EN|RU|UK
Блоги Віктор Таран
Директор Центру "Ейдос," Голова Громадської ради Національного агенства з питань запобігання корупції
  1751  16

Україна - сировинний придаток Європи? Три варіанти врятувати економіку

Технологічний спад призвів до того, що зараз країна має так звану «малу сировинну економіку», і з кожним днем вона згасає. Про це мені нагадала новина зі стрічки в Facebook. Натрапив на звіт Міністерства економіки про візит урядової делегації до Хорватії.

Перша новина була доволі приємна: Гройсман домовився, що Україна долучиться до формування нового газового коридору "Хорватія-Угорщина-Україна". Він передбачає використання потужностей LNG-терміналу на хорватському узбережжі. За умов гострого «газового» україно-російського протистояння кожна новина про диверсифікацію газових надходжень додає позитивних ноток. Водночас інформація про торгівельну співпрацю між нашими країнами черговий раз змусила задуматися: яке ж економічне майбутнє нашої держави?

З одного боку - Україна має позитивне торгівельне сальдо з Хорватією. Обсяги експорту товарів до Хорватії - 7,05 млн дол. А з іншого боку, перша п'ятірка у структурі експорту черговий раз довела: Україна - сировинний європейський придаток. Судіть самі, ми постачаємо до Хорватії: прокат плоский, гарячекатаний - 36,8%, труби порожнисті, безшовні -- 7,9%, бутлі та інші ємності, скляні - 5,8, парасольки - 5,4%, машини пральні - 4,4%.

Ситуація з Хорватією, на жаль, типова для країни. В українському експорті вже багато десятиліть поспіль домінують продовольчі товари та сировина для їх виробництва. Згідно інформації Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, структура українського експорту за 2016 рік була наступною: чорні та кольорові метали - 45,4% та вироби з них - 24,1%. При цьому обсяги експорту продовольчих товарів та сировини для їх виробництва з кожним роком зростають як в абсолютному, так і у відносному вимірі.

Набагато гірша ситуація із експортом високотехнологічних товарів або продукції, яка має високу додану вартість. Так у структурі експорту «машини, устаткування, транспортні засоби» складає 8,2%, а "Промислові вироби» 1,4%.

Натомість Україна продовжує нарощувати обсяг імпорту всіх товарних груп крім мінеральних продуктів та категорії «різне». Найвищі темпи зростання продемонструвала товарна група «Машини, устаткування, транспортні засоби» - 137,9%.

Ця статистика черговий раз засвідчила системні проблеми в структурі економіки нашої держави. Після її катастрофічного падіння на початку 90-х, що склало майже 40% ВВП, ми так і не змогли відновити промисловий потенціал країни.

Технологічна деградація призвела до того, що ми втратили не лише окремі підприємства та наукові комплекси, а цілі галузі. Ключові втрати понесли у галузях, які дозволяють нарощувати темпи ВВП: мікроелектроніка, машинобудування, роботехніка, автоматика. Перелік можна продовжувати.

Нинішня структура економіки сприяє лиш незначному щорічному зростанню ВВП. Наприклад, зростання ВВП на 2,4%, яке забезпечив Уряд протягом останніх півроку, гарний показник після падінь, але не достатній для економічного прориву. Як показує приклад Азіатських тигрів, ріст ВВП має складати не менше 9-14% ВВП щорічно протягом 5-7 років.

Вихід з проблеми там, де вона і почалась - зміна структури економіки

Економісти дискутують про три види моделей, які можуть замінити нинішню сировинну модель.

Фрітрейдерство або вільний ринок.

Передбачається запуск економіки з використанням моделі «попит-пропозиція». Йдеться про твердження, що у разі розвитку міжнародної торгівлі виграють усі країни. В умовах тогівельних стосунків за цією моделлю будь-яка особа, група осіб або держава можуть вільно ввійти в ринкові відносини. Тобто купувати товари, продавати або обмінювати за вільними цінами. Їх автономно встановлюють контрагенти незалежно від тарифних і нетарифних бар'єрів окремого національного ринку (митних зборів, адміністративних та інших приписів).

Економічний націоналізм або Національний протекціонізм.

Суть його полягає у розвитку національного промислового виробника, у переході від сировинної моделі до економіки з високою доданою вартістю. Його послідовники вважають, що держава має надавати підтримку реальному сектору економіки шляхом цільового стимулювання українського промислового виробництва. Акцент потрібно робити на повернення виробничих потужностей. Зокрема у сфері машинобудування.

До речі, схожу економічну тактику почав застосовувати Трамп в Америці.

Інноваційно-технологічний.

Передбачає впровадження цільових державних програм і надання податкових преференцій, залучення додаткових інвестиції. Мета - розвиток та підтримка інноваційних та високотехнологічних секторів економіки.

Акцент інноваційного розвитку робиться на інформаційно-комунікаційні технології, нанотехнології, виготовленні наноматеріалів та аграрному секторі. Впровадження податкового стимулювання розвитку "зеленої економіки", як основи інноваційного розвитку.

Уряд та парламент в найкоротші терміни має визначитись, яку модель економіки вони мають запропонувати країні. Але яка б стратегію вони не обрали, вона не спрацює без чотирьох ключових умов! Ставка - на людський капітал! Запуск ринку землі! Подолання корупції та встановлення Верховенства права!

Якщо не змінити структуру економіки в найближчі роки - країну чекає економічне згасання та остаточне закріплення місця сировинного придатку Європи та Світу.


Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх