EN|RU|UK
Блоги People's Project
Всеукраїнський центр волонтерів
  751  0

Як ветерани не можуть отримати землю через описку в бланку

Продовжуємо розповідати про «підводні камені» у нелегкій справі отримання землі. Ми вже писали про феномен кабінету 219, але це лише початок довгого шляху у вузьких (для звичайної людини) коридорах влади. Правник, який не перший рік підтримує ветеранів АТО, ділиться секретами, як ветеранові пройти всі кола бюрократичного пекла на шляху до отримання земельної ділянки. 

Рік тому, 20.04.2017, Київська міська рада прийняла рішення «Про затвердження порядку набуття прав на землю комунальної власності у місті Києві». Тут все логічно: закон є – отже, потрібен і порядок. Прийняли текст та затвердили, в якості додатку, типові бланки документів (клопотань, заяв тощо) які наші ветерани повинні подавати до Київської міської ради для отримання землі. А от на цьому етапі і починається «ловкость рук»!

Здавалося б, бланки як бланки – наші вояки їх скачали з офіційного cайту Київради, позаповняли (тоді ветерани ще діяли без юридичної підтримки), приєднали до них вказані там документи та самі або через свої громадські об’єднання подали до Київської міської ради.

Перший раз документи не прийняли (причина: не так подані, бо треба через кабінет №219). Добре, переробили, відправили поштою, вказали кабінет №219. Видихнули з полегшенням – наче все зробили згідно Положення. Але… виявляється, не зазначив вояк, що надає згоду на обробку своїх персональних даних (згідно із законом України «Про захист персональних даних»). Непорядок. Закон є закон, і чиновник, як той лицар-захисник, стоїть на його сторожі. І, звичайно, повертає документи. Адже вояк сам не дав дозвіл на обробку своїх же персональних даних!

Як бачите, у стандартному бланку немає жодної згадки про згоду на обробку та використання персональних даних. Отже, прийняти таку заяву чиновник не має права!

«Як же так!», – обурюються хлопці. «Я ж заповнив бланк, затверджений самою Київською міською радою, не сам же я його придумав!» Але ні в самому бланку, ні в додатку не було зазначено, що треба надавати якусь згоду. Часто військові подають документи на землю, коли приїжджають на кілька днів додому, або коли лежать у госпіталі – тобто в невеличкий проміжок часу «між війною та війною». І, звичайно, мають не так багато часу, щоб зробити все правильно з першого разу, оминаючи всі бюрократичні пастки.

Думається, в той же час приходить товстенький «гаманець» до потрібної людини, приносить документи на отримання земельної ділянки у власність, і йому тихенько (що б непотрібні люди не почули) підказують: допишіть, що надаєте свою згоду на обробку персональних даних. І – о диво! Документи правильні, підстав для відмови немає! Це так, дрібниця. Але дрібниця, продумана до дрібниць.

Нагадаю, що в далекому 2014 році, коли Україна стояла на краю прірви, а добровольці пліч-о-пліч з бійцями ЗСУ та Національної гвардії стали на захист нашої землі, перелякана тоді влада прийняла Закон «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. Згідно цього Закону, особи, які брали участь в антитерористичній операції, набули статусу учасників бойових дій, що, в свою чергу, надавало їм право отримати безоплатно у власність земельну ділянку. Таке рішення влади є виправданим та випробуваним часом. За таким принципом функціонувала збройна структура ще з часів Римської Імперії, і залишилася актуальною у всьому світі по сьогодні. Адже належна винагорода за хоробрість і відданість Батьківщині – це один з фундаментальних каменів будь-якої армії.

Проте, наші чиновники не були б самі собою, якщо б не спробували таку елементарну річ зробити майже неможливою для простого воїна…
_____________________________________________________________________

Друзі, ми і далі розповідатимемо вам про хитрощі бюрократичної війни за землю для ветеранів. Тим же часом нагадаємо: правник, який охоче ділиться юридичними лайфхаками, наразі бореться за земельну ділянку для 171 ветерана. Налаштований він цілком оптимістично, але ж… Друзі, ми поки що не змогли віддячити цьому дієвому чоловіку за минулий місяць його відданої праці – не вистачило близько 12 000 гривень. Просимо, долучайтеся до проекту «Право на землю» – оплата праці лише одного юриста може забезпечити землею сотні ветеранів!


Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх