EN|RU|UK
Блоги Агія Загребельська
Державний уповноважений АМКУ, член постійно діючої адміністративної Колегії з розгляду скарг у сфері публічних закупівель
  747  1

Історія одного аудиту...


«…Юридична оцінка така, що ДАСУ має право проводити такі контрольні заходи.[] говорити про кризу або некоректні дії ДАСУ неправильно»

Голова АМКУ Терентьєв Ю.О. 10.07.2018

https://ua.interfax.com.ua/news/economic/517202.html

Цей лонгрід присвячено подіям останніх днів довкола Антимонопольного комітету. Тут зібрано і правові основи діяльності Комітету (див. блок «Хто заважає Голові АМКУ та про яку демократичну систему іде мова?»), і про концентрацію владних повноважень в одних руках («Чи насправді в АМКУ процвітає демократія, а якщо ні, то що тоді не залежить від волі Голови АМКУ?»), і про законність перевірки ДАСУ («Що шукають аудитори?»), і про бенефіціарів нападу на АМКУ («Чим все закінчиться?»). А для початку – нагадаю вам хронологію останніх подій:

Як все починалось?

Історія «АМКУ – ДАСУ» почалась 8 червня 2018 року.

У ході Години уряду у Верховній Раді Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман на прохання народного депутата Юрія Солов’я доручити Держаудитслужбі проаналізувати роботу державних уповноважених у сфері тендерних закупівель, з посиланням на те, що Прем'єр має виняткове право звільняти з посад людей, які займаються «цим беззаконням» в Антимонопольному комітеті, заявив:

«Буде доручення Уряду в середу Держаудитслужбі провести аудит і перевірку. Я хочу сказати, що дії Кабінету Міністрів і Прем'єр-міністра будуть суворішими, набридло. Ми тут намагаємося з ранку до вечора будувати нормальні умови для ведення бізнесу в країні, а той чи інший чиновник намагається нам це зруйнувати», - сказав Прем'єр. На його думку, здебільшого дії АМКУ не сприяють проведенню чесних тендерних процедур…

«Хоча можу сказати, що керівник АМКУ намагається багато речей у ньому змінити, але там не все від нього залежить. Там така система управління «демократична», коли кожен сам собі будує свою систему управління», - зауважив голова Уряду.

Вже 14 червня 2018 року під час зустрічі з головою Державної аудиторської служби України Лідією Гавриловою Прем’єр-міністр сказав:

«Хотів, аби цей аудит був прозорим, ефективним, жорстким. Для того, щоб ми чітко розібралися, яка ситуація в Антимонопольному комітеті, хто гальмує процеси, хто сприяє неефективній роботі. І далі треба буде підготувати звіт – з прізвищами, результатами – і повідомити українцям. Публічність додає відповідальності»

Гаврилова підтвердила слова Прем’єр-міністра і повідомила про численні запити і скарги від парламентарів, громадян та громадських організацій щодо діяльності Антимонопольного комітету.

На підставі доручення Прем'єр-міністра від 13 червня та наказу Держаудитслужби від 18.06.2018 № 129 до «Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на III квартал 2018 року» було додано плановий(!) державний фінансовий аудит виконання Антимонопольним комітетом бюджетної програми КПКВК 6011010 «Керівництво та управління у сфері конкурентної політики, контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції» за період з 1 січня 2017 р. по завершений місяць 2018 р.

19 червня 2018 року ДАСУ на виконання п. 6 Порядку проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів від 10 серпня 2004 року № 1107, надіслала в АМКУ повідомлення про проведення аудиту.

2 липня Державна аудиторська служба розпочала аудит, який буде тривати по 30 серпня 2018 року. На проведення аудиту в АМКУ направлено дванадцять(!) посадових осіб ДАСУ, з них:

1 – начальник управління;

2 – заступника начальника управління;

7 – головних державних аудиторів;

1 – заступник начальника відділу;

1 – начальник відділу.

У цей же день очільник ДАСУ написала на своїй сторінці у мережі Фейсбук:

«Після отримання доручення від Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана щодо проведення аудиту Антимонопольного комітету в частині супроводження ним державних закупівель зібрали інформацію від замовників, ретельно опрацювали та сьогодні розпочинаємо державний фінансовий аудит виконання Антимонопольним комітетом України бюджетної програми КПКВК 6011010 «Керівництво та управління у сфері конкурентної політики, контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції» за період з 01 січня 2017 року по завершений місяць 2018 року.

Результати аудиту будуть представлені на засіданні Уряду та оприлюднені на сайті Державної аудиторської служби України.

Аудит буде здійснюватися суворо у межах повноважень Держаудитслужби, об’єктивно і прозоро. І я щиро сподіваюся, що попри голосні намагання окремих «експертів» зіштовхнути лобами Центральні органи виконавчої влади (Антимонопольний комітет та Держаудитслужбу), аудит проводитимется у конструктивній взаємодії. Адже на моє глибоке переконання АМКУ теж зацікавлений у покращенні роботи при здійсненні своїх повноважень у сфері публічних закупівель з огляду на критику, що лунає на його адресу».

4 липня державні уповноважені АМКУ звернулись до Голови АМКУ Юрія Терентьєва з проханням внести на засідання 5 липня питання про не допуск до здійснення Державною аудиторською службою перевірки/аудиту в частині роботи органу оскарження «у зв’язку із відсутністю відповідних повноважень».

5 липня членам АМКУ були вперше направлені документи, на підставі яких проводиться аудит та питання, які ДАСУ ставить АМКУ.

Для прикладу серед питань були проекти(!) рішень, які внесені на розгляд органу оскарження (Колегії АМКУ) за ІІ півріччя 2017 та за І півріччя 2018, інформація, яким чином визначається черговість розгляду скарг тощо.

У цей же день відбулась зустріч між державними уповноваженими та аудиторами, на якій перші висловлювали готовність сприяти ДАСУ у проведенні законного(!) аудиту, однак ставили під сумнів правомірність того, що відбувається, розглядаючи це як елемент тиску та втручання у роботу органу оскарження (Колегії АМКУ). Аудитори ж завіряли, що мають відповідні повноваження на проведення такого заходу, однак на питання, чому робота акцентується саме на Колегії АМКУ та витребовується такий обсяг інформації, чіткої відповіді я особисто так і не почула.

6 липня в ході засідання АМКУ, після зауваження Голови АМКУ, що питання допуску чи не допуску аудиту відноситься до його виключної компетенції, державні уповноважені зі свого боку висловили побажання до керівника стосовно надсилання всім членам АМКУ відповідних документів, їх аналізу юридичним департаментом, та звернення до Голови ДАСУ стосовно обсягу запитуваних документів та направленості аудиту. Серед іншого, вкотре пролунало занепокоєння стосовно того, що характер формулювання питань ДАСУ у запитах дає підстави висувати обґрунтовані підозри щодо авторства окремих з них.

На сьогодні аудит триває. Співробітники департаменту оскаржень АМКУ готують кіпи різноманітних табличок та документів, паралельно з матеріалами для розгляду майже сотень скарг за день. АМКУ наповнений чутками про те, що аудитори попросили документи по оскарженням тендерів Укрзалізниці, щодо медицини, доріг та газу.

Хто заважає Голові АМКУ та про яку демократичну систему іде мова?

За Законом України «Про Антимонопольний комітет України» АМКУ є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу АМКУ є не просто декларативними, а й мають забезпеченні законодавством механізми практичної реалізації.

Перш за все це особлива процедура призначення та звільнення Голови АМКУ, заступників та державних уповноважених. Державні уповноважені АМКУ призначаються на посади за поданням Прем'єр-міністра, яке вноситься на підставі пропозицій Голови АМКУ, та звільняються з посад Президентом України.

Така непроста процедура призначення та звільнення державних уповноважених є однією з найсуттєвіших та найнеобхідніших гарантій їх незалежності та неупередженості під час здійснення своїх повноважень.

Суб'єктами, щодо яких можуть проводитися розслідування АМКУ, можуть бути центральні органи виконавчої влади, в тому числі Міністерства, очільники яких є членами Кабінету Міністрів України. Також АМКУ має повноваження надавати пропозиції Уряду, Президенту України або НБУ щодо зміни прийнятих ними нормативно-правових актів, які не відповідають законодавству про захист економічної конкуренції або внаслідок неоднозначного розуміння яких створюються перешкоди для розвитку конкуренції. Як орган оскарження у сфері закупівель Колегія АМКУ може приймати рішення, яким визнавати порушення порядку проведення процедури закупівлі та прав бізнесу будь-ким із замовників, до яких в тому числі відноситься всі органи державної влади, органи місцевого самоврядування тощо.

І саме для того, щоб АМКУ мав інституційну спроможність впоратись із такими викликами та приймати рішення, не озираючись на позицію того чи іншого державного органу чи посадової особи, законодавець надав членам АМКУ та Колегії – державним уповноваженим відповідні гарантії.

Друга, заздалегідь передбачувано та дбайливо закладена законодавцем гарантія незалежності полягає в тому, що АМКУ є підконтрольним Президенту України та підзвітним Верховній Раді України. Це означає, що будь-які інші органи та посадові особи не мають правових підстав для впливу на розслідування, що проводяться АМКУ, та рішення, що ним приймаються.

І третя, з основних, це колегіальність прийняття рішень.

За законом АМКУ утворюється у складі Голови та восьми державних уповноважених. Сам АМКУ – є вищим колегіальним органом у системі органів АМКУ. Законодавець окремо визначив, що є виключною компетенцією АМКУ як вищого колегіального органу, при цьому спеціально закріпив положення про те, що АМКУ, як вищий колегіальний орган, може розглядати будь-яке питання, що належить до компетенції його органів.

Так само орган оскарження за Законом України «Про публічні закупівлі» є колегіальним органом, що діє у складі трьох державних уповноважених АМКУ у відповідності до вимог цього Закону. Саме ця колегіальність та найвищий статус АМКУ як колегіального органу в системі органів АМКУ є гарантією того, що жодна особа всередині АМКУ не має та не буде мати вирішального впливу на його діяльність та прийняття рішень. Навіть якщо ця особа – Голова АМКУ.

Чи насправді в АМКУ процвітає демократія, а якщо ні, то що тоді не залежить від волі Голови АМКУ?

З вересня 2017 р., коли були внесені чергові зміни в розподіл повноважень між першим заступником, заступниками Голови, державними уповноваженими та керівниками апарату (до речі, з 2015 року це вже третій наказ, яким змінено розподіл повноважень), державні уповноважені не курують, не координують, не опікуються жодним зі структурних підрозділів АМКУ.

Це означає, що на практиці державний уповноважений, відповідальний згідно розподілу за окремі ринки, не може дати доручення або вказівку співробітникам АМКУ без звернення до Голови АМКУ. Те ж саме стосується територіальних відділень АМКУ.

І якщо, наприклад, до грудня 2016 р. при виявленні ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції співробітники АМКУ готували подання на ім'я державного уповноваженого про початок розгляду справи, або сам державний уповноважений разом з ввіреним йому структурним підрозділом готував та підписував таке подання, то сьогодні державний уповноважений, фактично, може розпочати справу тільки після того, як структурним підрозділом АМКУ буде виявлено ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, підготовлено та підписано подання на ім'я Голови АМКУ, а ним, в свою чергу, визначено на власний розсуд державного уповноваженого.

При цьому,  відповідно до Закону України «Про Антимонопольний комітет України» державний уповноважений має право приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції рішення та розпорядження, до яких,у тому числі, відноситься розпорядження про початок розгляду справи. Однак, через вищеописану процедуру державний уповноважений, який має право прийняти розпорядження, фактично його реалізувати не може без «згоди» співробітників не координованого ним структурного підрозділу та Голови АМКУ.

Якщо все ж таки справу відкрито та розслідування розпочато, державний уповноважений може винести результати розслідування на розгляд вищого колегіального органу після того, як Голова АМКУ внесе це питання у порядок денний. До останнього часу це був, здебільшого, автоматичний та простий процес. Тепер співробітники АМКУ (в більшості без державного уповноваженого) повинні пояснити Голові АМКУ суть питання та необхідність його розгляду АМКУ, як вищим колегіальним органом. І тільки після цього Голова АМКУ може внести таке питання у порядок денний (а може і не внести).

Як висновок, не дивлячись на те, що АМКУ як вищий(!) колегіальний орган може розглянути будь-яке питання, що відноситься до компетенції його органів, фактично у АМКУ виникає така можливість виключно після відповідного рішення Голови АМКУ. А члени АМКУ мають повноваження лише в частині ініціювання перед Головою АМКУ зазначеного питання.

Однак перед таким внесенням, відповідно до Регламенту АМКУ, проект рішення, що виноситься на розгляд АМКУ, має бути завізований державним уповноваженим, відповідальним за підготовку питання, особами, відповідальними за підготовку матеріалів, а також особами, залученими до підготовки матеріалів. І це особи – співробітники структурних підрозділів АМКУ, яких державний уповноважений не курує і не координує.

У частині органу оскарження, саме Голова АМКУ спрямовує та координує діяльність Департаменту оскаржень, співробітники якого аналізують скарги, тендерну документацію, пропозиції учасників та виносять на засідання органу оскарження (Колегії АМКУ) проект рішення.

І, наприкінець, в цій частині хотілось би зазначити також те, що державні уповноважені жодним чином не впливають на процес визначення премій співробітникам АМКУ, та навіть не володіють інформацією про те, хто та який розмір премії отримує, не приймають участь у визначені співробітників, які будуть направлені у закордонні відрядження та на навчання, не впливають а отримують інформацію (тільки за бажанням повідомити це самими співробітниками) про дати відпустки останніх тощо.

Слід підкреслити, що відсутність юридичного зв’язку із профільними структурними підрозділами призводить до того, що звернення громадян по питанню, яким займається державний уповноважений, може бути розглянуто та підписано співробітниками АМКУ, а про факт звернення та зміст відповіді державному уповноваженому може бути взагалі нічого не відомо. Також на захід, що проводиться по питанню, яке досліджує чи розслідує окремий державний уповноважений, може бути направлено головою АМКУ співробітників АМКУ, а державний уповноважений дізнається про факт його проведення або по «добрій волі» таких співробітників або взагалі зі ЗМІ.

Як результат, залишилась тільки колегіальність прийняття рішень та право члена АМКУ та голосувати виключно за те, що він сам вважає вірним та об’єктивним, в чому мабуть і полягає демократична система управління, яка заважає, та, на думку окремих осіб, потребує змін у бік «підсилення» ролі очільника у таких процесах. 

Що шукають аудитори?

Відповідно до вимог Порядку ДАСУ проводить державний фінансовий аудит виконання розпорядником державних коштів бюджетних програм. Такий аудит називається ще аудит ефективності.

За Порядком, аудит ефективності – це форма державного фінансового контролю, яка спрямована на визначення ефективності використання бюджетних коштів для реалізації запланованих цілей та встановлення факторів, які цьому перешкоджають. Аудит ефективності здійснюється з метою розроблення обґрунтованих пропозицій щодо підвищення ефективності використання коштів державного та місцевого бюджетів у процесі виконання бюджетних програм.

Відповідно до п. 9 Порядку висновки щодо ефективності виконання бюджетних програм робляться за результативними показниками, визначеними в паспорті бюджетної програми. І лише у разі недостатності або відсутності чітко визначених результативних показників Держаудитслужбою разом з головним розпорядником бюджетних коштів визначаються найбільш важливі звітні дані про надані послуги, виконані роботи, реалізовані продукти або фінансові результати, які можуть характеризувати стан реалізації цілей бюджетної програми.

Спільним наказом Голови АМКУ та Міністра фінансів затверджено паспорт бюджетної програми Антимонопольного комітету на 2017 рік за КПКВК 6011010 «Керівництво та управління у сфері конкурентної політики, контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції». Саме аудит виконання АМКУ зазначеної бюджетної програми проводиться дванадцятьма посадовими особами ДАСУ з 2 липня по 30 серпня 2018 року.

Зазначена бюджетна програма в частині публічних закупівель має наступні результативні показники, за якими аудитори і повинні робити висновки щодо ефективності виконання бюджетних програм:

1)  Вид показника - «продукт», показник - «кількість поданих скарг учасниками процедури  закупівлі до АМКУ»;

2)  Вид показника – «якість», показник – «відношення кількості прийнятих рішень про встановлення або відсутність порушення процедури закупівлі та/або припинення розгляду скарг до кількості скарг у сфері публічних закупівель, прийнятих до розгляду»;

3)  Вид показника – «якість», показник – «відношення кількості прийнятих рішень у сфері публічних закупівель, які не оскаржувалися або залишені судами без змін до загальної кількості прийнятих рішень».

Тобто аудитори, фактично, повинні дослідити кількість поданих скарг, відсоток розглянутих по відношенню до поданих, та відсоток скасованих судами рішень. Саме такий підхід є простим, конкретним та убезпечує орган оскарження від впливу та втручання в діяльність з боку сторонніх органів. 

Однак, до якого з цих показників відносяться затребувані аудиторами проекти рішень, чи інші документи, перелік яких вже був опублікований в ЗМІ?!

На мій особистий погляд, з урахуванням подій, що передували внесенню зазначеного контрольного заходу до Плану проведення заходів державного фінансового контролю обсягу та характеру затребуваних ДАСУ документів, та сконцентрованості ДАСУ не на основній діяльності АМКУ – захисті конкуренції, а на додатковій – розгляді скарг у сфері публічних закупівель, якому присвячено 3 з 35 результативних показників зазначеної бюджетної програми, можна висловлювати обґрунтовані сумніви в тому, чи дійсно відбувається саме той захід, що міститься в плані? Чи все ж таки має місце перевірка органу оскарження?

Стаття 150 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони, яка визначає інституційні засади, визначено, що у рамках інституційної реформи Україна, зокрема, повинна визначити неупереджений та незалежний орган, завданням якого є перегляд рішень, прийнятих замовниками в процесі укладання контрактів. У цьому контексті поняття «незалежний» орган означає, що цей орган є органом державної влади, відокремленим від усіх замовників та економічних операторів. Рішення, прийняті таким органом, можуть переглядатися у судовому порядку (https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/ugoda-pro-asociaciyu/TITLE_IV.pdf).

У звіті щодо аналізу системи розгляду скарг у сфері державних закупівель, підготовленому в рамках узгодження системи державних закупівель України зі стандартами ЄС, зверталась увага на те, що АМКУ виконує квазі-судову функцію (http://eupublicprocurement.org.ua/wp-content/uploads/2015/01/Report-on-PP-complaints-review_-UKR.pdf).

І саме ця європейська ідеологія була закладена в чинну нормативно-правову базу України чим забезпечено на практиці ефективні гарантії незалежності та неупередженості органу оскарження АМКУ від замовників. Зазначене дозволяло без озирання на можливі негативні наслідки для власної кар’єри державним уповноваженим приймати правомірні рішення, спрямовані на захист прав учасників процедур закупівлі від порушень з боку замовників, в тому числі органів державної влади.

Для порівняння: Голову ДАСУ призначає на посаду та звільняє з посади Кабінет Міністрів України. Також ДАСУ не має спеціального статусу, і, на відміну від АМКУ, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Чи не є це намаганням за допомогою ДАСУ розібратись з колегіальністю, що заважає, та демократичністю під час голосування за те чи інше рішення на Колегії АМКУ і не тільки?

Чим все закінчиться?

Висновки про беніфіціарів історії та мету пропоную зробити вам самостійно. Але для полегшення аналізу опишу версії, що сьогодні лунають в різних місцях з приводу подій, що відбуваються.

Версія перша: «дармоїди не ті»

«Економічна правда» опублікувала статтю Галіни Калачової з таким інсайдом:

«Перша кандидатура “на виліт”, чиє прізвище ЕП назвали кілька джерел в АМКУ і Кабміні, — Агія Загребельська, яка останнім часом займалася темою лотерей і виступала проти ухвалених Кабміном ліцензійних умов.

Подейкують, що вона непідконтрольна Терентьєву і є самостійним гравцем.

За даними джерел, прем'єр також може бажати звільнення уповноваженого Світлани Панаіотіді, яка опікується держзакупівлями і відповідає за фармацевтику та охорону здоров'я.

За відгуками співрозмовників ЕП, вона, як і Загребельська, не командний гравець — ухвалює неузгоджені з керівництвом АМКУ рішення.

Не виключено, що у фокусі Гройсмана може опинитися і заступник Терентьєва Андрій Вовк. Він входить до політичної орбіти Петра Порошенка і займається електроенергією, транспортом, промисловістю, будівництвом і зв'язком».

Чому мова йде саме про трьох державних уповноважених, один з яких є заступником Голови Комітету?

Якщо основний акцент «аудиту» ДАСУ робиться саме на роботі органу оскарження, то вжити відповідних дисциплінарних та кадрових заходів за результатом можна виключно до трьох державних уповноважених та заступника, який є Головою Колегії АМКУ, оскільки всі рішення приймаються саме Колегією АМКУ у такому складі.

Із заступників очолює Колегію АМКУ або Сидоренко Н.С., або Вовк А.М. Всі інші члени АМКУ, крім самого Голови АМКУ, є членами Колегії АМКУ та пропорційно приймають участь в її засіданнях.

Можливий такий сценарій.

Представники ДАСУ знаходять рішення Колегії АМКУ, що було скасовано в судовому порядку, що дозволяє не занурюватись у правомірність рішення, констатуючи його протиправність як факт, встановлений судом. Після цього необхідно вжити заходів, спрямованих на підрахунок збитків державі, внаслідок прийняття такого неправомірного рішення, оформити відповідний звіт та презентувати його на засіданні Уряду. В результаті, з одного боку, Прем’єр-міністр буде мати формальну підставу ініціювати перед Президентом України звільнення державних уповноважених, що приймали таке рішення, а з іншого боку Уряд може прийняти рішення про направлення матеріалів до правоохоронних органів, задля перевірки наявності чи відсутності в діях державних уповноважених ознак кримінального правопорушення. За умови висновку слідчого про наявність таких ознак та встановлення конкретних осіб, в діях яких вони міститься, останній має повноваження звернутись до суду з клопотанням про відсторонення від посад таких осіб до завершення розслідування.

На користь цієї  версії свідчить також той факт, що протягом кількох тижнів до проведення «аудиту», до мене надходили сигнали з різноманітних куточків України про збір правоохоронними органами інформації по замовникам та учасникам торгів щодо незадоволеності останніх моєю роботою та роботою ще кількох членів Колегії АМКУ. Саме в той час я почула вперше термін «список тих, скарги на кого почують» в силових структурах. Більш детально описала в попередньому блозі.

Якщо ця версія має право на життя, то цілком очевидно, що інші п’ять державних уповноважених, що залишаться на своїх посадах, будуть більш чутливими до думок Голови АМКУ.

Версія друга: «керівництво департаменту».

Останнім часом все частіше лунають чутки про напруження стосунків між керівництвом департаменту оскаржень та керівником АМКУ. Причини цього загострення називаються різні. Починаючи від того, що не всі доручення та побажання завдяки прозорості, колегіальності та принциповій позиції представники Департаменту в змозі «почути».

Відтак заміна нинішнього керівництва Департаменту значно полегшить для Голови АМКУ керованість Колегією АМКУ.

Версія третя: «боротьба з демократією».

За однією з версій метою аудиту є сам аудит, як своєрідна «струс» для членів Колегії АМКУ та непрозорий натяк на те, що думки Голови АМКУ з того чи іншого питання/рішення потрібно дослухатись. Для цього аудит буде тривати до 30 серпня, в подальшому може бути продовжений, або ДАСУ може не квапитись зі своїми висновками, фактично «підвісивши» над державними уповноваженими загрозу, Якщо зазначена версія має право на життя, то краще вже «на вихід», ніж перетворитись в статиста.

Версія четверта: «підготовка до засідання Верховної Ради України».

23 травня 2018 р. під час слухання на засіданні Комітету з питань економічної політики Звіту АМКУ за 2017 рік знов з боку народного депутата Юрія Солов’я пролунало незадоволення роботою Колегії АМКУ. При чому вже в цей раз було підкреслено, що рішення приймаються державними уповноваженими колегіально у складі трьох осіб, а голова Комітету не є членом Колегії. У зв’язку з чим було висловлено пропозицію викликати Голову АМКУ разом зі всіма членами у Верховну Раду для звітування та можливості задати запитання.

Проведення такого засідання Верховної Ради нібито заплановано на вересень 2018 року. Якраз саме до цього часу повинна закінчитись перевірка ДАСУ та НАЗК, які можуть стати потрібним доповненням до такого засідання. Результат заслуховування у Верховній Раді України державних уповноважених та Голови АМКУ навіть «злим язикам» важко передбачити, оскільки Голова АМКУ призначається та звільняється саме за згодою парламенту, отже «заварена каша» може обійтись «дорого» і йому у т. ч.

Епілог

І найбільш у всій цій історії мене засмучує той факт, що ми не говоримо про конкуренцію та не обговорюємо, які рівні умови ми повинні створити підприємцям, як ми захистимо їх та споживачів від зловживань з боку монополістів. Ми не говоримо про демонополізацію та розвиток добросовісної конкуренції. Все описане більш схоже на боротьбу за вплив над колегіальним органом, і мета завоювання такого впливу не тільки не відома, але все більш схожа на таку, що має мало спільного з основними завданнями АМКУ за Законом. 


Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх