EN|RU|UK
Блоги Алексей Шевчук
адвокат
  361  2

І воюємо, і торгуємо. Чому Кабмін не впорядковує торгівлю з Росією?

Початок нового тижня приніс звістки з лінії розмежування про загострення ситуації з вугільною блокадою. І знову загострилася тема торгівлі з окупованими територіями і з країною-окупантом. Думки є різні - від повного схвалення до повного заперечення. Наприклад, Геннадій Москаль, який зараз очолює Закарпатську область, а перед тим був очільником Луганської, ще минулого місяця висловився в притаманному для нього стилі й сказав: «Щоб не було блокування, не треба було давати приводу. Привід дала сама держава. Я розумію, що є вугілля, яке треба возити, що шахти ДТЕК Ріната Ахметова зареєстровані в Сєверодонецьку, платять всі податки... Мені, як керівнику, це зрозуміло. ТЕЦ в Щасті працює на вугіллі, яке у Свердловську і Ровеньках добувається. Але що робити? Це має бути вирішено на вищому рівні в Києві, а не в Луганську… Мені стільки разів… казали: от, ви не розумієте. Так, я не розумію. Бо я розумію одне: або ми воюємо, або ми торгуємо. Одне з двох: ми маємо вибрати, і на тому поставити крапку. Не можемо ми вдень торгувати, а вночі відкривати вогонь. Це в людей викликає ненормальні почуття. Наводяться якісь наче правильні доводи, але вони не можуть бути сприйняті людьми, в чиїх населених пунктах вже були похорони, це неможливо». Дмитро Тимчук, народний депутат і військовий експерт, координатор групи «Інформаційний спротив», написав, що «блокада ОРДЛО для більшої частини українського суспільства - це, до всього, ще й запит на справедливість. Коли народ доведений до розпачу комунальними поборами, а мільярди заробляють на цьому спритні хлопці типу Ахметова, у цьому немає й натяку на справедливість. У диких спекуляціях на вугіллі, коли воно закуповується в ОРДЛО по 600 грн, а продається в Київській області по 3 500 грн., її теж немає й близько. Те, що діється в ОРДЛО в результаті блокади, - головний біль окупантів, не дарма в «ЛДНР» і Москві так завили. Наша проблема - у тому, що страждає й українська енергетика. У тому, що тисячі металургів можуть залишитися без роботи. У тому, що зупиняється виробництво, що боляче б'є по нашій й без того сухотній економіці. А також у тому, що учасники блокади - поза законом». Керівництво країни, висловлюючись проти блокади, посилається на нагальну необхідність для України одержувати з окупованих територій вугілля антрацитової групи, без якого не можуть працювати деякі підприємства, у тому числі й енергогенеруючі, і металургійні. Усі ж іще пам'ятають про оголошений через блокаду надзвичайний стан у енергетиці й про можливість віялових відключень електроенергії? Може, воно й справді так, але ж найбільші підприємства, які нібито зберігають українську юрисдикцію на окупованій території так званого ДНР, - це підприємства російських і українських олігархів. Єнакіївський металургійний завод і Харцизський трубний завод, які входять у групу «Металінвест», належать Ринату Ахметову, Ясинуватський і Макіївський коксохімічні заводи й Донецький металургійний завод, які входять у групу «Донецьксталь», належать російському олігарху Віктору Нусенкісу. Близько двадцяти шахт, найбільша з яких шахта імені Засядька в Донецьку, належать Юхиму Звягільському, який, крім іншого, ще й депутат Верховної Ради. У так званому ЛНР працюють ПАО «Краснодонвугілля» і Алчевський меткомбінат (компанія «Метінвест»), а також шахти ТОВ «Ровенькиантрацит» і ТОВ «Свердловськантрацит» (компанія «ДТЕК»), які є власністю Рината Ахметова (ото людина збитками переймається!). Цікаво, що 9 березня російські ЗМІ повідомили про заяву міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова за підсумками переговорів із главою МЗС ФРН Зігмаром Габріелем. Російський очільник зовнішньополітичного відомства під час свого виступу сказав, що «нинішня блокада Донбасу неприйнятна. Закликаємо українське керівництво використати всі свої можливості, щоб цю блокаду припинити». Чому країна-окупант так хвилюється про припинення блокади на території, де «іхтамнєт»? Турбується про потенційні віялові відключення в українських оселях? Чи є якась інша зацікавленість? Чи хтось сьогодні пам'ятає, що невдовзі після початку воєнних дій Президент оголосив про припинення торгівлі з Росією, а в 2015 році підписав Указ про припинення торгівлі з окупантом і про енергетичну незалежність? А про те, що РНБО двічі ухвалювала рішення про необхідність диверсифікації постачання енергетичного вугілля в Україну й про переобладнання українських ТЕЦ? І коли сьогодні (а сьогодні вже 2017 рік) ані про диверсифікацію, ані про переобладнання ніхто й не згадає, то виникають зовсім інші запитання й немала підозра, чи не навмисне ці плани відкладені в далеку шухляду. Коли зараз починаються розмови про припустимість чи неприпустимість торгівлі з Росією, то пригадуються і газові контракти в різному виконанні, і зусилля Арсенія Яценюка по організації й забезпеченню реверсного постачання газу з Європи, і необхідність захоронення відходів атомних електростанцій, і ціна на енергетичне вугілля, яке везти морем із ПАР чи з Австралії для України задорого… Ну, нехай і так. Припустимо, що економічні зв'язки, які складалися десятиліттями й охоплюють багато галузей, швидко розірвати не можна. Припустимо, що відходи атомної енергетики дійсно захоронити немає де, окрім Росії. Але чому з 2014 року, тобто за три роки, всупереч рішенням РНБО, не диверсифіковане постачання вугілля? До чого тоді ведуться розмови про магічну формулу «Роттердам плюс», якщо вугілля однак із Донбасу? Але й на цьому запитання не закінчуються. Цікаво, яка є стратегічна необхідність купувати у країни-агресора йогурти, чи каву (вона в Росії не росте й замінити її точно легше, аніж будь-що інше), чи побутову хімію для прибирання оселі, чи косметику? Мабуть, щодо кави й засобів для чищення сантехніки теж потрібне рішення РПБО, окремий президентський Указ і постанова Кабінету Міністрів… Чи не ліпше було б збільшити українське виробництво цих товарів? Тут тобі й робочі місця, і збільшення добробуту українських родин, і припинення співробітництва з ворогом, яке має не дуже приємний вигляд. Чи все ж торгуватимемо й воюватимемо одночасно? Так би мовити, паралельно…

Комментировать
Сортировать:
в виде дерева
по дате
по имени пользователя
по рейтингу
 
 
 
 
 
 вверх