EN|RU|UK
Блоги Повернись живим
Волонтерський фонд “Повернись живим”
  2885  1

Tango від ветерана

Як ти думаєш, чи є місце для танго на війні?

Так, є, з впевненістю може сказати колишній військовослужбовець Олексій Гаврись. Цей молодий харизматичний киянин після повернення з військової служби відкрив свою школу танго, і навіть під час служби на передовій знаходив час для того, щоб познайомити побратимів, медиків, волонтерів з аргентинським танго. І зараз в його школі діє спеціальна програма для ветеранів АТО, навчання для них безкоштовне, адже танго - це психофізіологічна реабілітація для бійців.

На передову Олексій потрапив в 2014 році. Розповідає, як, не дочекавшись повістки, тричі ходив до військкомату, щоб нарешті поїхати на війну.

- Я чекав повістку, вона все не приходила, приходив тричі. Спочатку сказали, що моя спеціальність, військовий перекладач, не потрібна. Другий раз запропонували піти в 12 батальйон тер.оборони, який мав захищати Київ, обороняти стратегічні об'єкти, але я не цього хотів, а коли вже прийшов втретє, мені сказали, що 12 батальйон їде на передову, під Луганськ. О, це вже було цікаво, це мені підходило. Мені сказали, що на завтра виїзд, сьогодні ти йдеш до центрального комісара, отримуєш його згоду, і завтра виїзд. В той же день я пішов до комісара, він сказав, так, беремо всіх, всім знайдемо роботу. Так і вийшло.

Вже через день, вночі ми приїхали в Луганську область, село Дмитрівка неподалік від Щастя. У нашого підрозділу були специфічні завдання, ми не проводили зачисток, наша задача полягала в утриманні позиції і супроводженні артилерійських установок, захист нашої артилерії. Перше завдання, на яке я був відправлений - це було супроводження артилерійських установок УРАГАН. Один ворог в кущах міг знищити таку установку, тому треба було захищати, ми постійно супроводжували ці машинки.

Під час служби по різному бувало, і обстріли, як і у всіх, хто був на передових позиціях. Це була просто реальність, в який ми тоді жили. З місцевими ми намагались налагодити контакт, відвідували школу, спілкувались з дітьми. Іноді цікаво так виходило. Заходиш в селище, а тобі місцевий каже , «хлопчики прийшли, як добре. А от у мене сусід - сепар». А сусід йому кричить - « да ти сам сепар, ти ж допомагав референдум проводити». Ми, звичайно, посміхались, але розуміли, з ким маємо справу.

Ще на передовій я захопився ідеєю робити відпочинок для хлопців в стилі танго, і для місцевих також. Але там ідею цю складно було реалізувати. Мені швидко пояснили, що є один палац культури, місцеві кажуть , ми там раніше теж танцювали, а зараз боїмось. В разі чого - одна велика групова мішень.

А на другий ліній вийшло. Наші підрозділи на завдання, і для тих, хто був на відпочинку, в Старобільську, я зробив маленьку школу танго. Була ціла епопея з пошуком зали, пошуком дівчат. Я розумів, що якщо на першому уроці дівчат не буде, то один з одним хлопці танцювати не будуть. На щастя, знайшли дівчат з медучилища, у них був танцювальний колектив, знайшли залу і почали. Також наші дівчата медики ходили, волонтери, які часто приїздили, до нас приходили.

Так на певний час влаштувалася школа. Це було дуже круто, адже хлопці приїздили з завдань, мали змогу відірватися від звуків залпів, розривів та почути музику. Мали можливість хоч на годин- півтори відчути себе , як вдома, поспілкуватись з дівчатами.

В цьому плані аргентинське танго найкраще, воно спокійне, оркестрове, красиве. Воно не для кожного, його треба зрозуміти, але хлопцям подобалось.

Це дуже гарна реабілітація: це і рух, пізнання свого тіла, і психологічний відпочинок . Не треба розмовляти про наші проблеми, у кого що нагоріло, можна просто про це танцювати.

Розмовляти наші хлопці не люблять. Спитайте, скільки з них ходить до психолога. А прийти і потанцювати, коли нікому нічого не потрібно говорити, просто ти обіймаєш, тебе обіймають, ти відчуваєш себе потрібним. Це вже великий крок, щоб залишити позаду спогади, які ятрять душу.

І після повернення моя робота над школою танго продовжилась, тепер ми викладаємо там з моєю нареченою. Під час служби вона зробила мені особливий шеврон -танцювальна пара. Тепер це логотип нашої школи танго «Abrazo Total" Дослівно це значить тотальні, довершені обійми.

Я завжди запрошую всіх учасників бойових дій, для них навчання завжди буде безкоштовне, адже це - дієва психофізіологічна реабілітація. Запрошую також всіх бажаючих єднатись в танці, і наших військових, і цивільних.

Соціальне аргентинське танго особливе, воно не заради глядачів, а заради тих двох, що танцюють. Чоловік веде, жінка намагається відчути, на що її ведуть. І якщо щось трапляється не так, ми просто танцюємо далі, помилки не мають значення.

Головне - це те, що ви відчуваєте, коли обіймаєте один одного під музику аргентинського танго. Танго - це ще одна мова, якою можна оволодіти, коли ти розмовляє з кимось і не можеш порозумітись, як каже одна моя знайома, перекладач за фахом.

Після демобілізації люди, які повернулись з АТО, і я поміж них, стали більш черствими, менш терплячими, з загостреним почуттям справедливості. Будь-яка ситуація, яку ми раніше спостерігали і просто думали» так не добре, так не має бути» зараз сприймається інакше - «ЯК так! Це треба обов'язково виправити!» Кожна ситуація в будь-який момент може стати конфліктною, адже всі хочуть, щоб країна змінювалась на краще, щоб була процвітаючою і незалежною, для цього служать і захищають країну хлопці, і тому гостро реагують на несправедливість. Це не добре і не погано, просто справедливість має бути.

Відчуваєш, що хочеться більше зробити , більше встигнути, адже ситуація миттєво може змінитися в будь яку сторону.

Після повернення я думав, що це буде суто соціальний проект, але крім бійців приходить багато цивільних. Серед військових прийшли в кожен набір два-три бійця, і у них класно виходять, вони вже самі ходять на мілонги, танцюють. Я сподіваюсь, що прийде більше наших хлопців, адже вони не здогадуються, як багато це може їм дати, яку багату палітру відчуттів вони можуть відчути, танцюючи аргентинське танго і як це може їм допомогти.

Якщо спитати тих, хто танцює танго більше одного року , то хтось знайшов собі класних друзів, хтось змінив роботу, хтось знайшов кохання на все життя, і у кожного відбулись зміни на краще і привід був саме танго.

Я б не радив зволікати, бо життя буремне і несподіване.

Якщо ви хотіли і довго не наважувались зробити щось важливе, то не зволікайте

Приходьте на перший урок аргентинського танго в школу ветерана Олексія Гаврися «Abrazo Total" 26.05.17, І. Кудрі, 33 .

І підтримуйте наших військових, завдяки яким ми можемо чути звуки танго, а не залпи, у своєму місті.

Julia Aquarius для фонду "Повернись живим"


Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх