EN|RU|UK
Блоги 

Кирило Сергєєв

  3049  62

Менше податків – більші доходи бюджету, або «Рєбус для покоління Шарікових»

Пам'ятаєте найвідоміший рецепт економіки від Шарікова: «Взять всё и поделить»! В кінотеатрах трудовий народ сміявся, ніяково озираючись один на одного: «В чому ж жарт? Наче правильно все сказав, та перед оточуючими незручно показати, що не зрозумів». Їх навчали плановій економіці - держава управляє всім. А тут бах - і ринок. Цьому поколінню складно пояснювати його хитрощі, навіть факт того, що менеджмент - це вміння побудувати систему управління, а не децебели голосу в криці на підлеглого.

Сама формула - в ринковій економіці бізнесом не управляють, а контролюють законність і стимулюють, їм на голову не налазить. Їх формула інша - мало надходжень, треба підняти податки, а не платять, то треба штрафувати, бо точно крадуть. Навіть пояснення: «Не платять, бо більше нікому, бізнес знищили», їх не задовольняє. Не розуміють. А коли їм кажеш, що податки треба зменшувати, щоб бізнес з'явився, то цим взагалі вводиш в ступор "Шарікових".

Розмовляли про кіно:

- Позбавте їх податків взагалі. Роль цієї галузі в наповненні бюджету не покриває навіть витрат на скоби для степлерів в податковій. Цієї галузі немає, а треба, щоб з'явилась.

- Так якщо вони податків платити не будуть, нащо нам пихкати над появою галузі?

- Пояснюю на пальцях: позбавили кіно від податків, іноземний інвестор бачить країну, де є інфраструктура, обладнання, все для зйомок і немає податків. Бере мільйон і вкладає в фільм. Але цей мільйон витрачають тут. Потрібні юридичний супровід - оплачують нашій юр. фірмі, потрібна охорона, потрібні актори, оренда приміщень і фірма з поставок харчування - а вони всі платять податки!!! Тож цей мільйон на кіно так чи інакше до бюджету потрапляє, але через інших платників. І називається це - оббіг коштів. І починають тут знімати фільми, і після пари сотень програшів, нарешті, з'являються касові стрічки, які вже гроші зі світу заганяють сюди. І коли кіно стає вже існуючою галузю, тоді вже можна поступово повертати їх до оподаткування. Але тепер ця галузь даватиме в бюджет мільярди. Ну ясно?

Співрозмовник чухає потилицю, бо наче все логічно, але лячно якось, не звик.

Продовжую:

- А візьміть сферу наукових винаходів. Хочете, щоб в Україні з'явились свої бренди на кшталт Самсунга, Філіпс, інше? Так для цього кожному підприємству, яке впроваджує нові технології, потрібно давати податкову відпустку, щоб воно могло розвиватись і встигати захоплювати світові ринки, поки їх не почнуть податками обкладати. За такої норми і світовим винахідникам може стати у нас зручніше працювати, ніж на їх батьківщинах. А компанії такого толку, коли вже пройдуть етап розвитку, можуть приносити бюджету такі податкові відрахування, що вам і в калькулятор ті цифри не влізуть. Окремою темою є і інвестеційні компанії. Їм для розвитку потрібні дві речі - нормальне законодавство з судовим захистом вкладів і якісне податкове регулювання. Звільніть їх від оподаткування, і також створите стимул нашим вилізти з тіні та іноземцям приїхати працювати тут. А сутність цих компаній якраз і полягає в тому, щоб народжувати нових платників податків.

Співрозмовник збентежився:

- Інвестиційні компанії - це банки?

- Ні, це приватні, пайові та венчурні фонди...

Далі дивлюсь на обличчя співрозмовника і уточнюю: "Просто приватні інвестори, які власні кошти дають". Той позитивно покивав, що зрозумів. Та, врешті, уточнює:

-Таке враження, що ти всіх від податків хочеш звільнити?

- Подивись на цифри державного бюджету - всі доходи фізичних і юридичних осіб складають лише 1/6 частину бюджету. А я кажу про ще меншу частину від цієї цифри - лише про окремі галузі, більшість з яких зараз мертві. В той же час, якщо запровадити такі податкові пільги, вони не просто оживуть, а будуть здатні давати мільярди.

Співрозмовник знову напрягся:

- Будуть відмивати гроші. Потрібно ускладнювати механізм.

- Не потрібно нічого ускладнювати! Поки не заставите наших великих детективів, тепер вже копів, нормально працювати - взагалі жодна реформа не вийде. Відмивання грошей - це їх клопіт, а не підприємців.

Співрозмовник:

- А як вони … це …

- Якщо поліцейський каже, що не знає, як це робити, звільняйте його за професійної непридатності до служби. Весь світ успішно з цим працює, а наші лише відмазки невдах колекціонують.

Ми розставались, коли співрозмовник пішов в стані замисленності, а я мав вкрай негативний осад, бо мій співрозмовник - народний депутат України, який вперше від мене дізнався примітивні правила ринкової економіки. Але ж блін ... саме вони приймають, для неї, закони.


Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх