EN|RU|UK
Блоги НЦП
"Національний центр правозахисту"
  1356  1

"Одеський тюремний замок"

Моніторингова місія Національного центру правозахисту побувала на морі. Частина 1. СІЗО.

- Та, може, не фотографуйте таку страшну камеру..

- Це ж тюрма! Вона повинна бути страшна!

Діалог між нашими провідниками по СІЗО міста Одеси.

Вражень багато, як і інформації. Як і кожна установа, ця має як мінуси, так і відносні плюси.

Всі пам'ятають події 2 травня в Одесі? Так от, в цьому СІЗО перебувають фігуранти цієї справи, їхні камери ми теж вирішили подивитись. Сусід одного з них, певно, не дуже задоволений таким співкамерником:

- От ви прийшли подивитись, як сепари живуть… а тут же не тільки сепари!

На фото камера Сергія Долженкова. Наступне фото з камери його посправника Євгенія Мефьодова.

Інші камери приблизно такі ж. Правда, після перевірки начальник показував нам фото камери з новеньким ремонтом, дуже просив показувати і їх. Але я цю камеру не бачила. Тож як є вже.

Кухня. Зараз готують на так званій резервній кухні, що розташована по суті на вулиці. Оцінити, чим насправді годують, не вийшло. Паралельно до них завітали гості з Мін'юсту, про їх приїзд адміністрація могла знати. Тож обід виглядав досить достойно.

Під час переходів від одного об'єкту до іншого мимоволі звертаю увагу на архітектуру. Будівлі, яким понад 100 років. Це "Одеський тюремний замок", історична пам'ятка. Хіба згідно закону за нею не потрібно доглядати? Кожен корпус облуплений, в тріщинах, складається враження, що це якийсь сарай в селі. Лише адмінбудівля відреставрована, нормально виглядає і саме на ній красується табличка "Одеський тюремний замок".


Прогулянкові двори. Спершу ми подивились на них згори, з містків спостереження, по яким мають ходити представники СІЗО. Чесно кажучи, місце не з приємних. Маленькі проходи, над головою стара дерев'яна конструкція, яка давно проситься на пенсію, навколо розруха та іржа.

Камери максимального рівня безпеки. Або ж корпус для пожиттєво засуджених в'язнів. Розташовані у напівпідвальному приміщенні. Відповідно, сирість і грибок - їх невід'ємна частина. Залізна койка, яка охолоджується і змушує людину промерзати до кісток. Тоненький прогнилий матрац, туалет без жодної шторки чи дверки, розміщений біля узголів'я.

Карцер виглядає приблизно так само.

Звісно, є щось хороше. Лікарняні палати виглядають пристойно. В них можна дихати навіть. Немає (чи не видно) грибка, плісняви. Нормальний туалет, постільна білизна і матраци теж нормальні, ув'язнені на лікування навіть не жаліються.

Ще є бібліотека, яка складається з декількох кімнат. Звісно, більшість книг не нові, та вибір досить великий. Тож при бажанні можна знайти щось до душі.

Нижче на фото типові «бокси». Тут ув`язнені перебувають в очікуванні конвою, який забере їх на судове засідання. В одному такому «боксі» може перебувати близько десяти осіб. Часто очікування затягуються на пару годин.

Після проведення моніторингової місії розробляються відповідні скарги на порушення, які будуть направлені до відповідних керівних органів.

Зоя Толок - Національний центр правозахисту

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх