EN|RU|UK
Блоги Павло Мороз
Адвокат, правник, екс-заступник Міністра юстиції
  1117  3

ХТО НЕ РИЗИКУЄ, ТОЙ НЕ ВКЛАДАЄ В ІСО

Слідкувати за розвитком крипторинку з кожним днем стає все дедалі цікавіше. І я зараз не тільки про «скачки» росту і падіння валют, я про розвиток самої системи блокчейну, яка сьогодні набирає неабияких обертів, та, власне, про ICO, як популярний спосіб інвестування.

Не знаю, чи бачили ви таку статистику, але ICO виявилося настільки простим і зручним способом залучення капіталу, що обсяги фінансування проектів за допомогою продажу токенів з 2016 року по 2017 році виросли в понад 66 разів! Даних за 2018 рік ще немає, але вже є деякі цікаві помітні зміни. Наприклад, у другому кварталі бум, пов'язаний з ІСО, знижується, але за прогнозами спеціалістів, вже у 2019 році він набере нових обертів.

Але завдяки IPO (це первинне публічне розміщення акцій) в 2017 році було залучено близько $190 млрд, що в 31 раз перевищує обсяг коштів, зібраних за допомогою ICO (близько $6,1 млрд).

Ці дані трохи суперечать одне одному, адже незважаючи на усі переваги ICO (а їх, повірте мені, чимало) більшість інвесторів надають перевагу «традиційному» способу інвестування. Так, не стану сперечатися, що розміщення акцій – це, звісно, перевірений роками, бізнесом і інвесторами спосіб вивести свій бізнес на новий рівень, але сьогодні я б хотів розповісти про переваги саме ICO. І не просто для світового бізнесу, а конкретно, чому ICO в Україні – це вигідніше, безпечніше і успішніше.

Факт перший

І з ним ніхто не посперечається. Останнє успішне IPO в Україні проходило у 2013 році. Після цього випадку український бізнес не бачив особливих успіхів у розміщенні акцій.

Факт другий

У зв’язку з тим, що українська економіка була ослабленою і мало проектів привертало увагу інвесторів, в світі почали з’являтись і розвиватись блокчейн-проекти. Цей тренд підтримали молоді та ініціативні українські підприємці, та залучили за допомогою ICO понад $100 млн в 2017 році.

До того ж увагу цих проектів завжди привертають інвестори з усіх куточків світу. Зокрема, Україна – постачальник блокчейн-стартапів для Мальти, Литви, Канади або навіть Білорусії. Це величезна аудиторія та широке коло можливостей, що відкриваються перед підприємцями. Саме ICO дозволяє вільно обирати інвесторів, користувачів, оминати болючі питання державного регулювання та багато іншого.

Факт третій

До того ж проекти на блокчейні можуть створюватись у будь-якій галузі. Все різноманіття проектів, які розмістили ICO, нерівномірно розподілене за 24-ма областями.

Найбільша кількість проектів (це 74%) зосереджено в області створення блокчейн-платформ, мережевих технологій, фінансового сектора і сектора здоров'я. Далі успішно розвивається галузь платіжних систем, електронної комерції та соціального нетворкінгу. Це цікаві і перспективні галузі, які успішно розвиваються, і дуже круто, що саме українські новатори, що займаються темою блокчейну, встигли на цей потяг та зараз сидять у вагоні першого класу.

Що далі?

Звісно, наразі ми маємо непогані результати. І дійсно, українські проекти на блокчейні мають непоганий успіх і славу у світі. Але що робити далі? Куди рухається той потяг?

Якщо оцінювати зміни, що відбулися з ICO-індустрією під час буму другої половини 2017 року – першого кварталу 2018 року і спаду в другому кварталі 2018 року, то можна виділити два важливі чинники: колосальне збільшення обсягів інвестицій при зростанні капіталізації кріптовалютного ринку і величезне число не просто неуспішних, а свідомо провальних проектів, в яких одержувачі інвестицій навіть не збиралися виконувати обіцянки по розробці. Частка таких ICO-стартапів становила, за різними оцінками, від 81 до 59%.

Тобто в якому саме напрямку буде розвиватись ринок ICO, залежить напряму від держави. Сьогодні політичний курс України щодо криптовалюти можна впевнено назвати «Бездіяльність», але якщо ми плануємо і далі їхати потягом, що прямує до майбутнього, і не плануємо висаджуватися на наступній станції, то нам вже потрібно щось робити.

Що ж робити?

Варіант 1

Відповідно до чинного законодавства, поняття «криптовалюта» підпадає під описання нематеріального активу (тобто майна). А отже, не треба вносити кардинальних змін в законодавство для цілей господарської та податкової діяльності, а всі операції з криптовалютами мають регулюватися так само, як і операції з іншими нематеріальними активами.

Цей варіант буде сприяти легалізації учасників та операцій на ринку криптовалют, а заодно визначить права учасників цивільних відносин, врегулює процедуру сплати податків і зборів, а також врегулює захист прав споживачів.

Варіант 2

Визначитися з правовим статусом криптовалют на рівні Цивільного, Господарського та Податкового кодексів. Реалізація цього варіанту – це запровадження нового поняття криптовалют, віртуальних валют чи цифрових активів.

Другий варіант також буде сприяти легалізації учасників та операцій, а також збільшить кількість суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність в Україні з використанням криптовалют. Відповідно, збільшиться кількість надходжень до бюджету.

На мою думку, обидва варіанти досить непогані та їх втілення не зайняло б так багато часу. За сприятливих умов, блокчейн як бізнес для української економіки – це чудова можливість для залучення фінансування в національну економіку.

Звісно, є вагання, що блокчейн виявиться бульбашкою та сотні проектів, як і мільйони гривень, зникнуть в нікуди. Однак вважаю, що нам втрачати немає чого. До того ж завжди можна застрахуватись, усе детально перевіривши, проконсультувавшись зі спеціалістами. А при грамотному підході помилитися важко. Та хто не ризикує, той не вкладає в ІСО!


Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх