EN|RU|UK
Блоги 

Кирило Сергєєв

  642  4

Мінімальна зарплатня 1000 доларів на місяць – мета, а боротьба з корупцією – лише метод

Мінімальна зарплатня 1000 доларів на місяць - мета, а боротьба з корупцією - лише метод

Під час навчання на юридичному факультеті університета Шевченко мені пощастило з викладачами. Це був ще той професорський склад, по більшості з яких можна було складати легенди. Один з таких професорів якось навчав нас правильно ставити мету на прикладі складання проектів закону: «Ваша мета, щоб закон зареєстрували? Це один текст, де головне витримати лише структурні вимоги до проекту закону. Якщо ж ваша мета, щоб закон прийняли, то реєстрація стає метою проміжною, де, витримавши вимоги по структурі, треба у змісті врахувати політичні інтереси більшості груп парламенту. Якщо ваша мета, щоб закон працював, ви маєте витримати структуру, щоб його зареєстрували, потім врахувати політичні інтереси груп, щоб його прийняли, політичні інтереси Президента, щоб він підписав, та ще вичитати зміст очима рядового чиновника, який буде його виконувати, уяви не маючи, що саме відбувалось в вашій голові, коли ви його писали. Тож, текст має бути таким, щоб він (чиновник) виконав його саме так, як ви замислили. Та якщо ви хочете, щоб закон ще досягав поставленої мети, ну, після всіх проміжних цілей, ви ще маєте розрахувати його так, щоб його зрозуміли і знали ті, хто будуть йому підкорюватись, щоб він не заважав їм у їх повсякденному житті, був зрозумілий, відомий і зручний у дотриманні. Цей приклад показує, як один і той самий законопроект змінюється на 100 % від зміни мети, заради якої ви його пишете. Так само і кожна ваша дія завжди спрямована на досягнення певних цілей, і щоб дія була правильна, потрібно правильно усвідомити цю мету. Тож ,- резюмував викладач - від мети залежить все. Якщо ви помилетесь у формулюванні цілі, то провалите все завдання».

А тепер повернемось до політики.

Ще коли ми почали робити нашу ініціативу щодо створення партії, побудованої АТОшниками, я одразу наголосив на цьому методі - спочатку мета, а від неї виходять програма і методи роботи. Під метою я розумів необхідність описату ту державу, яку ми, врешті, маємо побудувати. Ми зібрались, і після чотирьох годин палких дискусій нарешті її намалювали. Кожне речення було лише коротким описом якоїсь системи державної моделі і щодо кожного речення були суперечки. І ось є текст на дві сторінки, і команда, яка у нас займається розробкою реформ, отримує завдання, де кожне це речення має вирости в окрему деталізовану концепцію.

Наче все правильно - спочатку усвідомлення остаточної мети, потім її деталізація … та якось було неспокійно, весь час не покидало враження того, що мета неправильна. Дивлячись на ту програму, постійно здавалось, що це лише методи, а мета … вона постійна була десь поруч, але я ніяк не міг її усвідомити.

І ось, під час складання публічної програми, ми зупинились на пункті «соціальна політика». Мирослав Гай каже:

- Треба внести тезу про зміну соціального стандарту!

- Навіщо? Точніше - що ти маєш на увазі під цим?

- Ну, як би вам пояснити, ну, це - середня зарплатня в 1000 доларів на місяць при збереженні нинішніх цін. Ось такий стандарт, до якого прагне держава в соціальній політиці …

Тут мене щось пересмикнуло, та повного усвідомлення я не мав, тому лише підтримав тезу на рівні знання: «Я з Миром згодний, у нас зараз стандартом є «мінімальна зарплатня», але вона не тільки в рази менша за реальні потреби, так ще й не враховує цін на основні продукти. За стандарт потрібно брати не розмір зарплатні, а її співвідношення з цінами, індекс споживчих можливостей, де держава буде оцінювати добробут людини з точки зору, скільки товару він може купити за середню зарплатню в цьому місяці. Такий стандарт буде більш об'єктивний і зможе давати усвідомлення правильності економічнийх дій».

Ми поговорили розумними словами і розійшлись. Та по дорозі додому мене не відпускало відчуття, що теза Мирослава про 1000 доларів на місяць, це щось більше, ніж просто пояснення терміну соціальний стандарт.

В метро мені дісталось вільне місце, я сів і дістав нашу програму. Тут мене і осяює - це і є мета!!! Вся наша програма була лише описом методів досягнення такої мети.

Ось вона - рівень життя, де людина має добробут, рівний середній зарплатні у тисячі доларів на місяць при цінах таких, як зараз. Ще раз дивлюсь на нашу програму … все правильно, для досягнення такої мети саме це і потрібно робити: подолання корупції звільняє ринки і збільшує надходження до бюджету - зміна державної моделі забезпечує ефективне використання коштів і виконання функцій захисту і макроекономічного впливу на економіку - реформування судової і правоохоронної системи забезпечує гарантії права власності - інвестування, розвиток нових ринків, зменшення податкового тиску, все це збільшує кількість і способи роботи малого та середнього бізнесу, збільшуючи кількість товару, ВВП, забезпечуючи рівний розподіл грошей в суспільстві, що забезпечує зменшення цін на основні групи товарів та збільшення їх якості. Та головне - збільшення робочих місць створюватиме дефіцит кадрів, який провокує збільшення заробітної платні (ну це все, якщо ДУЖЕ коротко).

Але мета була неправильною і тут же, в програмі, знаходяться багато речей і пунктів, які стають непотрібними, бо писались в силу звичайних ідеологічних переконань, і не мають жодного стосунку для досягнення поставленної мети.

1000 доларів на місяць за нинішніх цін - реальна мета. Мета, яка здається недосяжною зараз, але яка є не такою вже і романтичною при врахуванні економічного потенціалу України у результативності економік інших держав. Вона реальна - ця мета. І для її досягнення має працювати вся міць державної системи, від сильної армії до витонченої податкової системи, кожен елемент держави, навіть посадова інструкція прибиральниці в сільраді і порядок обідів в дитячому садку, кожна найменша деталь - все має зв'язок і значення для досягнення цієї мети, а, отже, має бути зазделегідь прорахована. Але прорахунок цих реформ, мету потрібно усвідомлювати. Та головне - не форма правління, і не адміністративна реформа є метою, а лише - стандарт життя окремої людини. І чим конкретніша мета, тим простіше її досягати. Тож ми усвідомили, і тепер не соромно переробити вже зроблене, але, витративши декілька тижднів, наступні роки ми чітко знатимемо шлях, яким йдемо і куди.


Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх