EN|RU|UK
Блоги Павло Мороз
Адвокат, правник, екс-заступник Міністра юстиції
  2006  14

ЩО Ж ВСЕ-ТАКИ БУДЕМО РОБИТИ З КРИПТОВАЛЮТАМИ

Давно не писав на тему крипто, а за цей час багато чого змінилось. У деяких країнах, наприклад, у Азербайджані, будуть оподатковувати прибуток від будь-яких криптовалют, а в Сьєрра-Леоні провели перші вибори за допомогою блокчейну. Як бачите, у світі практика використання та введення в обіг криптовалюти стає звичною справою.

А що в Україні?

Ми, як і раніше, входимо в ТОП-10 країн за кількістю користувачів криптовалютою, і обсяги ICO українських майнерів сягають понад $100 млн, але українські майнери  і криптоінвестори й досі сподіваються і чекають на легалізацію своєї діяльності.

Як живеться без правового регулювання?

Звісно, офіційно жодна юридична особа ніяк і ніде не декларує ведення такого бізнесу в Україні, хоча в реальності в Україні є ціла «екосистема» для ведення бізнесу, пов’язаного з крипто. Тож поки що працюють без необхідного правового регулювання – на свій страх і ризик щодо переслідувань від правоохоронців і додаткових ускладнень з боку банківського обслуговування кріптобізнесу.

Сьогодні  в Україні є біржі для обміну і торгів криптовалютами. Це такі біржі, як Exmo, Kuna і BTC Trade UA. Вони конвертують віртуальні монети у будь-який фіат на вибір. Їх щоденний грошовий обіг становить приблизно $1,9 млн, і це без урахування сайтів посередників, які пропонують обміняти гривні на криптовалюту, а їх існує мінімум 40.

Що стосується компаній, які займаються суто «виготовленням» крипти, то  тільки за минулий рік десь 25 українських компаній успішно випустили свою валюту і провели ІСО, яке за загальними підрахунками склало понад $99,3 млн.

Але знову-таки, це успішних проектів 25. А ще є фейкові ІСО, які намагались теж «успішно» реалізувати свій стартап і навіть зібрали $500 тис., але їх вчасно зупинили правоохоронці. Якби було правове регулювання, то встановити шахрайство можна було б і раніше, і було б як кваліфікувати дії шахраїв.

Тож, як бачите, через невизначену позицію держави і фін. регуляторів криптобізнес починає відходити у тінь.

Що маємо на сьогодні?

У 2014-му році НБУ назвав криптовалюту сурогатом, потім наприкінці 2017‑го забрав свої слова назад. А потім було ще смішніше – НБУ разом із НКЦПФР заявили, що «криптовалюта» – НЕ валюта, НЕ платіжний засіб, НЕ валютна цінність, НЕ е-кошти, НЕ цінні папери чи щось подібне. Але при цьому вони не змогли дати визначення криптовалюти, і запропонували всім почекати, поки в інших країнах з’явиться чітка відповідь на питання, що це таке. Відповідь з’явилась у багатьох державах, наприклад, у Німеччині, що належить до правової сім’ї, яка нам бездоганно підходить, але вони і досі не визначились.

Наслідки – через відсутність правового статусу учасники ринку не розуміють правових наслідків своїх дій, не платять податки і не потребують ліцензії на майнінг.

Що робити?

Перше – нарешті визначитись із правовим визначенням основних термінів, аби розуміти, з чим ми маємо справу. По-друге, внести зміни в закон про запобігання відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом, де нарешті з’явиться поняття «віртуальні валюти», а провайдери стануть суб'єктами хоча б первинного фінансового моніторингу, аби тримати руку на пульсі. Подібні заходи вжила 14 травня Рада ЄС шляхом внесення змін до директиви 2015/849/ЄС. У нас їх повинні імплементувати протягом 21-го місяця, але чи зможуть без чітких визначень основних правових термінів?

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх