EN|RU|UK
Блоги Татьяна Кравченко
директор ТОВ "Прімакс КВТ"
  2115  12

Підприємство зникне за тієї влади, яку ми підтримували?

Не думала, що мені колись доведеться це робити – звертатися по допомогу до Фейсбуку, але прийшла й моя черга.
Сподіваюся на силу колективного розуму, та на теорію трьох рукостискань.
Мені потрібен розголос. Бо сталося так, що переживши усі уряди Азарова, Тимошенко та Януковича, наше підприємство зникне за тієї влади, яку ми підтримували, доклали всіх своїх зусиль до її становлення та вважаємо єдиною, що може вивести країну на новий рівень життя.

Повіривши в те, що настав час, коли дійсно можливо працювати на користь собі та державі, наше невеличке деревообробне підприємство придбало нове обладнання, власники сказали собі: "З Богом!" та… замість того, щоб виробляти продукцію, створювати робочі місця, робити свій внесок у розвиток економіки країни, наше підприємство – виробник вже другий рік займається тільки тим, що відстоює своє право на існування.

Почалися наші неприємності з того, що землю навколо підприємства, яка мала призначення ОСГ, була відведена під санітарно-захисну зону та закріплена на генеральному плані розвитку села як СЗЗ, за хабарі, по кумівству, чи з інших поважних причин, віддали мешканцям села під забудову. Не малий такий шмат віддали – май же три гектари. Різницю рахуєте? Вартість трьох гектарів землі с/г призначення та вартість трьох гектарів землі під забудову? Навіщо легально працювати, мати такій клопіт, який мають виробництва, коли є шлях коротше і простіше. Поміняли призначення землі і все – ви вже заможні люди.

Потрібно сказати, що ця земля є не тільки СЗЗ нашого підприємства, але й охоронною зоною лінії високої напруги 10 кВ. Але виділення цієї землі під забудову погодила селищна рада с. Пилиповичі, погодило Бородянське відділення Київенерго, погодив Дерспоживстандарт, Погодила ДСНС, погодила Державна архітектурна інспекція .

Так люди, які отримали цю землю у власність, виявилися перед Законом "рівнішими за інших". В один час на них перестали розповсюджуються норми діючого законодавства про те, що у цій зоні, ні за яких обставин не можна будувати житлові чи нежитлові споруди, вести господарську діяльність, використовувати її для потреб особистого господарства, інше.

Власники землі поставили паркан в 4 метрах від стін підприємства, вирубали дерева в СЗЗ, чим відкрили викидам нашого виробництва (дозволеним) путь на всі чотири сторони. А щоб нам було не до їх порушень, почали скаржитися на те, що запахи з виробництва їм заважають. Самі в цей час побудували під лінією високої напруги металевий ангар таким чином, що дроти під напругою, тільки що не лежать на металевому даху, та почали у цьому ангарі пиляти залізо, використовуючи балони з киснем.

Ви скажете, що таке неможливо? Ще як можливо! Бо всі ті, хто підписував погодження на зміну призначення земельної ділянки під забудови, на теперішній час вимушені захищати вже не власників цієї ділянки, а себе. На наші звернення до державних органів, які мають перевіряючи, дозвільні, контролюючи функції, з вимогою перевірити правомірність вирубки СЗЗ та її забудови, ми не отримуємо навіть листа у відповідь.

Дев’ять разів, дев’ять! я зверталася до ГАСКу, поки вони надали нам Акт про те, що забудова є незаконною. Вісім разів вони просто відписувалися про те, що у зв’язку з тим, що я не вказую їм поштову адресу, яку ця ділянка і не має, вони не мають змоги провести перевірку. На одному з етапів спілкування з інспектором, мені почали погрожувати тим, що знають усі мої особисті данні, у тому числі де я мешкаю і мені потрібно думати, коли я пишу "усяку фігню". Довелося робити заяву до поліції та йти на особистий прийом до начальника ДАБІ у Київській області, після чого ми й отримали Акт про наявність незаконної забудови у СЗЗ підприємства.

Тричі я зверталася листами до ДСНС: відповідь єдина – існує мораторій на перевірки, прийдемо, коли когось вб’є.
Тричі зверталася у Держспоживстандарт та писала скаргу на бездіяльність – відповіді немає.

Три звернення в Екологічну інспекцію, скарга на бездіяльність – без відповіді .
Два звернення до Держгеокадастру – отримали перевірку своєї документації на землю. Надавали Державний акт на землю с призначенням "Для будівництва столярного цеху" та просили відповісти чому у відкритому реєстрі вона записана як "торговельна нерухомість". Відповіді на це запитання немає, призначення у реєстрі досі неправильне.
Лист до Прем’єр-міністра України Гройсмана В.Б. Без результату. А я мала таку надію!

Три звернення на Гарячу лінію Кабінету міністрів. Без результату. Спілкувалися дуже ввічливо.
Лист до міністра економічного розвиткуі торгівлі Кубіва С.І. Без відповіді. Зворотний зв'язок не працює.
Звернення до Бородянської районної адміністрації - надала нам листа, в якому вказала, що СЗЗ за підприємством закріплена, будуватися в ній не можна. Все. Більше ніяких дій.

На наші звернення про перевірку забудови СЗЗ до селищної ради с. Пилиповичі голова надсилала листи у контролюючі органи з проханням перевірити підприємство та приймала рішення про те, щоб не давати підприємству дозволи на викиди в атмосферне повітря, та, взагалі, щоб підприємства не було у селі.
Водночас за рік підприємство перевірили:
Держспоживстандарт - тричі
Екологічна інспекція – двічі позапланово та 11 червня намагалися перевірити "планово" незважаючи на те, що у плані перевірок на 2018р. підприємство не було включене. (Дякую за інформаційну допомогу Державній регуляторній службі)
Дві комісії різних кафедр Національного університету біоресурсів і природокористування.
Комісії у складі представників "громадськості", селищної ради, районної адміністрації.
Громадські слухання з приводу нашої "безпеки".

"Активісти" - власники отриманої землі, звернулися до ГО "Автономні адвокати", яку створив відомий догхантер Олексій Святогор і яка прописала у себе в статуті, як одну з цілей "Захист прав провокаторів", та почали діяти. Публікували в місцевій газеті неправдиві відомості про процеси нашого виробництва; розповсюджували селом чутки про то, що ми використовуємо отруйні, легкозаймисті речовини; отруюємо воду та рибу у озері; труїмо дітей у школі та дитячому садочку; на громадських слуханнях наполягали на перевірці підприємства , "бо, може, вони наркотики виробляють". Писали листи до лісгоспу, де ми беремо деревину та Міністерство сільського господарства, встановили дві камери відеонагляду, які дивляться на нашу територію та почали викликати поліцію на кожну машину, яка привозила деревину на підприємство. Двічі пошкоджували кабель, який є єдиним джерелом постачання електроенергії на підприємство, з тим, що ми маємо у виробництві безперервні процеси і аварійне відключення несе загрозу як життю людей, так і знищення обладнання.
За цей час цькування, наклепів, перевірок, підприємство втратило можливість підписувати контракти та приймати на постійну роботу працівників, бо ми не розуміємо, будемо ми мати змогу виконати свої обов’язки перед замовниками, будемо ми мати роботу, для того, щоб виплатити заробітну платню, чи ні.
Весь рік ми доводили, що діяльність підприємства не є забороненою. Ми проводили "день відкритих дверей" та запрошували усіх бажаючих прийти і впевнитися у тому, що ми використовуємо у виробництві тільки ліс, воду, та електрику. Ми двічі публікували у газеті результати експертних висновків, наукових розрахунків та лабораторних аналізів. Ми отримали та маємо усі належні дозволи, передбачені на теперішній час законодавством.
Усе маємо, крім змоги працювати.

У понеділок увечері люди, які незаконно оселилися у СЗЗ, самовільно відімкнули нам електропостачання, стоячи під воротами підприємства почали непритомніти та викликати швидку допомогу, голова селищної ради кричала, що наш працівник п’яний. Ці люди, а це три сім’ї з дорослими дітьми, почали трощити ворота та з цеглою кидатися на чергового.
Підприємство викликало чергову службу Київенерго, яка відповіла, що це ми самі відімкнули і це не їх проблеми. Викликали поліцію, ці навіть до підприємства з першого разу не доїхали, поспілкувалися з мітінгуючими та поїхали геть. Викликали вдруге, поліцейські були незадоволені, їм неясно, що ми хочемо. Пояснили, що нам потрібно зафіксувати пошкодження електрики та те,що черговий тверезий.

А, ще забула. Вчора приходили з Держохоронпраці, з перевіркою. Запитували, ким у нас працює один з тих, хто пише на нас скарги та захищає права провокаторів у суді, які у нього службові обов’язки. Стало зрозуміло, що прийшли на перевірку за його скаргою. Залишили Направлення на позапланову перевірку без зазначення підстави для перевірки та з неправильним строком проведення перевірки. Все це при тому, що директор (я) перебуває у відпустці, у Трускавці.
Написали дуже багато, але ж таке маємо.
Ми, зрозуміло, здаватися не збираємося, але і ходіння по цьому колу потрібно зупиняти.
Буду дуже вдячна за поради, як можна вийти з цієї ситуації законним шляхом. Я розумію, що я непоправна оптимістка, але я не вірю, що всі чиновники байдужі та продажні. Десь працюють люди, у яких є мета захистити закон и захистити виробника. Я точно знаю, що такі люди є. Допоможіть мені їх знайти. Тегніть, якщо когось знаєте. Буду дуже вдячна за репост.
До суду ми вже давно подали.

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх