, цивільному населенню, або військовослужбовцям; 3) недотримання волонтером правил внутрішнього розпорядку відповідної військової частини (підрозділу); 4) розповсюдження інформації волонтером, що не відповідає дійсності або завдає шкоди підрозділам Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів; Рішення при припинення акредитації приймається командувачем об'єднаних сил, начальником штабу - першим заступником командувача об'єднаних сил (в ОТУ - командувачем ОТУ, начальником штабу - першим заступником) на підставі заяви волонтера, клопотання начальника ОЦ ЦВС, командира військової частини (бригади, полку, окремого підрозділу), голови селищної ради (старости населеного пункту) із зазначенням підстав для припинення акредитації.


ПИТАННЯ І ПРИКЛАДИ

і тут найцікавіше. Тут перелік тих осіб, від яких тепер залежить волонтерська діяльність.

- бачить волонтер, що зампотил бригади привласнює волонтерське майно? – мовчи, волонтере. Бо якщо командир військової частини має від цього долю, він може просто зателефонувати і припинити твою акредитацію

- бачить волонтер, що у військовій частині є приклади свавілля командирства по відношенню до рядового – мовчи, волонтере. Цей командир може одним дзвінком припинити дію твоєї акредитації і махай тоді руками, обурюйся як хочеш, а на фронт тобі зась.

- з головами селищних рад взагалі цікаво. Ми знаємо, що в селах та містечках фронтової зони досить часто на цих посадах лишаються щирі сепари, ті самі, що виносили хліб-сіль росіянам, які захоплювали їх селища. Ми також знаємо, що досить часто ці голови привласнюють собі волонтерські обози, вирішуючи вже на місці, куди що піде – родичам, сватам, кумам, а оце до магазинчику, який належить кому? Та тому ж голові. От від цих людей і буде залежати твоя доля відтепер, волонтере.

ВИСНОВОК

Чомусь CIMIC впроваджує систему, за якою надання допомоги (у тому числі цивільному населенню) буде нести вигоду усім проміжковим інстанціям, крім основного отримувача цієї допомоги

8. Пункт 6. 3.2. Організацію допуску акредитованих волонтерів та взаємодію з ними здійснюють ОЦ ЦВС в містах Краматорськ, Маріуполь, Сєверодонецьк за клопотанням командира військової частини (бригади, полку, окремого підрозділу), голови селищної ради (старости населеного пункту), яке має бути подане до ОЦ ЦВС не пізніше ніж за 72 години до прибуття. В клопотанні командира військової частини (бригади, полку, окремого підрозділу), голови селищної ради (старости населеного пункту) обов'язково зазначає: - прізвище, ім'я та по батькові волонтера (волонтерів), якому (яким) потрібно надати допуск, серія та номер паспорта, коли і ким виданий, місце реєстрації; - серію та номер Картки волонтера; - номер телефону (факсу), адреса електронної пошти (за наявності); - військову частину (підрозділ) або населений пункт до якого слідує волонтер; - сплановану дату надання волонтерської допомоги та час відвідування волонтером військової частини (підрозділу); - марку і державний номер автомобіля, маршрут руху, від ОЦ ЦВС до місця призначення із обов'язковим зазначенням усіх населених пунктів на маршруті; - вид волонтерської допомоги, із зазначенням переліку та кількості;

Пункт 3.4 Допуском є шляховий лист в якому зазначається: - прізвище, ім'я та по батькові волонтера (волонтерів), якому (яким) надано допуск, серія та номер паспорта, коли і ким виданий, місце реєстрації; - серія та номер Картки волонтера; - військова частина (підрозділ) або населений пункт до якого слідує волонтер; - марка і державний номер автомобіля; - маршрут руху, від ОЦ ЦВС до місця призначення із обов'язковим зазначенням усіх населених пунктів на маршруті; - вид волонтерської допомоги, із зазначенням її переліку та кількості.

ПРИКЛАДИ

Їду я рейсом від Маріуполя до Станиці Луганської. У рейсі 25 точок. Це різні підрозділи. Десь я їду до взводу, десь до роти, десь (дуже рідко) до штабу батальйону, а десь просто до розвідгрупи.

Увага!

Усі 25 командирів (взводів, рот, батальйонів) повинні надати рапорти про мій майбутній приїзд комбригам, усі комбриги повинні відірватись від своїх справ та завізирувати ці рапорти, потім ті ж самі комбриги повинні подати клопотання, що ось, через 72 години, до 9 взводу 128 роти Енного батальйону ввіреної йому бригади приїде, сцуко, волонтер, так ось вам клопотання, мать-мать-мать, з усіма даними цього, теж мать їх так, волонтера та його машини! далі нєпєрєводімая гра слів…

При цьому все це може передаватись телефоном і CIMIC цього не розуміють, але комбриг якраз розуміє, що після такої доскональної телефонної розмови цього, сцуко, волонтера, вже можуть чекати, бо ворог теж не дурний, прослуховувати вміє – а навіщо комбригу зайві трупи цивільних волонтерів на ввіреній йому дільниці фронту?

І махає рукою комбриг, і кричить – ну його нафіг, цього волонтера, нехай вишле все Новою поштою, я не можу пустити його, пішли ви всі нафіг, мать-мать-мать…

Приблизно так думає комбриг (тільки матюків побільше) – і я його чудово розумію. Я б на його місці думала так само.

Та волонтер, звісно, готовий вислати Новою поштою – але не тим, кого він ще не знає, з ким він їхав познайомитись та взнати дійсні потреби. Все те, що не скажеш по телефону, а треба лише особисто. І махне рукою волонтер, і скаже – та горіть ви пропадом, мать-мать-мать – у результаті маємо аж нічого крім зламаної ланки «підрозділ-волонтер»

ВИСНОВКИ

Комусь і для чогось знадобилось зламати систему, яка і так давно працює, і працює непогано.

9.  Аж ось і місце для розряджання волонтера. Аж ось ми докопуємось і до однієї з основних причин, чому ж CIMIC пішли на цю безпрецедентну інструкцію.

Пункт 4.1  Для організації надання волонтерської допомоги командир військової частини (бригади, полку, окремого підрозділу), голова селищної ради (старости населеного пункту) визначає: - посадових осіб відповідальних за волонтерську діяльність; - місце зустрічі волонтера та місце отримання допомоги

ПРИКЛАДИ

Відомо, що чимдалі в ліс, тим менше волонтерів хочуть взаємодіяти з CIMIC. Причини – оті самі репутаційні втрати, про які ми вже говорили. Надто часто CIMIC роблять таку халтуру – зустрічають волонтерів, приймають від них допомогу для військових та мирних жителів, відвозять те все на позиції чи в села (міста) і…

… подають це на сторінці з таким текстом «CIMIC надав допомогу мирним жителям… CIMIC привезли на позиції маскувальні сітки…» і так далі.

-  CIMIC надав? – питає ошелешений волонтер, прочитавши те все на сайті. – А де ж, блін, я? Де ті люди, що вклались у цю допомогу? І як мені пояснити це все людям?

Буде після цього волонтер взаємодіяти з СІМІС? Звичайно, ні. А як тоді пояснити сенс створення підрозділу СІМІС? Як ставити галочки – зроблено?

Біда. Треба щось робити. Ось ми підметушимось і швиденько підсунемо командуючому Інструкцію з акредитації волонтерів.

ВИСНОВОК

Ось ми поставимо їх у такі рамки, коли вони змушені будуть працювати з СІМІС. Коли змушені будуть привозити свою допомогу і здавати її спеціально навченим людям – а ті вже кудись ту допомогу приткнуть. Або не приткнуть. Всяко буває.

Насправді таке пояснення було б дуже простим. У кожної проблеми є кілька коренів, у кожного питання – кілька відповідей.

- Ми розробляємо цю Інструкцію, аби перед виборами на фронт не полізла величезна кількість піарщиків. – пояснюють СІМІС. – Оцих випадкових людей.

- А ми не віримо. – відповідаємо ми. – Нам здається, що ви розробляєте цю Інструкцію саме для того, аби допомогти пролазити на фронт випадковим людям, оцим піарщикам перед виборами. Бо якщо в нас з перших днів війни йде торг корочками УБД, то чому б не поторгувати ще й карткою волонтера?

- А ми не віримо. – відповідаємо ми. – Бо на сьогодні лише волонтери говорять правду про стан нашої армії. Часом вони це роблять заполошно, метушливо. Часом спокійно. Бо навіть журналістика України живиться тими даними, що надає їй волонтерство. Тому нам здається, що десь комусь поперек горла стала волонтерська правда. Комусь негайно треба прибрати з фронту тих, хто заважає подавати лаковану картинку насправді репаної дійсності.

Негайно. Аби встигнути до виборів.

… у четвер, 9 серпня, о 10:00 буде проведено Круглий стіл з обговорення Інструкції для акредитації волонтерів.

Там будуть представники СІМІК. Там буде хтось з волонтерів. Можливо, я теж туди піду – люблю спостерігати за гладіаторськими боями. Та й взагалі варто заглянути на сторінку СІМІС, аби побачити, яке обурення викликала ця Інструкція.

До речі, самі СІМІС теж обурені. Учора я цілий день приймаю дзвінки від своїх фронтових товаришів СІМІСів, вони вибачаються перед волонтерством за причетність до цієї обурливої Інструкції. І офіцери, і ми, волонтери, розуміємо, що з її появою раптом обрубались усі зв'язки СІМІС-волонтер, що так дбайливо будувались нами усіма протягом війни.

Але, але…

-  Інструкція буде. І акредитація волонтерів теж буде, питання часу й форми. – говорить мені Олексій Ноздрачов, якому я дзвоню найперше, щоб взнати що взагалі відбувається, хто з нас здурів? – Це неминуче, дивись Закон про реінтеграцію Донбасу.

-  Інструкція буде. І акредитація неминуча. – говорять деякі олдові волонтери, щиро сумуючи з цього приводу

Я ж не розумію і не згодна з цим. І не розуміє, і не згодна з цим сила-силенна волонерів, див коменти https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1818897941492177&id=757099954338653

Дивись коменти під будь-яким постом від волонтерів - а постів цих за два дні безліч.

Бо, аби зробити подібну акредитацію – треба починати не з цього. Для початку треба змінити статус волонтера як такого, у правовому полі нашої держави і в правовому полі світу. Потім треба абсолютно закрити фронтову зону на в’їзд-виїзд. Причому для всіх, навіть для тих, хто там проживає чи для тих, хто їде туди в гості, у справах, до відрядження.

А, може, саме цього вони й хочуть?

То, може, годі олдовим волонтерам обсмоктувати Інструкцію, яка вона є, якою може і повинна бути – натомість варто поставити питання руба:

-  чи потрібна взагалі акредитація волонтерів?

-  чи перестороги, пов’язані з нашою безпекою та бажанням порахувати нас по головам, не знищуть на кореню фронтове волонтерство як явище в Україні?

-  чи мають право керівники ООС встановлювати такі рогатини для волонтерства?

Наостанок найсмачніше

4.3 Посвідчення акредитованого волонтера не дає права особі використовувати засоби мобільного зв'язку, аудіо- та відео запису, фотозйомки на території військової частини (об'єкта, населеного пункту).

ВИСНОВОК

Забрати фотоапарати й телефони, приставити до кожного в’їжджаючого супроводжуючого. Заходити до Зони фронту, руки на голові, роздягнувшись до трусів, після повного обшуку.

Оце, я бачу, головна мрія якщо не СІМІК, нехай вони лиш зброя – але керівників нашого АТО, чи як там зараз, ООС?

А для нас просто і назавжди – війна.

І питання, чи лишається ця війна нашої війною, тією, що пройшла нашими серцями й душами кривавим слідом - чи віддаємо її як годівницю для обраних, вирішується зараз.


Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх