EN|RU|UK
Блоги Павло Мороз
Адвокат, правник, екс-заступник Міністра юстиції
  1823  2

БІЗНЕС З ВІТРУ І ВОДИ

Давайте продовжу в цьому блозі свої спостереження з приводу розвитку енергетичної сфери в Україні. Першу частину блогу, до речі, можете знайти тут.

Сьогодні хотів би обговорити один із найпопулярніших останнім часом напрямів розвитку енергетики – альтернативну. Тут насправді думки розходяться. Нафтові магнати, які вважають, що світ на альтернативній енергії не протримається, і нафта з газом – вічні. І ті, хто вже заробив перші мільйони на так званій «зеленій» енергетиці.

Сьогодні пропоную розібратись, чи реально це вигідно і прибутково – заробляти в Україні на невичерпних природних ресурсах.

Всі ж, мабуть, знають історію, коли фермер з Кіровоградської області в 2012 році втратив весь свій врожай кукурудзи, коли його господарство страждало від аномальної спеки. Але він швидко зрозумів, що сонце може дати йому в перспективі набагато більше заробітку. Він розмістив на своїй ділянці сонячну електростанцію (СЕС), інвестувавши в неї $ 3 млн. Дуже скоро підприємець став отримувати щомісячний дохід на рівні 1 млн грн, продаючи електроенергію державі за зеленим тарифом. І це не поодинокий випадок.

Що кажуть цифри?

Як ми можемо спостерігати, за останні роки в Україні з'явилося кілька десятків невеликих сонячних станцій потужністю від 1 до 20 МВт. З них було введено 120,6 МВт потужностей об'єктів відновлюваної електроенергетики. Але все ж незважаючи на таку помітну інвестиційну активність в зеленій енергетиці, на альтернативні джерела в загальному обсязі виробництва енергії, як і раніше, доводиться дуже невелика частка – близько 1 %.

Чому так?

Бо у такого бізнесу є кілька проблем. В першу чергу, ринок зеленої енергетики гальмує відсутність універсальних правил підключення об'єктів до енергомережі. Сьогодні гравці домовляються з обленерго або Укренерго самостійно. У минулому році НКРЕКП прийняла нові уніфіковані ставки підключення для потужностей в діапазоні від 160 КВт до 5 МВт. Але вартість підключення виявилася в 6 разів вище, ніж в середньому по ринку. І щоб ви зрозуміли, сьогодні зелений тариф в Україні (15 євроцентів за кВт·год) – один із найвищих в Європі.

Що ще не так?

Наш уряд сьогодні вагається, бо незважаючи на масштабний та прибутковий розмах відносно нового напрямку в національній енергетиці, у Раді йде обговорення, чи варто в Україні замінити зелені тарифи на тендерні процедури (в ідеалі, держава виставляє на тендер ділянку під СЕС з усіма дозвільними документами, і капітальні інвестиції можна починати відразу). Практика тендерів є на Заході.

Чи готові ми до такого?

Перед тим як запускати подібні аукціони, потрібно вирішити цілий ряд питань.

По-перше, що саме необхідно буде виставляти на аукціон? Що є предметом аукціону? Так, як би смішно це не звучало, але навіть ці питання не вирішені.

По-друге, який орган повинен структурувати і проводити аукціон та якими повноваженнями його наділити? Бо не дуже зрозуміло, хто буде відповідати за виконання цих умов і термінів. Адже держава не зможе відповідати за землю, так як вона знаходиться в приватній або суспільній власності. Інжинірингові роботи теж виконують приватні компанії, так і за підключення до мереж обленерго не завжди відповідає держава. Ну тобто ви розумієте, що питання лишається відкритим.

Тоді виникає питання: чому ж, незважаючи на таку невизначеність та високі тарифи, «зелена» енергетика продовжує розвиватись і приносити пристойний прибуток?
Справа в тому, що незважаючи на тарифи та невизначеність, сьогодні держава може гарантувати підтримку до того часу, поки не окупить інвестиції в об'єкти, що будують потужності.

А ось що стосується тарифів, то, до речі, як і в деяких країнах Європи, де тариф зменшується в міру виконання цілей ЄС (20 % енергії отримано з поновлюваних джерел до 2020 року), в Україні також закладені механізми його зниження. Зелений тариф буде знижено від базового рівня 2009 року на 20 % в 2020-му і ще на 30 % в 2025-му році, а скасований в 2030-му, як тимчасовий стимул розвитку відновлюваних джерел енергії.

До того ж умови для будівництва нових станцій також лібералізовано. Зокрема, депутати прибрали норму про обов'язкову наявність місцевої складової в обладнанні. Замість неї введений заохочувальний механізм: чим більше українських комплектуючих в станції, тим вище коефіцієнт підвищення тарифу.

Як бачимо, в Україні все ж таки вигідно добувати саме альтернативну енергію, і окрім місцевих, це зрозуміли й іноземні інвестори.

Так, німецька компанія Global Green Energy збирається будувати в Сумській області сонячну станцію потужністю 50 МВт. У Дніпропетровській області компанія Мейн Груп Україна в кінці року почала реалізовувати сонячний проект з загальним обсягом інвестицій 11 млн євро.

Міська адміністрація Житомира також взялася за сонце. У січні місто домовилося про грант у розмірі 3 млн євро від уряду Словенії. Ще 6 млн євро буде оформлено як пільговий кредит, що дозволить побудувати 10-мегаватну станцію. Не відстає й Херсон. У цьому році в області планується побудувати ще одну станцію на 30 МВт. Серйозні плани в сфері зеленої енергетики у Львова. В області планується запустити в цьому році три вітрові електростанції загальною потужністю 69,4 МВт, а також дві сонячні на 68 МВт. Інтерес до України проявляють все нові зарубіжні інвестори. Так, нещодавно норвезька Scatec Solar оголосила про плани запустити в Україні дві сонячні станції потужністю 60 МВт.

А загалом планується, що до 2020 часта зеленої енергетики з нинішнього 1 % зросте приблизно вдесятеро – до 11 %.

Тож може варто замислитись? А з оформленням, реєстрацією, податковими, митними та усіма юридичними моментами допоможуть розібратись спеціалісти та компанії, які орієнтуються в нюансах. Адже зелена енергетика – галузь для нашої країни хоч і перспективна, але нова, і поки влада не визначилась у деталях формування умов для ведення такого бізнесу, без професіоналів і юридичного супроводу буде тяжко.


Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх