EN|RU|UK
Блоги Віктор Галасюк
Народний депутат (РПЛ), Голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва
  131  0

6 ГОЛОВНИХ НОВАЦІЙ “КУПУЙ УКРАЇНСЬКЕ, ПЛАТИ УКРАЇНЦЯМ”

Публічні закупівлі в Україні сягають майже 400 млрд грн на рік - майже 13% ВВП країни. Значна частина цих коштів йде з наших з Вами кишень на підтримку іноземних виробників - купівлю польських трамваїв, французьких вертольотів, білоруської агротехніки... І це велика проблема!

Адже в успішних країнах держзакупівлі - не лише механізм задоволення суспільних потреб, а й інструмент розвитку економіки. У нас це поки що не так. Будемо виправляти!

Через закон «Купуй українське, плати українцям» створимо нові "правила гри" в інтересах українських виробників та споживачів. Українські промислові підприємства отримають додаткові замовлення на десятки мільярдів щороку, а українці - роботу, вищу зарплату і якісні національні товари!

Законопроект №7206 «Купуй українське, плати українцям», прийнятий парламентом за основу, з врахуванням поправок поданих нами з Олегом Ляшком та командою РПЛ до другого читання:

1) Зобов’яже уряд встановити перелік предметів спеціалізованої закупівлі, для яких врахування місцевої складової стане обов’язковим. Вважаю, це мають бути, передусім, літаки, кораблі, гелікоптери, вагони, трамваї, автотранспорт, с/г техніка, турбіни, інша продукція машинобудування, приладобудування та їх складові.

Сьогодні використання нецінових факторів є суто добровільним. Втім державні замовники ним фактично не користуються. Бояться застосовувати багатофакторну модель через недостатньо чітку правову урегульованість її використання.

Як наслідок, в Україні понад 99% держзакупівель – суто цінові. Тоді як у Франції лише 4% публічних закупівель здійснюється виключно за ціновим критерієм, у Великобританії – 7%, в Нідерландах – 10%, в Іспанії – 24%. У Німеччині, Австрії та Італії – лише кожна друга держзакупівля суто “цінова”.

Те що на перший погляд виглядає як найпривабливіша (найдешевша) пропозиція, часто обходиться платникам податків невиправдано дорого. Тому що, виходячи з життєвого циклу товару, обслуговування та ремонт «найдешевшої» пропозиції можуть виявитися просто «золотими». Тому що, від місцевої складової товару залежить скільки зарплати і податків при його виробництві буде заплачено в Україні, а скільки за кордоном. Для більшості товарів ціна не може бути єдиним фактором прийняття рішення!

Через «Купуй українське, плати українцям» ми зробимо визнану в світі багатофакторну модель публічних закупівель обов’язковою до застосування в Україні, з акцентом на місцеву складову. Чим вище рівень локалізації виробництва продукції – тим більшу вона матиме перевагу на держзакупівлях.

2) Надасть 11%-ву цінову перевагу українській продукції. В США, до речі, на рівні федерального законодавства (Закон «Купуй американське» діє з 1933р.) встановлена 12%-ва цінова перевага для американських виробників – малого та середнього бізнесу. Тобто якщо вітчизняна продукція на 10% дорожча за аналогічну іноземну, перевага буде віддана вітчизняній. Якщо ж вона дорожче, наприклад, на 15%, тоді виграє вже іноземна. З цього правила є низка виключень, обумовлених у тому числі міжнародними торговельними угодами США, але базова норма федерального закону є саме такою. Застосовуючи аналогічний підхід в «Купуй українське, плати українцям» ми з одного боку створюємо стимули для локалізації виробництв в Україні, а з іншого – зберігаємо, і навіть посилюємо, конкурентне середовище.

Дуже часто українська продукція привабливіша за іноземну в тому числі й по ціні. Але навіть у тих випадках, коли вона дещо дорожча за аналогічну іноземну, економічно значно вигідніше купувати українську. Адже з кожної гривні, заплаченої за український товар (наприклад, в машинобудуванні), в економіку одразу ж повернеться мінімум 15 копійок у вигляді зарплати працівникам і прямих податкових надходжень до бюджету.

Не кажучи вже про ефект мультиплікатора, який потужно «розкручуватиме» маховик економіки у правильному напрямі. За даними дослідницького центру “Manufacturing Institute”, 1 долар випущеної продукції в переробній промисловості через ефект мультиплікатора створює додатково 1,33 долари випуску в суміжних галузях економіки.

У високотехнологічних галузях з довгими виробничими циклами (суднобудування чи авіабудування) мультиплікатор є значно вищим, а значить і користь для економіки ще більша.

3) Встановить вимоги до мінімального рівня локалізації з 2020 року – 25%, з 2022 року – 40%, а з 2024 року – 60% для предметів спеціалізованої закупівлі. Звісно з певними виключеннями згідно рішень уряду, наприклад, щодо товарів які не виробляються в Україні. Тобто вже за кілька років інвестору буде вигідно і навіть необхідно локалізувати виробництво в Україні, щоб продавати власну продукцію на держзакупівлях. Такий підхід, безумовно, відповідає національним економічним інтересам України.

Аналогічна по духу та змісту норма міститься в федеральному законодавстві США Federal Acquisition Legislation – FAR, що веде свою історію з 1933р. коли був прийнятий Закон «Купуй Американське». Згідно пункту 25.101 FAR держустановам (за певними виключеннями) забороняється придбання продукції, яка вироблена не в США та містить менше 50% місцевої складової.

Показовим є нещодавня закупівля Адміністрацією міського транспорту Нью-Йорка 535 нових вагонів метро у японської компанії “Kawasaki” на 1,4 млрд дол. США. Ці вагони будуть зібрані безпосередньо в США - в Йонкерсі, Нью-Йорк та Лінкольні, Небраска. При цьому, в країні буде створено 500 нових робочих місць, вартість яких потенційно оцінюється в 270 млн дол. США.

Прийняття аналогічної норми в «Купуй українське, плати українцям» створить запобіжник проти безглуздого імпорту високотехнологічної продукції на кшталт польських вагонів, французьких вертольотів, німецьких електричок чи білоруських тракторів. Українські та спільні виробництва в Україні натомість отримають додаткові замовлення на мільярди!

4) Запровадить врахування «життєвого циклу» для предметів спеціалізованої закупівлі. Адже брати до уваги лише ціну товару – дуже нерозумно і недалекоглядно. Треба рахувати який у предмета закупівлі ресурс, скільки він прослужить, якими будуть витрати на його експлуатацію, обслуговування, ремонт. Можна купити найдешевший продукт, а потім за кілька років витратити на нього в рази більше, ніж на більш дорогий та якісний аналог. Не дарма кажуть «Скупий платить двічі, а дурний – тричі».

Критерієм успіху закупівлі має бути не дешевизна, а економічна, технологічна та соціальна оптимальність. Це принципово інший підхід. І саме його сповідують автори «Купуй українське, плати українцям».

5) Запровадить п’ятирічні плани держзакупівель предметів спеціалізованої закупівлі. Таким чином ми зробимо публічні закупівлі прогнозованими, що дозволить виробникам планувати свою діяльність на роки наперед. Заодно покладемо край хаотичним й непередбачуваним тендерам, заздалегідь “заточеним” під іноземних виробників.

Непередбачуваність та штучно встановлені стислі терміни держзакупівель, наприклад, в сфері машинобудування надають іноземній продукції невиправдану і несправедливу перевагу. Адже вартість кредитів за кордоном в рази менша за українську, а масштаби та “ритмічність” виробництва часто переважають вітчизняні.

«Купуй українське, плати українцям» усуває цей штучний дисбаланс та ставить вітчизняних виробників у рівні умови з іноземними конкурентами.

6) Зобов’яже МЕРТ звітувати про товарну структуру публічних закупівель та їх імпортну й українську складові. Адже сьогодні точні оцінки чи офіційні дані щодо імпортної складової публічних закупівель відсутні. У відповідь на моє депутатське звернення Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економічного розвитку і торгівлі надав офіційну відповідь, у якій визнав: «Інформація щодо загальної суми коштів витрачених через процедури публічних закупівель на закупівлю товарів, вироблених в Україні та товарів, вироблених закордоном в Мінекономрозвитку відсутня».

Тобто міністерство, яке в першу чергу має опікуватись економічним розвитком, не знає скільки коштів з тих майже 13% ВВП (!), які спрямовуються на публічні закупівлі, йдуть на розвиток української промисловості, підприємництва та економіки, а скільки «вимивається» за кордон через імпорт та знекровлює національну економіку.

Щоб виправити ситуацію, я направив Прем’єр-міністру України депутатське звернення для проведення відповідної урядової «інвентаризації» публічних закупівель на предмет оцінки імпортної складової та потенціалу імпортозаміщення в розрізі товарних категорій. Закон «Купуй українське, плати українцям» зробить такий моніторинг обов’язковим, постійним та прозорим для виробників та суспільства.

---

Новації, передбачені законопроектом №7206 «Купуй українське, плати українцям» - повноцінна модернізація системи публічних закупівель, за якою працює «ProZorro». І ця модернізація в інтересах української промисловості, економіки та суспільства. Зміна «правил гри» на ринку держзакупівель – фундамент загальнонаціональної програми розвитку виробництва та імпортозаміщення, яку пропонує для прискореного розвитку економіки команда Радикальної партії Олега Ляшка!


Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх