EN|RU|UK
Блоги Виолетта Киртока
журналист
  1796  4

Де твоя лінія оборони?

Ти влітаєш до повної людей, темряви і дивних звуків зали, явно переобладнаної з якогось чи то гаражу, чи то складського приміщення, розуміючи з анонсу, що новий проект Сергія Жадана та його друзів-музикантів Євгена Турчинова та Олега Каданова - це "поєднання атмосферного гітарного та електронного звучання й глибокого текстового наповнення". Але ти наче проходиш через вібрацію і резонанс, слідуючи за голосом, в іншу реальність. І завмираєш: що це, як це? А згодом розумієш: і дерев‘яна нерівна стеля, і свічки в нішах вибитої цегли, і бар, де змішують або наливають чисте, все саме таке, як має бути. Бо в цьому диму і мерехтінні світла ніхто тебе не бачить, і ти нікого не бачиш. 

Ти відчуваєш текст, музику, звуки, ритми всім тілом. Від вібрацій зовнішніх вібрує серце всередині, барабанні перетинки сприймають кожний звук так, ніби чують цей світ взагалі вперше. І на це все накладаються слова, які не раз я бачила у вигляді літер чи чула під час виступів автора. Але вплетені третім голосом в партії двох гітар, прикрашені комп‘ютерними космічними тембрами, слова набувають глибший зміст. Точніший. Який вкладається просто в мозок. 

"...ніщо не врятує, їх ніщо не гребе,

знищуй їх, Господи, доки вони самі
не винищили себе!"

"І тепер кожне слово її – перець на язиці.
Найгірше позаду. Найголовніше в кінці".

"Герої не помирають від стаціонарного лікування". 

"Ця влада посилює в мені любов до холодної зброї. 

Ця держава позбавляє мене відчуття вітчизни". 

"Холодна війна починається спочатку" якось особливо влучно звучить в день, коли Америка, Англія та Франції вдарили по Сирії, сприймається навіть не як пророцтво, а як пропозиція діяти і будувати свою лінію оборони. Тому що лінія Маннергейма - це цілком реальна смуга фортифікаційних споруд, яку побудувала Фінляндія на випадок війни з Радянським Союзом. 

"Де твоя лінія? Де твоя лінія?" - три голоси учасників проекту забираються тобі під шкіру, і ти саме зараз маєш визначитися, де проходить твоя лінія оборони. І від чого, власне, маєш захищатися ти особисто. 

А я в ритмі цієї заглавної пісні проекту почула стукіт коліс експреса "Київ - Костянтинівка", який кожного ранку їде на схід. І де проходить найважливіша для всієї країни лінія оборони. І де народилася ідея проекту, і де знято жорсткий і болючий кліп, який чесно показує цю лінію Маннергейма. "Ти залишаєш золоті міста", - наче мантру промовляють музиканти. Так, щоб знайти свою лінію оборони, - відповідаєш ти подумки... 

А закінчують вони заповіддю: "Мова їм потрібна лише для того, щоб не наговорити дурниць". І ти несеш в собі це, як лампадку, як істину, як енергію думки. Головне тепер - не схибити. 

Звичайно, вже існує маса записів проекту в різних містах. В Києві, коли зала спалахнула екранами мобільних телефонів, здавалося, це якийсь флешмоб, так багато було бажаючих засняти дійство. Але нічого кращого немає за співучасть. Коли все це народжується при тобі. Коли виникають незаплановані ситуації, на які відповідають імпровізацією. Проект "Лінія Маннергейма" - живий, миттєвий, він залежить від настрою музикантів і зали. За цим, як за футбольним матчем і виставою, краще слідкувати особисто. Тому ідіть і дивіться. Слухайте і думайте. Вірте і любіть. І будуйте свою власну лінію Маннергейма. Знадобиться... 

Сьогодні, 15 квітня, о 20.00 проект покажуть у Львові на площі Ринок, 10, у Копальні кави. 

А відео, зняте у Луганській області, завжди можна переглянути тут: 

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх