EN|RU|UK
Блоги People's Project
Всеукраїнський центр волонтерів
  3567  4

Починаємо тренувати військових водолазів-спецпризначенців

Два роки тому, у травні 2016-го ми розпочали проект «Школа військових водолазів». Тоді ми навіть не уявляли, наскільки затребуваною буде така специфічна допомога Армії! За цей час ми навчали водолазів, закуповували та ремонтували водолазне спорядження, допомагали організовувати змагання з плавання та акватлону. Надали допомогу багатьом водолазним підрозділам, серед яких 73 Морський центр спеціальних операцій, спеціальний підрозділ Морської Охорони «Дозор-М», Центр розмінування та інші.

• В обладнанні, яке ми допомогли придбати, сьогодні працюють морські спецпризначенці Сил спеціальних операцій, а навчені та екіпіровані нами морські прикордонники охороняють акваторію Маріуполя.

• Минулого року, під час навчань по форсуванню водної перешкоди, передане волонтерами спорядження дозволило водолазам з Центру розмінування підняти з-під води дві затонулі БМП та навіть врятувати троє людських життів.

• Один з курсантів проекту, морський прикордонник, брав участь у затриманні російського судна «Норд» в територіальних водах України.

• Також завдяки консультативній допомозі фахівців «Школи військових водолазів» минулого року Військово-морські сили України вперше за багато років відновили підготовку водолазів-зварювальників.

Не про все ми могли оперативно розповідати протягом року, проте робота із відродження спеціальності велася постійно: інколи це було навчання, інколи консультація, інколи – довгі перемовини із командуванням різних рангів. Як бачите, волонтери не сиділи склавши руки, а багато працювали для того, щоб зберегти цю важливу і складну спеціальність – військовий водолаз.

І все ж, насьогодні стан справ далекий від ідеального. Бойовим плавцям катастрофічно бракує сучасної техніки, а рівень підготовки часто буває незадовільним. Ситуація стосовно безпеки з моря для України складна і небезпечна – в акваторії північно-західного Причорномор’я Росія повністю контролює нашу шельфову зону, користуючись міццю свого флоту. Безкарно «віджавши» морські бурові платформи, видобуває газ що по праву належить нам. І якщо завтра раптом станеться загострення ситуації, то, захопивши острів Зміїний, Росія може повністю блокувати нам вихід до моря – а це вже може обернутися для України катастрофою. На жаль, малочисельні Військово-морські сили навряд чи зможуть перешкодити цьому агресивному сценарію. На Азові ситуація не краща – захоплення Криму дало агресору можливість контролювати судноплавство Керченською протокою, а на цьому напрямку  відсіч агресору з моря можуть дати лише загони  Морської охорони.

Наразі колектив проекту працює із частинами спецназу ВМСУ, об’єднаною групою антидиверсантів ВМС та НГУ. Чому для України так важливо мати свій підводний спецназ, і чому на п’ятому році війни ця проблема досі не вирішена?

Морський спецназ інколи називають «асиметричною відповіддю», або «зброєю бідних». Адже мати ефективний ударний флот – це завжди дорого (для прикладу: вартість лише одного перспективного корвета ВМС України «Володимир Великий» оцінюється в 250 млн євро). Між тим навіть одна група підводних диверсантів за сприятливих обставин здатна пустити на дно фрегат або навіть есмінець противника прямо в базі, або вивести з ладу стратегічно важливий об‘єкт ворога.


Якщо ми хочемо бути справді сильною морською державою, якщо ми збираємося повертати Крим – без морського спецназу нам не обійтись! Саме тому відтепер ми фокусуємо допомогу на морських підрозділах спеціального призначення. Як та в яких операціях задіювати такі специфічні сили – це справа командування, звісно. Наша ж задача, як волонтерів – допомогти якнайшвидше наростити їхню бойову спроможність!

Найближчим часом в рамках третього етапу проекту «Школа військових водолазів» ми плануємо закупити й передати водолазне спорядження одній із частин спецназу ВМСУ. І вже в травні наші інструктори проведуть тижневий курс інтенсивних тренувань зі спеціальної водолазної підготовки для об’єднаної групи антидиверсантів ВМС та Національної гвардії. Як бачите, протягом майже року проект функціонував без значних фінансових вливань, на ентузіазмі інструкторів, а незначні потреби у спорядженні одразу закривалися коштом окремих благодійників. Сьогодні ж маємо допомогти усі ми. Менше 30 тисяч гривень – сума смішна, якщо вважати це ціною появи групи тренованих підводних убивць, які не просто оберігають наші кордони, але й працюють над поверненням Криму в Україну.

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх